8. Релігія і віра: співвідношення понять.

Релігія (religio – зв'язок) – це все те, що звязує людину з божественим. А також ще можна так сказати, що Р. - особлива система світогляду та світосприйняття, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини. Ві́ра — сприйняття людиною чого-небудь (тверджень, свідчень, фактів тощо) як істинних, правдивих іноді без попередньої перевірки на основі тільки внутрішнього, суб'єктивного переконання, що не потребує більш ніяких доказів. Віра у людському суспільстві існує у вигляді тих чи інших віровчень (релігій, світоглядів, ідеологій, концепцій). З точки зору теорій, які ототожнюють буття (суще) і істину, віра — це один із способів бачення буття (а от же істини). Віра у багатьох випадках протиставляється знанню, яке базується на всебічному вивченні, та поясненні проявів буття.

Віра ширше поняття, ніж релігія, тому що релігія – це «різновид» віри. 9. Форми вірувань первісного суспільства: фетишизм, тотемізм, анімізм, магія.

Притаманний конгломерат (змішування) традицій.

Спільне: поклоніння духам предків, природи…

Відсутність професійних служителів культу. Відправлення культу у вигляді святкування за своїми обрядами.

Тотемізм – поклоніння рослинам/тваринам. Від певної рослини/тварини залежало життя.

Анімізм – це віра в душу, яка є у всьому.

Магія – чаклунство. Віра у здатність людини, за допомогою ритуальних дій, робити на власну користь. Магія буває і білою, і чорною. Мантика і гадання.

Фетишизм (фетиш – зачарована річ) – віра в матеріальний предмет, який наділений надприродними силами.

10. Загальна характеристика національно-державних релігій.

Охоплюють впливом всі прошарки суспільства, прив’язаних до певних національностей.

Деталі ритуалів будують поведінку людей. Специфіка і обрядовість. Сувора система релігійних установ і заборон, які ускладнюють спілкування з іновірцями. 11. Індуїзм як національна релігія: культова система і віровчення.

Поширений в Індії. Все почалося з аріїв (ІІ тис. до н.е.), які принесли ведичну культуру і релігію.

Культ

Джерела – Веди, поезії Махабхарама Рамаяна. Відсутня чітка організація ієрархії. Індуїзм допускає варіативність.

Головні божества:

Брахма (створив світ – і все отпуск=))) відійшов на другий план)

Шіва і Вішна, які можуть з’являтися в різних іпостасях. Шанування у великих храмах, які обслуговують жерці.

Віровчення:

Світ – це космос, упорядкована цілісність.

Дхарма (рок, доля) – існує соціальна нерівність (через неї) – всесвітній закон.

Карма – закон відплати.

4 касти:

• Білі – брахмани – найвища;

• Червоні – кшатрії – воїни;

• Коричневі – вайшйі – землероби;

• Чорні – шудри – раби.

Змінити свою касту неможливо. Діє закон карми, від неї залежить каста людини. Сан-сара – вчення про перевтілення душ. Ціль – досягнення Мокші – ідеали:

Не чинити шкоди всьому живому, бути правдивим, не наживатися за рахунок інших, утримуватися від негативних почуттів, не чинити перелюб. 12. Іудаїзм: культ, святе письмо, повсякденне житя іудея, сучасний стан.

І національна монотеїстична релігія. Ісповідують – євреї. Головний Бог – Ягве (його ім’я не можна називати)

Священні тексти:

Біблія (Танак): 24 книги. Єврейська Біблія – Старий Заповіт, Новий не визнають.

Талмуд: 30 книг.

В цих книгах авторитетний виклад засад релігії. Науково-практичний коментар.

Бог – творець всього живого і неживого. У Бога немає людського обличчя. Існує Сатана, який підпорядкований Богу.

Основний вид богослужіння – молитва у синагозі, або у приміщенні за наявності тора для групового молебню.

6 днів робочих, вихідний субота.

613 заповідей: 248 наказів, 365 заборон.

Закон: кашерні (дозволені) і посульні (заборонені).

Правила одягу: чоловіки – покрита голова.

Суч. Стан 17-18 млн іудеїв. 13. Конфуціанство: загальна характеристика.

Сформоване в 6-5 ст. до н.е. Конфуціанство (власне жу цзя - школа учених книжників) - найбільш впливова релігійно-філософська течія Китаю, заснована філософом Конфуцієм. Це своєрідне етико-політичне вчення, в якому центральне місце посідають питання моральної природи людини, її життя в родині, суспільстві, державі. Важливе місце в своїй системі Конфуцій відвів концепції "неба" і "небесного веління". "Небо" - це частина природи, але й вища духовна сила. Людина, обдарована "небом" певними етичними якостями, повинна жити в злагоді з ними, з моральним законом (дао) й удосконалювати їх за допомогою навчання. Мета удосконалення - досягнення рівня "благородного чоловіка" (Цзюнь-цзи), який має п'ять "шляхетних якостей": Жень (людяність), І (обов'язок), Лі (норми поведінки), Чжи (знання), Сінь (вірність). Ці якості мають базуватися на принципі Сяо - любові сина до своїх батьків. Після смерті Конфуція його течія поділилася на вісім шкіл.

Немає церковної ієрархії. Немає персон Бога. 14. Виникнення ісламу.

ІСЛАМ (араб., буквально — покірність) — одна із світ. релігій. Зародився на тер. Зх. Аравії в 1-й третині 7 ст. Виникнення І. нерозривно пов’язане з діяльністю Мухаммада бен Абдаллаха ал-Кураіші (н. бл. 570 в м. Мекка, нині місто в Саудівській Аравії), який, за уявленнями мусульман, був обраний Богом (араб. — Аллах) для того, щоб востаннє закликати людей вернутися до істинної віри Ібрахіма-Авраама.  15. Священні книги мусульман.

Коран – в перекл. Читання про те, що говорив Аллах, протягом 20 років вустами Мухаммада. Учні М. записали Коран. На Корані карають і присягають. Містить 114 сур або 6616 аятів.

Як святе письмо мусульман, Коран відіграє важливу роль у житті сучасних мусульманських держав. Якщо Коран - це святе письмо, то святим переказом ісламу є Суна - збірка переказів (хадисів). Вона вміщує епізоди із життя Мухаммеда як зразок для наслідування всьому мусульманському світові. В ісламі принцип монотеїзму проведений більш послідовно, ніж в інших релігіях. Тому першим догматом віровчення ісламу є віра в єдиного бога Алла (Аллах, утворивши все існуюче, є вищим і всемогутнім, мудрим, милостивим верховним суддею, поруч з ним немає інших богів, Аллаху покірні всі явища природи, люди, ангели і демони). Другий догмат ісламу - віра в ангелів, які виконують веління Аллаха - оберігають рай та пекло. Третій догмат - віра в те, що Коран є священною книгою мусульман. Четвертий догмат - віра у пророків та посланництво Мухаммеда. П' ятий догмат - віра в кінець світу та загробне життя. Шостий догмат - визнання зумовленості долі людини Богом. Сьомий догмат ісламу - це віра у воскресіння після смерті.

В ісламі є дві основні течії - суннізм і шиїзм. Шиїтська система віровчення, розроблена в ХП-ХШ ст., визнає тільки п'ять догматів: 1) Таухід - єдинобожжя; 2) Адль - справедливість; 3) Нубуваат - пророцтво; 4) Імамот - влада імамів; 5) Кія-мат - воскресіння мертвих.