Тести 3:
Для кожного виду діяльності людини розробляється теоретичне обґрунтування для того, щоб виконати роботу відповідно до затвердженого регламенту. Це твердження є головною ідеєю:
1) теорії організації;
2) Наукового управління;*
3) Адміністративного управління;
4) бюрократичної теорії організації.
Прихильники теорії наукового управління вважають найважливішим завданням керівника:
1) підбір і навчання кадрів;*
2) чітку регламентацію робіт і їх виконавців;
3) створення системи належної мотивації праці;
4) хронометрування і нормування робіт.
Згідно поглядів А. Файоля принципами кінцевого результату є:
1) стимулювання працівників; єдність керівного центру;*
2) централізація влади; справедливість;
3) розподіл праці; єдиноначальність;
4) порядок; ініціатива.
Згідно принципу централізації влади, сформульованого А. Файолем:
1) для кожної ситуації перевагу слід надавати централізації;
2) для переважної більшості ситуацій перевагу слід надавати централізації;
3) для кожної ситуації існує оптимальний баланс, між централізацією і децентралізацією;*
4) відбувається зосередження влади нагорі організації.
Одним із положень організації, що наближається до бюрократії ідеального типу є:
1) розподіл загальних завдань на прості складові чи його частини;
2) навчання виконавців більш кращим способам виконання поставлених завдань;
3) кожен співробітник чи офіс організації відповідає перед керівником за свої дії, чи дії підлеглих;*
4) найм людей з відповідними здібностями та кваліфікацією для виконання кожного, поставленого перед організацією, завдання.
Згідно поглядів американського вченого Лайкерта ефективною є та організація яка спонукає керівника:
1) зосередити головну увагу на прагненні отримати найбільші прибутки;
2) зосередити головну увагу на прагненні створити ефективну робочу групу з високопродуктивними цілями;*
3) постійно відшукувати найкращі управлінські рішення;
4) постійно аналізувати своє зовнішнє середовище.
Одним із принципів функціонування організації “Система 4”, розроблених Лайкертом на противагу класичній організації є наступний:
1) процес взаємодії закритий і обмежений; підлеглі мало впливають на мету, методи і діяльність підрозділів;
2) процес взаємодії закритий і частково обмежений; підлеглі можуть впливати на мету, методи і діяльність підрозділів, якщо зуміють доказати керівництву свою правоту; 3) процес взаємодії відкритий і широкий; керівник і підлеглий можуть впливати на мету діяльності свого підрозділу, але не можуть змінювати методи і процес його діяльності;
4) процес взаємодії відкритий і широкий; керівник і підлеглий можуть впливати на мету, методи і діяльність свого підрозділу.*
Процес контролю в організації “Система 4”;
1) централізований, акцент робиться на виявленні “контрольного ефекту” і покаранні за його наявність;
2) централізований, спрямований на виявленні недоліків, помилок і їх усуненні;
3) розпилений по всій організації, акцент робиться на самоконтролі і вирішенні проблем;*
4) розпилений по всій організації, головна увага робиться на виявленні негативу (помилок в роботі, невірно прийнятих рішень і т. ін.) і на його подоланні.
Однією із змін, що виникають у зовнішньому середовищі існування класичної організації і спонукають на її перетворення в організацію “Система 4” за Лайкертом є:
1) постійно зростаюче забруднення довкілля;
2) зростаюча соціальна відповідальність бізнесу; 3) ріст заклопотаності особи про своє здоров’я і розвиток її світогляду;*
4) ріст вимог особи до оплати і безпеки своєї праці.
Якщо процес прийняття рішень відбувається тільки у самій верхівці організації і він є відносноцентралізований, то ця організація є:
1) “Система 4”;
2) класичною;*
3) неокласичної;
4) бюрократичною.
Універсальна теорія формування організацій, що виділяє співіснування наступних підсистем: виконавчої, операційної, представницької, законодавчої є теорією:
1) Вебера;
2) Лайкерта;
3) Гласієра; *
4) Файоля.
Ключовою в теорії Гласієра є концепція:
1) справедливої оплати праці;
2) оптимальної управлінської структури;
3) навантаження на виробничі потужності;
4) навантаження часу.*
Зміна зовнішніх умов приводить до необхідності зміни стратегії фірми, а потім управлінської її структури. Це положення доказано:
1) А. Файолем;
2) А. Чандлером;*
3) І. Ансоффом;
4) Д. Нортом.
Яку структуру управління компанією І. Ансофф називає “функціональна структура, повторена кілька разів”?
1) дивізіональну;*
2)матричну;
3) лінійно-функціональну;
4) продуктову.
В якій управлінській моделі робиться спроба поєднати ринкову політику фірми з розробкою її стратегічного потенціалу:
1) в матриці типу “продукт-потенціал”;
2) в матриці типу “продукт-ринок”;*
3) в матриці типу “продукт-функція”;
4) в матриці типу “відділення-країна”;
На думку Д. Норта ключем до економічного зростання є:
1) оптимізація використання виробничих потужностей;
2) ефективна організація праці;
3) ефективна організація економіки;*
4) оптимізація управлінських структур суб’єктів господарювання.
На думку Д. Норта інститути є:
1) системою законодавчих актів, чинних в державі;
2) набір правил, процедур, моральних цінностей, яких дотримуються учасники ринкових відносин;
3) набір правил, процедур, відповідностей, морального й етичного поводження людей в інтересах максимізації багатства;*
4) набір формальних і неформальних “правил гри”, якими повинні керуватись учасники ринкових відносин.
Перебудова на сучасній інформаційній і технологічній основі організації виробництва і управління є:
1) модернізація;
2) реінжиніринг;*
3) інституціоналізм;
4) технічне переозброєння і реконструкція.
Концепція внутрішніх ринків передбачає:
1) перехід із міжнародної діяльності на внутрішнього споживача;
2) перенесення закономірностей і принципів ринкового господарства у внутрішню діяльність корпорації;*
3) перенесення закономірностей і принципів ринкового господарства у внутрішню діяльність ТНК;
4) переорієнтацію маркетингових служб організації на задоволення потреб споживачів своєї країни.
Нова корпоративна модель, що передбачає розширення кооперування серед конкурентів, постачальників і споживачів є результатом практичного втілення:
1) теорії кооперації;
2) теорії кооперування;
3) теорії альянсів;*
4) моделі “Мак-Кінсі 7С”.
На якому етапі життєвого циклу перебуває організація, якщо в ній розвиваються інноваційні процеси попереднього етапу, формується місія організації; комунікації і структура в рамках організації залишаються сутності неформальними?
1) підприємництва;
2) формалізації і управління;
3) розробки структури;
4) колективності.*
Якщо організація знаходиться на стадії життєвого циклу, яка називається “рання зрілість”, то первинні цілі вона ставить:
1) прискорений ріст;
2) систематичний ріст;*
3) збалансований ріст;
4) короткостроковий прибуток.
Якщо організація знаходиться на стадії життєвого циклу, яка називається “повна зрілість”, то центральною проблемою її розвитку є:
1) багатосторонній ріст;
2) стабільність;
3) рівновага інтересів;*
4) вихід на ринок.
Якщо організація знаходиться на стадії життєвого циклу, яка називається “розквіт сил”, то вона організаційний образ:
1) місцевий;
2) міжнародний;
3) самозадоволений;
4) багатонаціональний.*
На стадії життєвого циклу, яка має назву “зрілість” головною метою діяльності організації є:
1) короткостроковий прибуток та прискорене зростання;
2) систематичний, збалансований ріст та формування індивідуального іміджу;
3) забезпечення оновлення всіх функції підприємства, ріст забезпечується за рахунок колективізму;
4) забезпечення стабільності, збереження досягнутого рівня розвитку на найдовший відрізок часу.*
На стадії життєвого циклу “старіння” проміжними цілями організації є:
1) укріплення становища на ринку;
2) забезпечення стабільності господарської діяльності;*
3) диверсифікація діяльності;
4) технічне переозброєння, нові постачальники, впровадження нових технологій та інше.
В рамках якої теорії є наступне положення: “спеціалізовані підприємства в цілому більш досконалі, ніж диверсифіковані, але менш живучі”:
1) біологічного підходу;
2) теорії виживання організації в умовах “змінного зовнішнього середовища”;
3) стратегічного підходу;
4) теорії виживання організації в умовах “структурних зрушень”.*
Перевагами стратегії піонера є:
1) низькі витрати виробництва, зменшення чисельності працюючих;
2) нижчі ціни на свою продукцію, швидке завоювання певної частки ринку;
3) вищі ціни на свою продукцію, можливість здійснювати “витрати переключення”;*
4) швидке досягнення запланованих обсягів виробництва і, відповідно, отримання прибутку.
Маркетингова стратегія компаній-піонерів у фазі виникнення передбачає наступне стратегічне завдання своїх дій щодо конкурентів:
1) усунення бар’єрів на вході в ринок;
2) створення бар’єрів на вході в ринок;*
3) поширення неправдивих даних щодо своєї продукції;
4) диверсифікацію своїх робіт і виконуваних послуг.
У фазі пізнього росту маркетингової стратегії компанії-піонера основним стратегічним завданням є:
1) стабілізація обсягів виробництва;
2) повільне, але стабільне зростання обсягів виробництва;
3) диверсифікація виробництва;
4) швидке зростання обсягів виробництва.*
Для захисту позицій компанії-піонера використовується стратегія позиційної оборони, яка, зокрема, передбачає:
1) випуск спеціальної конкурентної торговельної марки;
2) пошук засобів для захисту продукції, що випускається та технології, що використовується;*
3) розширення або диверсифікацію ринкових зусиль фірми, спрямованих на зміцнення її стратегічних оборонних позицій;
4) нанесення ударів по потенційних конкурентах до того, як вони серйозно будуть загрожувати компанії.
Для захисту позицій компанії-піонера використовується стратегія мобільної оборони, яка, зокрема, передбачає:
1) пошук засобів для захисту своєї продукції та використовуваної технології;
2) випуск спеціальної конкурентної торговельної марки;
3) нанесення ударів по потенційних конкурентах до того, яка вони серйозно будуть загрожувати компанії;
4) розширення або диверсифікацію ринкових зусиль фірми, спрямованих на зміцнення її стратегічних оборонних позицій.*
До найбільш поширених прорахунків компаній-піонерів належать:
1) застосування інновацій, велика витрата ресурсів;
2) неправильне сегментування ринку, невдала цінова політика; 3) застосування застарілих технологій, обмеженість ресурсів;*
4) застосування новітніх технологій, висока ціна на свою продукцію.
Однією з ефективних стратегій претендента на лідерство є стратегія “флангової атаки”, яка передбачає:
1) досягнення перемоги шляхом пропозиції покупцям товарів, якість яких вища, аніж у всіх відомих зразків, нижчих цін або переваги у витратах на рекламу та просування;
2) нанесення удару по найбільш вразливих позиціях лідера;*
3) порушення звичного ритму роботи лідера;
4) нанесення удару в тих галузях, де лідер ринку не виявляє своєї активності або розробку нових технологічних рішень.
Однією з ефективних стратегій претендента на лідерство є стратегія “фронтального наступу”, яка передбачає:
1) надання товарам нових якостей, що забезпечують перевагу над продукцією піонерів або лідерів ринку;
2) одночасний наступ в різних напрямках; конкурент лідера пропонує багато нових товарів, призначених для невеликих або погано освоєних сегментів ринку;
3) досягнення перемоги шляхом пропозиції покупцям товарів, якість яких вища, аніж у всіх відомих зразків, нижчих цін або переваги у витратах на рекламу та просування;*
4) нанесення удару по найбільш вразливих позиціях лідера.
36. На стадії життєвого циклу організації яка називається „дитинство" основною метою її (організації) є:
1) систематичний ріст;
2) короткостроковий прибуток;*
3) прискорений ріст;
4) виживання;