10)Невідкладна медична допомога при великому судомному нападі та епілептичному статусі.

Невідкладна допомога при епілептичному статусі:

• запобігання асфіксії внаслідок западання язика, аспірації слини та блювотних мас;

• внутрішньовенне уведення 2-8 мл 0,5% р-ну препаратів групи діазепаму (діазепам, реланіум, сибазон, седуксен) – до 80 мл на добу;

• після очисної клізми ректально уводять 60 мл 2% р-ну хлоралгідрату або 30 мл 2% р-ну натрію барбіталу;

• через 30 хв. після клізми рекомендується внутрішньом’язове уведення 10-15 мл 25% р-ну магнію сульфату;

• за неефективності препаратів групи діазепаму уводять внутрішньовенно натрію оксибутират (по 10 мл 20% р-ну);

• при відсутності ефекту уводять внутрішньом’язово 1 мл гексеналу або натрію тіопенталу, розчинених у 10 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду (по 0,5 мл у кожну сідницю);

• якщо судоми не припиняються, вдаються до інгаляції окису азоту в суміші з киснем (співвідношення 2:1). Наркоз (на рівні 1–2-ї хірургічних стадій) повинен тривати ще 1-2 год. після усунення епілептичного статусу;

• у тяжких випадках проводять спинномозкову пункцію з випусканням 15-20 мл ліквору.

11) Розлади психіки на фоні судинної патології мозку: атеросклерозу судин головного мозку, гіпертонічної хвороби.

12) Стареча деменція: етіологія, патогенез, клінічні прояви. Догляд та нагляд за пацієнтами з деменцією.

Стареча деменція (недоумство, маразм) являє собою набуте в літньому віці стан, причиною якого стає органічне ураження мозку.

Прояви деменції можуть бути абсолютно різноманітними. Але початкові ознаки захворювання, як правило, однакові і характеризуються апатичним станом, зниженням інтересу до навколишнього і виникненням залежності від близьких людей. При цьому, у міру зниження інтелекту, у людини з’являється неохайність, він перестає доглядати за собою. Особливо схильні до захворювання жінки.

Подальшими симптомами захворювання є:

• порушення мовної функції, втрата навичок письма і рахунку;

• зміни пам’яті – хворий часто забуває число місяця і день тижня, навіть імена найближчих людей;

• емоційні зміни – у хворого з’являється відчуженість від дійсності, прояв емоцій може бути найнесподіванішим;

• виникнення марення і галюцинацій.

Стареча деменція зазвичай прогресує і призводить до повної соціальної дезадаптації аж до інвалідності. Хворих деменцією потрібні спостерігати цілодобово – одягати, купати, годувати, водити в туалет і т.д.

Класифікація деменцій

Деменції класифікуються за причинами, попереднім їм . Захворювання може бути пов’язано з:

– неврологічними і судинними хворобами;

– інтоксикацією (алкогольна або наркотична деменція або деменції, що виникли при отруєннях миш’яком);

– внутрішніми хворобами (печінкова, ниркова недостатність, порушення функції щитовидної залози).

На прояв деменції у літніх людей часто впливає регулярне вживання ліків.

Підсилюють прояви захворювання перенесені інфекційні захворювання та оперативні втручання, порушення серцевої діяльності, психічні травми.

Серед старечих психозів найпоширенішим є старече (сенільне) слабоум­ство. Захворювання починається у віці 65-75 років і проявляється змінами особистості, які поступово наростають, зокрема загостренням та спотворенням попередніх рис характеру: акуратність перетворюється в дріб'язкову педантичність, бережливість - у скупість, твердість - у впертість тощо. Поряд із цим з'являють­ся сенільні риси: звужуються кругозір та інтереси, втрачаються зв'язки з довкіллям, наростють егоцентризм, підозріливість, прискіпливість, злісність.

Слабоумство розвивається як прогресуюча амнезія згідно із законом Рібо: спочатку хворий втрачає досвід, набутий недавно, найдовше зберігає раніше на­бутий і закріплений досвід. У міру перебігу хвороби наростають грубі розлади пам'яті (амнестична дезорієнтація, фіксаційна та хронологічна амнезія). Зреш­тою повністю втрачає знання, професійні та інші навички. Змінює адекватне впізнавання людей, які його оточуюють, до його спотворення і переміщення в далеке минуле: хворі вважають себе дітьми, оточеними рідними та давно помер­лими родичами. Нерідко вони не впізнають себе в дзеркалі. Нестримно знижуєть­ся рівень суджень, з'являються благодушність, безтурботність, ейфорія. Посту­пово настає повний розлад усіх видів психічної діяльності: тотальна деменція (слабоумство) та фізичний маразм. При прогресуючій деменції можуть виникати психотичні розлади з рудиментарними проявами (депресія, манія, конфабуляція, маячення обкрадання).

Стареча деменція: лікування

На початковій стадії захворювання використовують найчастіше такі методи лікування, як прийом вітамінно-мінеральних комплексів, загальнозміцнююча терапія, використання ноотропних препаратів.

Стареча деменція також лікується :

 застосуванням препаратів, спрямованих на поліпшення зв’язку між нейронами і забезпечення циркуляції крові в головному мозку;

 вживанням в їжу багатих антиоксидантами продуктів;

 застосуванням нейролептиків і антидепресантів .

Але потрібно розуміти, що лікування спрямоване лише на стабілізацію стану хворого. Стареча деменція, на жаль, не виліковується.

Профілактика старечої деменції

Старечі хвороби подібного характеру, на думку лікарів, можна запобігти. Звичайно, методи профілактики не гарантують того, що людина не захворіє, але, тим не менш, віддалити настання деменції цілком здатні.

Профілактику необхідно починати ще в середньому віці. Ось як можна вберегтися від захворювання:

– Дбати про своє здоров’я. Високий ризик розвитку захворювання у діабетиків, курців, гіпертоніків, людей із зайвою вагою і депресивним характером.

– Правильно харчуватися. Необхідно робити акцент на вітамінах і антиоксидантах – фолієвої кислоті, вітаміні В12, Є.

– Не сидіти на місці. Активні люди рідше страждають деменціями. Кардіотренування, йога і навіть шопінг, прибирання у квартирі захищають клітини мозку від руйнівних процесів.

– Тренувати мозок – читати, розгадувати кросворди, грати в шахи, вчити іноземні слова.

– Займатися сексом. Секс покращує кровопостачання мозку. (брєд)

Ще одним методом профілактики захворювання стануть своєчасні медогляди. Адже часто причиною виникнення старечої деменції стають різні інфекції і запущені хронічні захворювання. Якщо вчасно діагностувати такі хвороби і лікувати їх, це підвищить шанси прожити необтяжливу старість.