Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика

   1. Визначення основних понять.

   2. Загальні принципи організації обліку нематеріальних активів на підприємстві.

2. Характеристика рахунка 12 «Нематеріальні активи»

   1. Загальна характеристика рахунків обліку нематеріальних активів.

   2. Характеристика субрахунку 121 «Права користування природними ресурсами».

   3. Характеристика субрахунку 122 «Права на користування майном».

   4. Характеристика субрахунку 123 «Права на комерційні позначення».

   5. Характеристика субрахунку 124 «Права на об’єкти промислової власності».

   6. Характеристика субрахунку 125 «Авторське право та суміжні з ним права».

   7. Характеристика субрахунку 127 «Інші нематеріальні активи».

3. Визнання й оцінка нематеріальних активів у відповідності до П(с)БО №8

   1. Визнання нематеріальних активів.

   2. Оцінка нематеріальних активів.

4. Аналітичний облік нематеріальних активів та документування операцій.

5. Облік надходження та вибуття нематеріальних активів.

6. Облік амортизації нематеріальних активів.

7. Переоцінка та зменшення корисності нематеріальних активів.

8. Облік інвентаризації нематеріальних активів.

9. Кореспонденція рахунків з обліку нематеріальних активів.

10. Практична частина. Висновки Список використаної літератури Додатки

Вступ

Бухгалтерський облік є важливим елементом економічної системи, без знання якого неможливе ефективне управління підприємством. Бухгалтерський облік – це одне з головних джерел інформації про виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємств і об’єднань, необхідної для прийняття та реалізації управлінських рішень. Лише налагоджена система бухгалтерського обліку дає змогу отримати необхідну інформація для забезпечення управління господарською діяльністю підприємства.

Якісно нові вимоги до підвищення ефективності обліку і відображення у звітності фінансових і виробничих активів підприємств визначають всебічне осмислення і введення в практику обліку якісно нового виду активів — нематеріальних активів. У процесі виробничої комерційної діяльності виникає необхідність використання засобів, які в силу своєї специфіки носять не уречевлений характер – це певні знання виробництва продукції в умовах, що різняться від умов конкурента, різнобічні ліцензії, патенти, дозволи, що дають можливість займатись тим чи іншим бізнесом. Такі засоби одержали назву нематеріальних активів. Дана категорія певною мірою є новою для господарської практики України, а також маловивченою і не до кінця розробленою. Але, не дивлячись на це, в реальному житті зустрічатися з ними доводиться все частіше: в результаті повсюдного використання комп’ютерних програм, розвитку науки і техніки виникає необхідність у правовому оформленні та бухгалтерському обліку прав на корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів та послуг.

Багато елементів, пов’язаних з обліком нематеріальних активів недостатньо законодавчо врегульовані, у зв’язку з чим у бухгалтерів-практиків виникає багато питань. На сьогодні методика і принципи побудови обліку нематеріальних активів є об’єктом пильного вивчення світової економічної науки і практики. Дані питання неодноразово розглядалися на сесії Міжнародної групи експертів ООН з міжнародних стандартів обліку і звітності, і продовжують постійно розроблятися економістами всіх розвинених країн.

1. Загальна характеристика.

1.1 Визначення основних понять

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”. Зазначений стандарт застосовується при обліку операцій із нематеріальними активами, що здійснюються з 01.01.2000.

Норми П(С)БО 8 “Нематеріальні активи” застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності.

Відповідно до даного положення нематеріальні активи – це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми та контролюються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищую один рік) для виробництва, торгівлі, для адміністративних потреб чи надання в оренду іншим юридичним або фізичним особам. Вартість нематеріального активу має бути достовірно визначена.

Поняття нематеріальних активів тісно пов'язане з правами на інтелектуальну власність, сутність якої розкрита в Цивільному кодексі України (ЦКУ). Згідно зі статтею 420 ЦКУ до цих об'єктів, зокрема, належать:

• літературні та художні твори;

• комп'ютерні програми;

• компіляції даних (бази даних);

• фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;

• наукові відкриття;

• винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

• компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

• раціоналізаторські пропозиції;

• сорти рослин, породи тварин;

• комерційні (фірмові) найменування, торгівельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;

Знання цього переліку необхідно для використання Наказу МФУ від 22.11.2004 № 732 "Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів", яким передбачено документування цієї складової нематеріальних активів. Документування операцій з іншими нематеріальними активами здійснюється за допомогою бланків обліку основних засобів.

Група нематеріальних активів — це сукупність нематеріальних активів однотипних за призначенням та умовами використання. У відповідності до п. 5 П(С)БО 8 нематеріальні активи поділяються на:

1. Права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо).

2. Права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

3. Права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо).

4. Права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, “ноу-хау”, захист від недобросовісної конкуренції тощо).

5. Авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо).

6. Інші нематеріальні активи (право на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

2. Загальні принципи організації обліку нематеріальних активів на підприємстві.

Правильність організації обліку та контролю за наявністю та рухом нематеріальних активів на підприємстві забезпечується затвердженням Наказу “Про облікову політику”. В даному наказі обов’язково необхідно передбачити:

• основні первинні документи з обліку нематеріальних активів та графік їх документообігу;

• діапазон термінів корисного використання нематеріальних активів;

• метод та порядок нарахування амортизації нематеріальних активів;

• перелік субрахунків та аналітичних рахунків, необхідних для організації аналітичного обліку нематеріальних активів;

• порядок оцінки нематеріальних активів та визначення ліквідаційної вартості;

• список осіб, які б відповідали за збереження інформації;

• перелік орендованих нематеріальних активів.

При організації обліку нематеріальних активів необхідно пам’ятати, що деякі з них підлягають обов’язковій державній реєстрації, а саме:

• патент на винахід;

• свідоцтво на корисну модель;

• патент на промисловий зразок;

• товарний знак;

• знак обслуговування.

Реєстрація всіх інших видів нематеріальних активів здійснюється за бажанням правовласника. Право власності підтверджує сам факт створення цих активів.