Загальна кількість персоналу по підприємству

№	Категорія персоналу	Розрахункова (чол.)		Прийнята (чол.)		Питома вага %
1.	Робітники:
	- основні	13,28		16		64
	- допоміжні	5,31		6		24
Всього робітників		-		22		88
2.	Керівники	0,5		1		4
3.	Спеціалісти	0,67		1		4
4.	Службовці	046		1		4
Разом			25		100

4. Обґрунтування необхідної кількості та розрахунок вартості меблів і офісної техніки проводиться в табл. 2.3:

Таблиця 2.3

Розрахунок необхідної кількості меблів та офісної техніки

№ з/п	Найменування	Кількість (шт.)	Ціна за 1 шт. грн	Основні фонди (ОФ) грн	Малоцінні необоротні активи	Загальна вартість, грн
1.	Комп’ютер (системний блок, клавіатура, мишка)	3	3000	9000		9000
2.	Монітор	3	1100		3300	3300
3.	Сканер	3	600		1800	1800
4.	Принтер	3	1200		3600	3600
5.	Телефон	4	200		800	800
6.	Стіл	20	900		18000	18000
7.	Стілець	25	70		1750	1750
8.	Шафа для одягу	5	800		4000	4000
9.	Шафа для паперів	6	500		3000	3000
10.	Сейф	2	800		1600	1600
	Всього			9000	34250	43250

3. Розрахунок суми амортизаційних відрахувань та вартості основних фондів

1. Початкова (первинна) вартість основних виробничих фондів (ОФ) – це сума витрат на придбання (виготовлення), транспортування та монтаж обладнання (устаткування). Початкова вартість визначається за формулою (3.1):

(грн) (3.1)

де – початкова вартість основних фондів;

Ц – ціна обладнання, грн;

Т – вартість витрат на транспортування, грн;

М – вартість витрат на монтаж, грн.

2. Залишкова вартість – це вартість основних фондів з урахуванням суми зносу. Залишкова вартість визначається за формулою 3.2:

(грн) (3.2)

де t – термін експлуатації основних фондів;

А – щорічна сума амортизаційних відрахувань.

3. Середньорічна вартість основних фондів ( ) визначається за формулою (3.3):

(грн) (3.3)

де – середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.

– вартість введених ОФ, грн;

– час використання протягом року;

– вартість виведених ОФ, грн;

– час протягом якого ОФ не будуть використовуватись.

В Україні нарахування амортизації здійснюється за допомогою таких методів:

1. Прямолінійний метод – являє собою визначення річної суми амортизації шляхом ділення вартості об’єкта на очікуваний термін корисного використання. Даний метод найбільш прийнятний для нарахування амортизації за об’єктами, які опосередковано беруть участь у виробничому процесі, у випадках, коли досить точно визначити обсяг економічних вигід від їх використання неможливо. Це можуть бути адміністративні будівлі, меблі, службові автомобілі тощо, формула (3.4.):

(3.4)

де – первісна вартість основних фондів;

– ліквідаційна вартість основних фондів;

– строк корисного використання основних фондів.

2. Метод зменшення залишкової вартості – нараховується шляхом множення річного відсотка амортизації на залишкову вартість об’єкта. Річний відсоток амортизації визначається за формулою 3.5:

(3.5)

де – норма амортизації.

– кількість років корисного використання об’єкта, (років).

Одержаний результат необхідно помножити на 100. Цей метод досить трудомісткий і найбільше підходить для визначення амортизації об’єктів, які швидко знецінюються, оскільки на початковому етапі (перший рік експлуатації) знос значно перевищує наступні нарахування.

3. Метод подвійного зменшення залишкової вартості – відрізняється від прямолінійного (вираженого у відсотках) тільки тим, що нараховується на залишкову вартість об’єкта основних засобів і при цьому сума амортизації множиться на 2. У той же час через те що амортизація нараховується на залишкову вартість об’єкта, прискорений метод має ті ж властивості, що і метод зменшення залишкової вартості, а саме: більшу суму амортизації у перший рік і поступове її зменшення до кінця терміну експлуатації об’єкта.

(3.6)

Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби).

4. Кумулятивний метод – річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт визначається діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання. Сума числа років знаходиться таким чином: наприклад, якщо строк корисного використання об'єкта 3 роки, то сума числа років дорівнюватиме 1+2+3=6.

(3.7)

де – кількість років, до закінчення терміну використання;

– кількість років корисного використання.

5. Виробничий метод – місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується на загальний обсяг продукції, який підприємство планує виробити з використанням об'єкта основних засобів.

(3.8)

де – ставка амортизації;

– загальний обсяг продукції, який планується випустити на даному

об'єкті основних засобів.

(3.9)

де – сума амортизаційних відрахувань за місяць.

– обсяг продукції, випущеної за місяць на даному об'єкті основних

засобів.

Підприємство може застосовувати різні методи нарахування амортизації основних засобів, передбачених податковим законодавством. Згідно зі ст.145 Податкового кодексу, з метою нарахування амортизації основні фонди підлягають розподілу за такими групами (табл. 3.1):

Таблиця 3.1