До теми 5 (11). Німецька класична філософія

144. Хто є родоначальником німецької класичної філософії?

1. Г.Гегель;

2. І.Кант;

3. І.Фіхте;

4. Ф.Шеллінг.

145. В діяльності Канта виділяють такі етапи:

1. доантропологічний та антропологічний;

2. етичний та післяетичний;

3. докритичний та критичний;

4. природничий та антропологічний.

146. Кому належить вислів: “Зоряне небо наді мною і моральний закон в мені”:

1. І. Фіхте.

2. Ф. Шеллінг.

3. І. Кант.

4. Г. Гегель.

147. Хто відновив в німецькій класичній філософії матеріалістичну традицію?

1. Ф. Ніцше;

2. І. Кант;

3. Л. Фейєрбах;

4. К. Маркс.

148. Як у Канта називаються «знання, що безумовно незалежні від усякого досвіду»?

1. апостеріорні;

2. апріорні;

3. аналітичні;

4. синтетичні.

155. Які здатності до пізнання, на думку І.Канта, притаманні людині?

1. чуттєвість;

2. абстрагування;

3. розсудок;

4. узагальнення;

5. розум;

6. воля.

158. Що, згідно з Кантом, є предметом наукового пізнання?

1. речі самі по собі (речі у собі);

2. ноумени;

3. судження про речі;

4. чуттєві образи речей (явища, феномени).

160. В “Критиці чистого розуму” Кант писав, що йому прийшлось обмежити знання, щоб звільнити місце …Для чого?

1. для абсурду;

2. для віри;

3. для любові;

4. для надії.

161. Що, згідно з Кантом, є основною умовою морального закону?

1. божественна заповідь;

2. природний порядок речей;

3. суспільство;

4. свобода.

162. Що, згідно Канту, дає людині можливість усвідомити свою свободну волю?

1. божественне одкровення;

2. інтроспекція;

3. моральний закон;

4. правильне виховання.

163. До чого (до кого), згідно з Кантом, ніколи не можна ставитися лише як до засобу, але завжди слід ставитися як до мети?

1. до бога;

2. до живої істоти;

3. до прогресу людства;

4. до людини.

164. Яким словом Кант характеризував вчинок, котрий здійснюється згідно з обов’язком, проте без відчуття обов’язку, а виходячи з якихось інших спонукань?

1. аморальний;

2. легальний;

3. моральний;

4. доцільний.

165. Кому з філософів належить твердження, що “сферу діяльності філософії можна підвести під такі питання: Що я можу знати? Що я повинен робити? На що я можу сподіватись? Що таке людина?”

1. Бекону;

2. Декарту;

3. Фейєрбаху;

4. Канту;

5. Марксу

166. Які закони сформулював Г. Гегель?

1. закони природи;

2. закони пізнання;

3. закони діалектики;

4. закони моралі

167. Принцип розвитку (як і теорія розвитку) був найбільш продуктивно розроблений:

1. Кантом;

2. Фіхте;

3. Шеллінгом;

4. Гегелем;

5. Фейєрбахом.

168. Яким основний методом користувався Г.Гегель при побудові своєї філософської системи?

1. аксіоматичним;

2. гіпотетико-дедуктивним;

3. діалектичним;

4. індуктивним.

171. Яке поняття є вихідним в філософській системі г.Гегеля?

1. буття;

2. ідея;

3. субстанція;

4. сутність.

173. На яких принципах базується діалектика?

1. субстанціоналізму;

2. розвитку;

3. універсалізму;

4. зв’язку.

174. Визначте, кому належить вислів про предмет філософії: “Філософія – це епоха, схоплена думкою”?

1. Г.Гегелю;

2. Ф.Енгельсу;

3. К.Марксу;

4. О.Конту;

5. І.Канту.

175. Який принцип Л.Фейєрбах поклав в основу своєї філософії?

1. антропологічний;

2. теологічний;

3. атеїстичний;

4. феноменологічний.

175. Який принцип постає вихідним для філософії Л.Фейєрбаха:

1. принцип монізму;

2. принцип активності;

3. принцип тотожності протилежностей;

4. антропологічний принцип.

176. З точки зору Л.Фейєрбаха, сутність Бога є відчужена сутність …

1. держави;

2. світу;

3. суспільних відносин;

4. людини.

177. Що пропонує “нова філософія” Л.Фейєрбаха замість “любові до Бога”?