2.2. Дослідження умов формування соціальної компетентності учнів сільської школи

Виходячи з теоретичних обґрунтувань проблеми соціального розвитку старших школярів, нами було проведено дослідження, мета якого полягала у вивченні умов формування компетентності учнів сільської школи.

У дослідженні використовувалися методи: спостереження, інтерв'ю, бесіди.

Економічні та соціокультурні особливості села досить специфічні і не завжди сприяють формуванню мотивації до навчання у всіх дітей. А тому перед керівниками, педагогічними колективами сільських шкіл стоїть складне завдання – створити такі умови, щоб кожен учень, яким би посереднім не був рівень його здібностей, реалізував себе у чомусь, зміг би досягти успіху, адже впевненість у свої силах, у собі формується у стінах школи.

Школа сьогодні має орієнтуватися на потреби учня та суспільства і поєднати практику ефективної передачі знань із мотиваціями особи та прагматичними вимогами соціуму. Проблема якраз і полягає у подоланні розриву між реальними освітніми результатами сільського учня і його потребами в одержанні якісних освітніх послуг.

Завдання складне, але цілком посильне для виконання. І це успішно доводить діяльність Журавської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Г.Ф.Вороного Варвинського району. Навчально-виховний процес у загальноосвітньому навчальному закладі має свої особливості. Шукаючи шляхи підвищення престижу і статусу навчального закладу, педагогічний колектив поставив за мету створити таку систему навчання і виховання учнів, яка б сприяла розвитку і формуванню соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, яка має енциклопедичні знання, володіє науковими основами пошуково-дослідницької діяльності, гуманістичним світоглядом. У адміністрації закладу окреме завдання – створити умови для виявлення обдарувань і здібностей дітей, розвитку та саморозвитку їх здібностей: інтелектуальних, пізнавальних, творчих, лідерських, художніх і для розкриття творчого потенціалу вчителя.

Педагогічний колектив навчального закладу вирізняється високим професіоналізмом, творчим підходом до організації навчально-виховного процесу: із 33 педагогів 5 – учителів-методистів, 10 - мають звання «старший вчитель», 28 – вищу кваліфікаційну категорію.

Орієнтація школи на можливості і потреби учня, виявлення й розвиток інтересів, нахилів і здібностей кожної дитини забезпечуються профільною (старша школа) і допрофільною (основна школа) підготовкою учнів, що передбачає індивідуальний підхід до навчання дитини, змісту освіти та рівнів засвоєння. У Журавській школі максимально використовується ресурс виховного середовища, оскільки тут створено хороші умови для повноцінної життєдіяльності учнів (зразковий краєзнавчий музей , кімната-музей Г.Ф.Вороного, картинна галерея, вокальні та хореографічні гуртки, спортивні секції, гуртки за інтересами).

Виховна робота школи спрямована на вирішення завдань по проблемному питанню: «Виховання духовності як провідної якості особистості для компетентної життєтворчості».

Головною тенденцією виховання в школі є формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального і природного довкілля та самої себе. Набирає сили тенденція гармонійного поєднання інтересів учасників виховного процесу: вихованця, котрий прагне до вільного саморозвитку і збереження своєї індивідуальності; суспільства, зусилля якого спрямовуються на моральний саморозвиток особистості; держави, зацікавленої в тому, щоб діти зростали громадянами –патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце у цивілізованому світі.

Стан духовної культури і моралі, аналіз діагностики формування життєвих компетенцій викликає занепокоєння і тому для педагогічного колективу постають важливі питання виховання духовних чеснот, компетентної особистості, яка самореалізується в соціумі.

Професіоналізм педагога визначається рівнем професійної компетентності, яка потребує постійного розвитку й удосконалення, тому на педагогічній раді, яка відбулася в лютому місяці цього року було розглянуто питання: «Вироблення практичних рекомендацій вчителю щодо ефективного виховного впливу на учнів у критичних ситуаціях для компетентної життєтворчості». Під час засідання були обговорені такі питання: «Комп’ютерні технології як засіб розвитку компетентної особистості учнів», «Дитина. Якою вона є? Ціннісне ставлення до фізичного, психічного і соціального „ Я”».

Великий інтерес в учнів викликає конкурс дитячої та юнацької творчості „Чисті роси”, який проводиться з метою виявлення і підтримки талановитих дітей у вокальному мистецтві та літературній творчості. Учні середньої ланки посіли І місце в номінації „Театральне мистецтво” та в номінації „Вокальне мистецтво” .

Для задоволення запитів кожного учня у навчальному закладі введені години факультативних та індивідуальних занять, ведеться активна краєзнавча робота (історичне, географічне та літературне краєзнавство). Учасники краєзнавчого гуртка , разом з своїм керівником, пишуть історію села Журавка, історію місцевого м’ятного заводу, збирають матеріали про видатних земляків журавського краю. Їхні роботи були відзначені на районному рівні і стали призерами обласних конкурсів. Поряд з цим здійснюється повноцінний навчальний процес: на академічному рівні викладаються предмети інваріантної складової навчального плану, є хороша база для професійного спрямування: майстерня обслуговуючої праці та комбінована майстерня. Матеріально-технічне, навчально-методичне забезпечення навчального закладу дозволяє створити максимально комфортні умови для саморозвитку особистості вчителя і учня.

Бути генератором нових ідей, презентувати свої творчі задуми – це один із напрямків ефективної життєво-соціальної ролі педагога Журавської школи, що і підтверджують районні і обласні конкурси, лауреатами яких стають учні школи.

Отже, школа стала соціокультурним центром села. Традиції, тісна співпраця між учнівським, батьківським, педагогічним колективами закладу, місцевою громадою – те, без чого не може існувати навчальний заклад у сільській місцевості. І не просто існувати, а повноцінно працювати, давати глибокі знання, розвивати здібності та таланти кожної дитини, готувати конкурентноспроможну особистість до подальшого життєвого вибору.

Висновки

У даній роботі були проаналізовані зміст і структура соціальної компетентності як педагогічної проблеми, розкрито особливості сільського середовища та напрямки соціально-педагогічної діяльності у формуванні соціальної компетентності особистості.

Соціальна компетентність – це багатогранна характеристика особистості, яка своєю багатокомпонентністю охоплює всю множину та глибину функціонуванння особистості в соціумі. Оскільки особистість – істота суто соціальна, то формат соціальної компетентності охоплює як соціальні мотиви, знання, навички, необхідні для успішної взаємодії із оточуючим соціальним середовищем, так і самопочуття та самоприйняття особистістю самої себе в постійно мінливому соціумі. При цьому соціальна компетентність передбачає як достатній рівень вміння будувати партнерські стосунки, здатності до кооперації, так і достатній рівень конфортності для того, щоб не іти врозріз з вимогами суспільства.

Соціальна компетентність – це комплекс особистісно-психологічних технологій взаємодії особистості із оточуючим соціальним середовищем.

Отже, виявлені особливості процесу соціалізації дітей у сільському середовищі суттєво впливають на характер і зміст соціально-педагогічної діяльності сільської школи. Ситуація соціального неблагополуччя, нестабільності, яка є характерною для сучасного села, актуалізує проблему пошуку нових підходів до організації соціально-педагогічної діяльності в сільських закладах освіти, які б забезпечували безперервну якісну освіту і соціальний захист дитинства, та сприяли формуванню соціальної компетентності учнів. Важливим у розвитку соціальної компетентності сільських дітей є оволодіння навичками поведінки у соціальному середовищі, сприйняття і засвоєння моральних норм, загальнолюдських цінностей. Розвиток комунікативних здібностей дитини дозволяють їй інтегруватись у суспільство, сприяють формуванню уміння спілкування, вести дискусії, відстоювати власну думку.

Тому особливої значущості набувають педагогічні пошуки оптимізації діяльності школи у сільській місцевості як відкритої соціально-педагогічної системи, підвищення її соціальної ролі. Робота соціального педагога в сільській школі значно ширша, ніж у міській і поєднує в собі взаємодію з усім соціальним середовищем, залучення до роботи соціальних партнерів, агентів впливу.

Виходячи з виявлених раніше особливостей сільського середовища, можемо сформулювати основні напрямки соціально-педагогічної діяльності сільської школи в такий спосіб:

• Реалізація освітніх, культурних і соціальних потреб особистості, організація соціально значущої діяльності дітей і дорослих, спрямованих на соціальний розвиток села;

• Виховна допомога дітям і дорослим в усвідомленні й самореалізації себе як громадянина своєї країни, господаря своєї землі;

• Соціалізація особистості через громадське й культурне життя, наповнення її активним змістом;

• Соціальний захист особистості, її економічних, культурних, соціальних прав.

Усі ці напрямки соціально-педагогічної діяльності на селі реалізуються через особистісно-середовищний підхід, оскільки всіх учасників соціально-педагогічної діяльності об’єднує не місце роботи, а місце проживання – село, де всіх об’єднують спільні проблеми, турботи, інтереси.

Список використаної літератури

1. Бахтеева С.С. Формирование социальной компетентности в процессе обучения иностранному языку в ВУЗе экономического профиля. – Дис….канд. пед. наук – Казань, 2001. – 174с.

2. Бєлкіна-Ковальчук О. Робота соціального педагога в сільській загальноосвітній школі / О. Бєлкіна-Ковальчук // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. – Луцька, 2010. –

Вип. 23. – С. 200–204.

3. Гончарова-Горянська М. Соціальна компетентність: поняття, зміст, шляхи формування в дослідженнях зарубіжних авторів. //Рідна школа. – 2004. - №7-8.

4.Докторович М.О. Формування соціальної компетентності старшого підлітка з неповної сім’ї / Дис. канд. пед. наук.– К., 2007. – 208 с.

5.Єрмаков І. Педагогіка життєтворчості: орієнтири для ХХІ століття / І.Єрмаков // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: наук.-метод. зб. [ред. кол. Н.Софій (голова), І.Єрмаков (керівн. авторськ. кол-ву і наук. ред.) та ін.]. - К. : Контекст, 2000. - С. 58-72.

6. Королюк С. Соціальне партнерство сучасної сільської школи / С. Королюк // Особливості управління сільською школою на сучасному етапі розвитку суспільства : зб. матеріалів конференції. – Запоріжжя, 2007. – С. 101–107.

7.Никитина С.В. Становление социальной компетентности старшеклассников современной общеобразовательной школы. – Дис…. канд. пед. наук. – Омск, 2004. – 214с.

8.Новый иллюстрированный словарь /Петровская Л.И. и др. – М., 2003.

9. Лєпіхова Л. Соціально-психологічна компетентність у психологічній взаємодії // Вища освіта України. - 2004. -№ 3.

10. Панченко І. Сільський соціум як фактор соціалізації особистості / І. Панченко // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини. – Умань : РВЦ "Софія", 2007. – Випуск 20. – С. 157–164.

11. Пашенко С. Роль школи у створенні соціально-педагогічного комплексу на селі / С. Пащенко // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : збірник наукових праць Уманського державного педагогічного

університету ім. Павла Тичини. – К. : Наук. світ, 2002. – Випуск 8. – С. 106–111.

12. Сохань Л.В. Стилi життя: панорама змiн / Сохань Л.В. - К., 2008. - 128 с.

13. Цветков В.В. Формирование социальной компетентности сельских школьников. - Дис... канд. пед. наук. - Великий Новгород, 2002. - 155 с.

14.Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1980.– 800 с.

15. Шабатура Л.Н. Становление социальной компетентности личности в процессе гуманизации профессионального образования. – Дис…. канд. философ. наук. – Омск, 1996. – 167с.

34