8. Вплив грунтово-кліматичних умов на тривалість зберігання і якість плодів овочів

Грунтово-кліматичні умови вирощування плодових та ово­чевих культур справляють істотний вплив не лише на вро­жайність, а й на його товарну якість, хімічний склад, тривалість зберігання і придатність для переробки. Україна за грунтово- кліматичними умовами розподілена на три зони: Полісся, Лісо­степ і Степ.

14 Вплив умов вирощування на якість плоді в і овочів

На вирощуванні високоякісних плодів та овочів, тривалості їх зберігання позначаються як грунтово-кліматичні умови, так і технології, що характеризуються сортовими особливостями, площею живлення, раціональним використанням добрив, зро­шенням, системою захисту від шкідників, хвороб і бур’янів, стро­ками і способами збирання, товарної обробки та умовами збері­гання.

Величина урожаю і його якість в широкому розумінні вклю­чають товарну якість, хімічний склад, харчову цінність, при­датність до транспортування, зберігання і переробки. Всі ці показники залежать від об’єктивних і суб’єктивних причин.

Вирішення проблеми підвищення якості плодів і овочів повинно грунтуватись, з одного боку, на правильному виборі культури і сорту відповідно до даної зони вирощування, з дру­гого — на розробці такої агротехніки, яка забезпечить одер­жання високого та якісного врожаю, придатного для тривалого зберігання і переробки.

Екологічні і агротехнічні фактори обумовлюють придатність плодів та овочів для зберігання і впливають переважно на такі процеси:

• формування маси плодів і овочів,

• забезпечення плодів і овочів асимілятами і споживчи­ми речовинами,

• тривалість росту плодів і овочів,

• структуру тканин плодів та овочів і їх стійкість до стре­сових умов зберігання,

• інтенсивність обміну речовин і швидкість дозрівання.

Встановити чіткий вплив прийомів вирощування на кон­кретні ознаки лежкості, обміну речовин або стійкості плодів та овочів після їх збирання навряд чи можливо, тому що всі ці прийоми проявляються в комплексі.

21 Класифікація плодів і овочів як об’єктів зберігання

Придатність плодів і овочів до тривалого зберігання ха­рактеризується поняттям «лежкість» і «здатність до зберіган­ня».

Лежкість — потенційна здатність плодів і овочів збері­гатися протягом певного часу без значних втрат маси, пошкод­ження фітопатогенними мікроорганізмами і фізіологічними хворобами, погіршення товарних, харчових і насіннєвих якос­тей. Лежкість кількісно можна виразити строком зберігання при оптимальних умовах, які витримують плоди і овочі, що ви­рощені з дотриманням всіх правил агротехніки за сприятли­вих погодних умов, із загальними втратами вихідної маси до 10%. Лежкість підрозділяють на високу, середню і низьку.Здатність до зберігання — проявлення лежкості видів і сортів плодів та овочів в умовах даного сезону, зони вирощу­вання за певного рівня агротехніки, технології і режиму збері­гання. Вона характеризується строком зберігання, а також ве­личиною втрат продукції і ступенем змін її якісних показників за цей період. Поєднання оптимальних погодних умов, агротех­нічних заходів в період вегетації з оптимальними параметрами температури, вологості і складом газового середовища при збе­ріганні забезпечує співпадання показників лежкості і здатності до зберігання.

Перша група — вегетативні органи дворічних рослин бульби, коренеплоди, цибулинні, головки. Біологічна роль в житті рослинполягає в утворенні насіння на 2 році життя. Після збирання ці органи і в першу чергу їх меристематичні тканини знаходяться у стадії відносного спокою, і лише після того в них розпочинаються активні біохімічні процеси, пов’язані з переходом до вегетативної і генеративної стадій росту. У стані спокою їх зовнішній вигляд, консистенція, а час­то і смак мало змінюються. Тому успішне зберігання цих об’єктів в значній мірі грунтується на розробці ефективних методів їх захисту від передчасного проростання. Зберігання цих овочів є не тільки завершальним етапом виробництва, але і його початком. Від режимів зберігання коренеплодів, бульб, цибулин, які використовуються для насіннєвих цілей, залежить якість насіння і величина майбутнього врожаю.Друга група — генеративні органи однорічних (овоче­вих), багаторічних (плодових) рослин — плоди і ягоди. їх біо­логічна роль у житті рослин полягає в забезпеченні поживни­ми речовинами насіння. Як тільки насіння дозріває і стає здат­ним до проростання, органи, які забезпечували ріст і розвиток, відмирають. Тому можливі строки зберігання плодів і ягід ви­значаються у першу чергу ступенем стиглості, при якій вони були зібрані, а також інтенсивністю процесів післязбирального дозрівання.Третя група — листя (салат, шпинат та ін.) з моменту відокремлення від материнської рослини вони не виконують ніяких біологічних функцій. З цієї причини овочі третьої групи не мають стійкості при зберіганні. Як все листя, вони характе­ризуються великою поверхнею випаровування, тому навіть при короткочасному зберіганні швидко в’януть.