Вікові межі спортсменів на різних етапах багаторічної підготовки
Продовження періоду виступів|вирушань| видатних|визначних| спортсменів на вищому рівні перетворилося в сучасному спорті в одну з найбільш актуальних проблем їх підготовки і змагальної діяльності. Спортсмени добре з'ясували, що тривале збереження|зберігання| і підвищення досягнутої спортивної майстерності сьогодні стало запорукою не лише|не тільки| їх популярності, але і матеріального благополуччя. З'ясували це і керівники спортивних федерацій, і тренери, і спортивні лікарі і інші фахівці|спеціалісти|, стабільність і матеріальне положення|становище| яких також стали|почали| залежати від тривалості виступів|вирушань| і популярності спортсменів.
Таким чином останні тенденції розвитку спорту, основною з яких в даному випадку є збільшення спортивного довголіття, вимагає того, що передивляючись|переглядає| загальну|спільної| структуру багаторічної|багаторічної| підготовки|нині|, на нашу думку, доцільно виділяти не п'ять, а сім етапів, що робить її відповідною сучасному стану|статку| і тенденціям розвитку олімпійського спорту. Зокрема, пропонується до трьох перших етапів (початкової підготовки, попередньої і спеціалізованої базової) додати|добавляти| наступні|слідуючі| чотири: підготовки до вищих досягнень, максимальної реалізації індивідуальних можливостей|спроможностей|, збереження|зберігання| вищої спортивної майстерності і поступового зниження досягнень. Настав час говорити і про необхідність включення|приєднання| в систему багаторічної|багаторічної| підготовки і ще одного етапу — відходу|догляду| із|із| спорту вищих досягнень. Завдання|задачі| цього етапу вже не пов'язані з досягненнями високих спортивних результатів і участю в змаганнях, а передбачають створення|створіння| умов для ефективної дезадаптації| організму спортсмена до рівня, що забезпечує здоров'я і повноцінну у фізичних відносинах подальше|наступне| життя.
Тривалість кожного з етапів диктується специфікою виду|виду| спорту, статевими і індивідуальними особливостями спортсменів, а також системою підготовки. Найбільш загальні|спільні| уявлення про вікові кордони|межі| спортсменів на різних етапах багаторічної|багаторічної| підготовки можуть дати дані, приведені в Таблиці. 5.
Кожен з етапів має свою переважну спрямованість, особливості підготовки і певні орієнтири при виступі на змаганнях. Загальні положення з цього приводу ми наводимо в Таблиці 6.
Таблиця 6.
Цілеспрямованість змагань і підготовки до них на різних етапах багаторічного вдосконалення
3. Динаміка навантажень і співвідношення роботи різної переважної спрямованості в процесі багаторічного вдосконалення
Раціональна побудова багаторічної підготовки багато в чому обумовлена доцільним співвідношенням її видів, роботи різної переважної спрямованості, динамікою навантажень. Від етапу до етапу змінюється співвідношення різних видів підготовки. Співвідношення різних видів підготовки може змінюватись і в залежності від специфіки конкретного виду спорту, індивідуальних особливостей спортсменів, складу засобів і методів тренування, не порушуючи при цьому загальної тенденції.
В процесі планування багаторічної підготовки велике значення має суворе дотримання принципу поступового підвищення тренувальних навантажень. В сучасному спорті зазвичай спостерігається поступове зростання навантажень від етапу до етапу з певною стабілізацією на п’ятому етапі. В цьому випадку тренувальні навантаження на всіх етапах підготовки цілком відповідають функціональним можливостям спортсмена, що сприяє планомірному підвищенню підготовленості. На шостому і сьомому етапах, як правило спостерігається поступове зниження сумарного об’єму роботи і відповідно сумарного річного навантаження (рис. 2).
Рис. 2. Приблизне співвідношення загальної, допоміжної і спеціальної підготовки в процесі багаторічного вдосконалення
Але варіант з поступовим збільшенням навантаження не виключає можливості її різкого зростання. Цей варіант все частіше застосовується в практиці підготовки видатних спортсменів. Найбільш ефективним є варіант, коли протягом перших трьох етапів багаторічного тренування навантаження зростає поступово. Потім на етапі підготовки до вищих досягнень різко (1,5 – 2 рази) збільшується навантаження по всім напрямкам. При такому плануванні принципово важливо, аби скачок в навантаженні співпав з переходом спортсмена у вікову зону, оптимальну для демонстрації найвищих досягнень.