Тема 6. Економічна єдність світу і глобальні проблеми міжнародних економічних відносин

1. Формування економічної єдності світу. Глобалізація світової економіки.

2. Сутність та економічні аспекти глобальних проблем.

3. Координація міжнародної економічної політики.

1. Формування економічної єдності світу. Глобалізація світової економіки.

В економічній літературі існує безліч різних визначень глобалізації, що не суперечать одне одному, а є швидше взаємодоповнюючими. Кожне визначення характеризує певні аспекти глобалізації, більш близькі до сфери дослідження. Глобалізацію слід розглядати як процес формування єдиного загальносвітового виробничого, фінансово-економічного та інформаційного простору.

На практиці існує різне ставлення до глобалізації. Прихильники глобалізації, згадуючи пов’язані з нею реальні та потенційні ризики, вважають, що цей процес незворотній, потрібно лише правильно ним управляти і брати в ньому участь. Противники глобалізації діляться на два табори. Одні визнають об’єктивність глобалізації і вважають її злом, сумною неминучістю. Інші ставлять під сумнів існування самого феномену.

Спільна точка зору всіх дослідників - відкритість кордонів для торговельних і фінансових потоків. Прихильники глобалізації бачать її основну перевагу в посиленні плідної конкуренції, не обмеженої протекціоністським та ідеологічними рамками в умовах глобального розподілу праці. Власне кажучи, конкуренція суперечить кооперації. Якщо сприймати ці тези буквально, то можна зробити висновок про неоднозначність переваг від глобалізації та їх джерел. У якому випадку буде досягнуто більш позитивний ефект: конкуренція буде підстьобувати ефективність, чи то поділ праці принесе синергетичний ефект – питання дискусійне.

Видиме протиріччя може бути зняте тільки у випадку дослідження глобальної конкуренції виключно між транснаціональними корпораціями (ТНК), а не між країнами, оскільки для них буде використовуватися принцип поділу праці.

З метою підвищення власної ефективності, компанії намагаються в процесі розвитку знайти інструменти, що здатні зменшити трансакційні витрати. Ці витрати є похідними від невизначеності, що виникає за будь-якої взаємодії самої системи із зовнішнім оточенням або між власними елементами. Розвиток управлінської науки дозволив знижувати трансакційні витрати всередині корпорацій і тим самим будувати великі стійкі компанії. Одночасно, маркетингова наука все більше заглиблюється в техніки і прийоми, здатні знизити невизначеність у взаємодіях із зовнішнім оточенням.

Якщо досліджувати національні економіки в процесі взаємодії в рамках окремих форм міжнародних економічних відносин, то в розвитку світового господарства та поглибленні глобалізаційних процесів зацікавлені в першу чергу економічно розвинені країни, так як високий рівень розвитку продуктивних сил і перехід до більш високої стадії поділу праці та спеціалізації виробництва надає їм додаткові конкурентні переваги. Провідні ролі в міжнародних економічних організаціях також дозволяють розвиненим країнам отримувати суттєві вигоди і найбільші преференції на стихійних світових ринках. Тому міжнародна економічна інтеграція служить для них додатковим джерелом економічного зростання, підвищення рівня і якості життя.

На відміну від розвинених країн, входження у світове господарство країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою є тривалим, складним і суперечливим процесом, який передбачає зміну пріоритетів економічного розвитку, видозміну господарських структур і механізмів регулювання, загострення проблем національної та економічної безпеки.

Суперечності виявляються в тому, що, з одного боку, від міжнародної економічної інтеграції в рамках всесвітнього господарства зазначені країни можуть отримати позитивний економічний ефект, обумовлений зростанням продуктивності праці та підвищенням ефективності виробництва внаслідок поглиблення спеціалізації та кооперації їх економік, припливом іноземних інвестицій, придбанням новітніх технологій і раніше недоступної інформації. Тільки за допомогою світогосподарських зв’язків можна забезпечити потік необхідних товарів і послуг, отримати доступ до додаткових ринків збуту. З іншого боку, можливі й негативні наслідки: закріплення вузької спеціалізації країни, втрата самостійності у проведенні державної економічної політики, залежність від імпорту, нееквівалентний економічний обмін, що сприяє зростанню бідності населення, дискримінація товаровиробників на зовнішніх ринках, «втеча капіталу», зростання фінансової залежності від міжнародних інститутів і загострення проблеми зовнішньої заборгованості, беззахисність перед світовими фінансовими та структурними кризами та ін.