Тема 1:
1.Першим змінним фактором внутрішнього середовища організації є:
1) структура організації;
2) група людей із спільними цілями;*
3) постановка завдань;
4) трудові ресурси;
2.Який вчений поділив системи на „відкриті" і „закриті":
1) Г. Саймон;
2) Р.Л. Акофф;
3) Д. Клеканд;
4) С.Л. Оптнер.*
3.Головна властивість системи є:
1)“елементарний ” склад частин (підсистем);
2)упорядкованість;
3)здатність її елементів до взаємодії;*
4)структурованість.
4. П’ятою істотною властивістю системи є:
1) цілісність;
2) структурованість;*
3) упорядкованість;
4) здатність її елементів до взаємодії.
5. Третьою істотною властивістю системи є:
1) цілісність;
2) упорядкованість;*
3) структурованість;
4) “елементарний ” склад частин (підсистем).
6. Одним із типів зв’язків у системі є:
1) збалансовані;
2) функціонально необхідні;*
3) функціонально залежні;
4) структуровані.
7. Організація як процес є:
1) сформований величезний об’єкт, здатний постійно змінюватись;
2) постійний поділ праці, закріплення основних функцій управління за відповідними спеціалістами;
3) прояв суспільної діяльності, що виникла на основі суспільного поділу праці;*
4) постійний пошук нових форм управління виробництвом і вдосконалення організаційної структури.
8. Основний закон організації є:
1) самозбереження;
2) єдності аналізу і синтезу;
3) пропорційності;
4) синергії.*
9. Елементами системи є:
1) керуюча і керована підсистема;
2) вхід у систему, вихід із системи;
3) устаткування, люди;*
4) канали зв’язку, зовнішнє середовище.
10. Компонентами системи є:
1) порядок здійснення операцій (технологія), устаткування;
2) структура, люди;
3) структура, організованість;
4) процес перетворення, канали зв’язку.*
11. Закон композиції функціонування системи говорить:
1) в системі не може бути більше порядку ніж інформації;
2) ціль діяльності підсистеми одночасно є однією з підцілей діяльності всієї системи;*
3) процеси поділу, спеціалізації, диференціації доповнюються процесами з’єднання, універсалізації, інтеграції;
4) є певні співвідношення між частинами цілого.
12. Політичне зовнішнє середовище включає таку складову як:
1) соціальні норми;
2) рівень життя;
3) форми власності;*
4) етичні норми.
13. Третім внутрішнім змінним фактором в організації є:
1) Постановка завдань;*
2) структура організації;
3) технологія;
4) люди.
14. Який вчений розглядав кібернетику як окремий випадок “загальної теорії систем”:
1) Н. Вінер;
2) Г. Хаген;
3) Л. Берталанфі;*
4) Б. Рудвік.
15. В працях якого вченого виділяється вісім ієрархічних рівнів системи:
1) Вінера;
2) Боулінга;*
3) Оптнера;
4) Аккоффа.
Тема 2:
1.На який закон розвитку організації (як системи) звертали увагуА.А.Богданов, П.Самуельсон, П. Анохін, Г. Хоген:
1)Самозбереження;
2)синенергії;*
3)онтогенезу;
4)єдності аналізу і синтезу;
2.Непрямі форми впливу держави на економіку підприємства (організації) є:
1)державне регулювання розміщення фондів споживання;*
2)антимонопольний контроль;
3)порядок ведення бухгалтерського обліку та звітності;
4)трудове та соціальне законодавство;
3.Які вчені розвивали кібернетику як „науку про оптимальне, цілеспрямоване управління складними динамічними системами":
1)А. Берг, В. Трапезников;*
2)И. Вінер; П. Лоуренс;
3)Ф. Фідлер, Д. Лорш;
4)Г. Хаген, Л. Берталанфі;
4. Основними системними принципами є:
1) комплексності, пропорційності;
2) цілісності, структурності;*
3) множинності, багатоваріантності;
4) холізму, взаємозалежності.
5. В управлінні діяльністю організації використовують принцип необхідної розмаїтості який полягає в тому, що:
1) аналізуються складні та великі системи як багаторівневі, це зумовлює розподіл всієї системи на елементи;
2) керуюча система повинна мати не меншу складність. ніж керована система;*
3) встановлюється залежність особистих інтересів від результатів управлінських рішень;
4) встановлюється широке коло стратегічних і тактичних завдань.
6. Принципи системності розглядають сучасну організацію, насамперед, як:
1) динамічну систему;
2) технічну систему;
3) соціально-економічну систему;*
4) синергетичну систему.
7. Процесний підхід в менеджменті вперше був запропонований прихильниками школи:
1) наукового управління;
2) адміністративного управління;*
3) людських відносин;
4) еклектичного управління.
8. Функціонально-вартісний аналіз є:
1) методом системного дослідження об’єктів, спрямованим на виявлення співвідношень між корисним ефектом і сукупними витратами ресурсів на його отримання;
2) методом розрахунку всіх позитивних і негативних ефектів від проведення відповідних господарських операцій;
3) методом системного дослідження об’єктів, спрямованим на оптимізацію співвідношення між корисним ефектом і сукупними витратами ресурсів за життєвий цикл об’єкта, який застосовується за призначенням;*
4) методом системного дослідження об’єктів, спрямованим на пошук найефективнішого варіанта його існування.
9. Хто є автором “випадкової” теорії організації:
1) П. Лоуренс і Д. Лорш;*
2) Н. Вінер;
3) Л. Берталанфі і Д. Томпсон;
4) Ф. Фідлер.
10. В якій моделі функціонування підприємства воно вважається механізмом, який являє собою комбінацію основних виробничих факторів, засобів виробництва, робочої сили, сировини і матеріалів:
1) в технократичній;
2) в технологічній;
3) в механістичній;*
4) в оптимальній.
11. Основними специфічним функціями підприємства є:
1) виробнича і комерційна;
2) соціальна і політична;
3) економічна і зовнішньоекономічна;*
4) економічна і етична.
12. Існування та функціонування підприємства як відкритої системи зумовлюється наступними закономірностями:
1) системність і пропорційність;
2) адаптивність і гнучкість;
3) збалансованість і адекватність;
4) обмеженість і надійність.*
13. Існування та функціонування підприємства сприяє така характерна закономірність як організованість, яка характеризує:
1) можливість збереження ефективної системи при змінності зовнішнього середовища;
2) інтенсивність обміну складовими між системою та зовнішнім середовищем;
3) сукупність відношень між елементами системи;*
4) кількість та різноманітність зв’язків всередині системи та із зовнішнім середовищем при функціонуванні системи.
14. Існування та функціонування підприємства як відкритих систем зумовлено такою характерною закономірністю, як здійсненність, яка характеризує:
1) умови стабільності функціонування системи за умов виникнення непередбачуваних подій;
2) зміну складу та функцій підсистеми підприємства в процесі розвитку системи;*
3) можливість збереження ефективності системи при змінності зовнішнього середовища;
4) розчленованість системи на підсистеми з відносно замкнутим циклом функціонування.
15. Об’єктивна потреба регулювання підприємництва зумовлена цілями економічної політики держави, зокрема:
1) динамічним переходом до ринкової економіки;
2) забезпеченням беззбиткової діяльності підприємств;
3) підвищення престижу підприємництва;*
4) забезпечення ефективної зовнішньоекономічної діяльності.
16. Інструментом державного регулювання економіки є:
1) антициклічне регулювання та перерозподіл доходів підприємств;
2) підтримка та розвиток конкуренції;
3) митно-тарифне та антициклічне регулювання;
4) цінове та кредитно-грошове регулювання.*
17. Формою прямого державного регулювання підприємництва є:
1) розміщення на підприємствах держаної та інших форм власності, замовлення на виробництво (реалізацію) важливих видів продукції та споживчих товарів;
2) введення системи прогресивного оподаткування трудових доходів працівників підприємства з метою створення матеріальних умов для дотримання необхідного рівня добробуту соціально незахищених верств населення;
3) диференціація ставок податків за окремими видами діяльності підприємств;
4) державний контроль за цінами на товари , що визначають масштаб цін в економіці та соціальну захищеність населення України.*