6.Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії Людвіга Фейєрбаха.

Фейєрбах запропонував відмінне від традиційного розуміння філософії, її минулого та сучасності, ролі в суспільстві і ставлення до релігії. За Фейєрбахом, у світі починається нова епоха — пост-християнська. Релігія відмирає, її місце в культурі звільняється, і зайняти це місце повинна філософія. Водночас і сама філософія повинна змінитися: вона не має стати простим чинегативним (в гегелівськомурозумінні) запереченнямрелігії. Нова філософія повинна стати несхожою і на старухристиянськурелігію, і на стару «шкільну» філософію, хоча й потрібнозберегтикраще з них обидвох. Уточнюючисвоїуявлення, Фойєрбахназиваєновуфілософію — «релігію» антропологією, «філософієюмайбутнього». Слабкістьфілософії, за Фойєрбахом, — в їївідірваностівід «серця», манірнійвіддаленостівідсвіту, теоретичному егоїзмі. Це й повинно бути усунене при злиттіфілософії та релігії, а тому філософія повинна перетворитись у практичнуфілософію.Фойєрбахівськафілософіявиявилазначнийвплив на формуваннясвітовоїфілософської думки, зокрема — на молодогегельянство та марксизм. Хочамайжевідразу ж вона булапідданакритицісучасникамимислителя, але фундаментальністьпорушенихФойєрбахомпитань та глибинайогоспробивідповісти на них даєпідставивідвестийомуналежнемісцесередгігантівсвітовоїфілософської думки.

7.Німецька класична філософія і сучасне бачення світу.