Релігієзнавство. Відповіді на питання з контрольної роботи.

1. Поняття «релігія».

Релігія (religio – зв'язок) – це все те, що звязує людину з божественим. А також ще можна так сказати, що Р. - особлива система світогляду та світосприйняття, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини. 2. Виникнення релігії.

Походження релігії зумовлене складним комплексом гносеологічних і соціально-економічних причин:

Гносеологічні (гносеологія – теорія пізнання):

• Свідомість «ПОДВОЮЄ» дійсність, породжуючи дух, духовну дійсність. Реальна дійсність у свідомості людини набуває свого другого, подвоєного існування. У дійсності є тварини, ліс, люди, у свідомості вони набувають свого другого буття у вигляді понять і уявлень. Останні починають жити своїм особливим життям, продовжують існувати, коли самі об'єкти зникають з реальної дійсності (ліс згорів, тварина з'їдена, людина вмерла).

• Свідомість, відображуючи дійсність, може «відлітати» від неї, фантазувати, спроможна помилитися. 

• У свідомості людини може бути порушене уявлення про дійсне співвідношення буття (первинного) / свідомості (вторинного). 

• Свідомість людини має здатність уособлювати, тобто надавати людських рис, оживляти, одушевляти предмети свого пізнання — ліс, воду, грім і блискавку, а також власні поняття, уявлення — добро і зло, справедливе і несправедливе.

Соціально-економічні:

• Низький економічний розвиток первісного суспільства

• Безсилля людини перед стихіями природи.

• Безсилля перед стихіями суспільного життя.

• Використання релігії панівними класами для зміцнення свого панування. 

• Традиція як механізм передачі й закріплення релігійності.

3. Різноманітність релігій та їх класифікація

Релігії поділяють за:

• Етнічним характером: племінні культи (не мають святого письма, об’єкти поклоніння: явища, тварини, рослини….), національні/державні (прив’язана до етнічних спільнот, переважають антропоморфні релігії) та світові релігії (космополітичні, притаманний прозелітизм: прагнення навернути якомога більше людей до релігії).

• Рівнем розвитку: ранні (Анімізм, Фетишизм, Магія, Тотемізм), політеїстичні, монотеїстичні.

4. Сутність релігійного культу.

Релігійний культ – спосіб матеріалізації релігії. Система релігійних дій, предметів і символів, апробованих у релігійній практиці впродовж певного часу та змінюваних за потребою. Пов'язаний з релігійними уявленнями віруючих і спрямований на задоволення їхніх релігійних потреб. 5. Основні складові структури релігії.

• Релігійна свідомість - це сукупність образів, уявлень, почуттів та переживань, що мають своїм предметом священне, вище та істинне буття (або ж чудесне) та такі, що спрямовані до означених предметів.

• Релігійний культ – це спосіб матеріалізації релігії (обряди, дії, символи…)

• Релігійні організації – соціальна структура релігії, що надає їй організованості.

6. Типи релігійних організацій.

Релігійна група - малочисельна релігійна організація, утворена для задоволення релігійних потреб; сукупність віруючих усередині релігійної спільноти, об'єднаних певним інтересом.

Церква - релігійна організація зі складною, суворо централізованою та ієрархізованою системою взаємодії священнослужителів і віруючих.

Секта - течії, об'єднання віруючих, опозиційні щодо певних релігій.

Харизматичний (від грец. charisma - дар) культ - різновид секти, учасники якої вважають, що завдяки дотриманню певного морально-етичного кодексу і ритуальних приписів вони отримають харизму (особливу силу, дар Божий).

Деномінація (лат. denominatio - досл. "зміна імені") - перехідний тип релігійної організації, який залежно від характеру виникнення та спрямованості еволюції має риси церкви та секти. 7. Релігійна свідомість.

• Релігійна свідомість - це сукупність образів, уявлень, почуттів та переживань, що мають своїм предметом священне, вище та істинне буття (або ж чудесне) та такі, що спрямовані до означених предметів.