
- •Міністерство освіти та науки України Національний університет харчових технологій
- •Економетрія
- •Київ нухт 2010
- •Анотація
- •Контрольні запитання
- •Тема 1. Основи економетричного моделювання
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Методи побудови загальної лінійної моделі
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Методи побудови нелінійних економетричнх моделей
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Методи побудови множинних економетричнх моделей.
- •Порядок виконання завдання
- •19. Висновки.
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Виробничі функції
- •Метод рішення
- •Eкономічний аналіз отриманих результатів
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Умови оцінки параметрів економетричної моделі за допомогою методу найменших квадратів
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Мультиколінеарність
- •Порядок виконання завдання
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Узагальнений метод найменших квадратів (метод Ейткена)
- •Контрольні запитання
- •Методичні вказівки до самостійної роботи студентів і виконання лабораторних та контрольних робіт
- •Варіанти лабораторних робіт та порядок їх вибору
- •Вказівки до виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання Зміст та оформлення контрольної роботи
- •Тема: «Побудова парної лінійної економетричної моделі» Лабораторна робота № 1 Побудова лінійних економетричних моделей продуктивності праці
- •Тема: «Побудова двофакторної лінійної економетричної моделі» Лабораторна робота № 2 Побудова двофакторної лінійної моделі продуктивності праці
- •Тема: «Методи Побудови множинних економетричних моделей» Лабораторна робота № 3 Побудова множинних економетричних моделей
- •1. Побудова рівняння регресії
- •2. Оцінка точності та імовірності моделі
- •3. Графічне відображення моделі
- •4. Загальний економічний аналіз моделі
- •Приклад виконання лабораторної роботи № 4
- •Лабораторна робота № 5 Побудова нелінійних економетричних моделей попиту на продукцію
- •Лабораторна робота № 6 Побудова нелінійних економетричних моделей пропозиції продукції
- •Приклад виконання завдання при відсутності мультиколеніарності
- •Порядок виконання завдання
- •Приклад виконання завдання при наявності мультиколеніарності
- •Порядок виконання завдання
- •Тестові завдання
- •Додатки
- •Варіанти та вхідна інформація для виконання лабораторної роботи № 3
- •Додаток 7
- •Додаток 8
- •Додаток 9
- •Додаток 10 Основні вбудовані функції системи Eхсеl
- •1. Математичні функції
- •2. Категорія «Ссылки и массивы»
- •3. Статистичні функції
- •Використана література Основна
- •Додаткова
- •Глосарій
- •Економетрія
19. Висновки.
Отже, згідно з обчисленими характеристиками (коефіцієнти кореляції, детермінації; стандартна та відносна похибки; критерій Фішера) можна зробити висновки, що модель є достовірною та відображає тісний кількісний взаємозв’язок між залежною та незалежними показниками і може бути використана для практичного економічного висновку.
На даному підприємстві збільшення продуктивність праці обумовлюється зменшенням простоїв основного обладнання та зменшенням втрат робочого часу на підприємстві. Так, на кожні 10 год. зменшення простоїв основного обладнання на рік можливе підвищення продуктивності праці на 0,7 тис.грн/чол., за умови незмінної дії інших чинників.
При зменшенні втрат робочого часу на підприємстві на 10 год. за рік можливе підвищення продуктивності праці на 0,6 тис.грн./чол., за умови незмінної дії інших чинників.
Були обчислені прогнозні значення Yпр для фактору Хпр = (1, 7, 16). Так, при ймовірності р=0,95 (=0,05), прогноз математичного сподівання M(Yпр) потрапляє в інтервал [8,0348; 8,8935], а прогноз індивідуального значення Yпр – в інтервал [7,5332; 9,3951].
В економічній інтерпретації це означає, що при прогнозних значеннях простоїв основного обладнання 7 год/рік та втратах робочого часу у 16 год/рік продуктивність праці потрапляє в інтервал
8,0346 |
≤ M(Yпр) ≤ |
9,3951 |
Водночас окремі (інтервальні) значення продуктивності праці містяться в інтервалі:
7,5332 |
≤ Yпр ≤ |
9,3951 |
Контрольні запитання
Дати визначення лінійної багатофакторної регерсійної моделі.
Суть та складові частини лінійної економетричної моделі з двома змінними?
Основні етапи побудови лінійних економеричних моделей?
Роль коефіцієнтів еластичності в кількісному аналізі лінійних економетричних моделей?
Характеристика системи оцінок і критеріїв для перевірки статистичної достовірності моделі?
Література [2, с. 39-57; 3, с. 96-99; 4, с. 171-227; 5, с. 46-68, 140-149; 6, с. 93-105, 118-121, 143-147]
Тема 5. Виробничі функції
5.1. Виробнича функція Кобба-Дугласа
5.2. Моделі попиту та пропозиції
5.3. Приклад дослідження попиту на продукцію
5.4. Приклад дослідження пропозиції товару на ринок
5.1. Виробнича функція Кобба-Дугласа.
Виробнича функція – це економетрична модель, яка кількісно описує зв’язок основних результативних показників виробничо-господарської діяльності з факторами, що визначають ці показники. Виробнича функція зв’язує кількість ресурсів (Х1 – Хn ) з обсягом випуску продукції (Y).
Вперше виробнича функція була отримана американцями Коббом і Дугласом в 30-ті роки ХХ століття (1928р.) за даними про функціонування обробної промисловості США протягом 20 років (1899-1922). Це є класичним прикладом економетричного моделювання.
Практичні дослідження функції Кобба-Дугласа показали, що припущення про лінійну однорідність на практиці виконується рідко. Тому було запропоновано виробничу функцію більш загального вигляду:
P = u0 La1 Ka2 et
P – індекс промислового виробництва;
L – індекс чисельності робочої сили;
K– індекс основного капіталу;
e – основа натурального логарифму;
- поправка на технічний прогрес;
t – час.
Більш всього впливає показник et , потім Ka2 , далі La1.
Функція Кобба-Дугласа (CDPF) належить до класичного прикладу економетричного моделювання і широко застосовується в економічних дослідженнях.
Загальний вигляд виробничої функції такий:
Y = a Fa Lb ,
де Y – обсяг продукції; F – основний капітал; L – робоча сила; а – параметр, який визначає ефективність виробничого процесу; a, b – параметри, що характеризують ступінь однорідності виробничої функції.
Параметри функції Y = a0 La1 Кa2 а0 , а1 , а2 – невідомі і підлягають статистичному оцінюванню на основі n спостережень трійок Yi , Li, Ki (де i = 1, 2, ..., n).
В залежності від кількості змінних (Х) виробничі функції поділяються на
однофакторні Y = f (X);
двофакторні Y = f (X1 , X2 ).