Еталонна відповідь на теоретичне питання № 8

Інвестиційний клімат – це політичне, соціальне та економічне становище в країні, яке з точки зору потенційних інвесторів (державних і приватних), які вкладають в її економіку свої капітали, сприятиме їх ефективному використанню, гарантує збереження та вільну репатріацію прибутків.

Структурно інвестиційний клімат країни визначається інвестиційним потенціалом та інвестиційним ризиком.

Інвестиційний потенціал країни характеризується сукупністю макроекономічних показників (темпи економічного зростання, співвідношення споживання і заощаджень, ставка позичкового відсотка, норма прибутку, рівень і динаміка інфляції, споживчий попит населення), наявністю і співвідношенням факторів виробництва, розвиненістю інфраструктури.

Інвестиційний ризик країни характеризується рівнем невизначеності прогнозу щодо одержання прибутку від інвестицій. Ризик прямих іноземних інвестицій включає політичну, економічну і соціальну складові.

Вищевказане дає змогу сформулювати стандартний мінімум вимог, виконання яких дає змогу визначити інвестиційний клімат як сприятливий:

1) стабільна загальноекономічна і політична ситуація;

2) достатньо бездоганна законодавча база;

3) наявність розвинутої інфраструктури, покликаної забезпечити ефективний інвестиційний процес.

Для більшості країн (особливо великих і тих, що мають федеративний устрій) актуальним і практично значущими для інвестора є оцінки інвестиційного клімату (інвестиційної привабливості) регіонів. Так, І.А. Бланк наводить комплексну оцінку інвестиційної привабливості регіонів, яка передбачає розташування регіонів за п'ятьма синтетичними показниками з врахуванням їх значущості:

1) рівень загальноекономічного розвитку регіону (7 аналітичних показників) – 35%;

2) рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону (5 аналітичних показників) – 15%;

3) демографічна характеристика регіону (4 аналітичних показники) – 15%;

4) рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону (6 аналітичних показників) – 25%;

5) рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків (4 аналітичні показники) – 10%.

Оцінка інвестиційного клімату країни в контексті реалізації прямих інвестицій передбачає деталізований аналіз інвестиційної привабливості окремих галузей економіки та конкретних об'єктів інвестування (вкладення капіталу).

Порівняльна оцінка інвестиційної привабливості галузей проводиться, як правило, з попереднім їх групуванням у відповідності до прийнятої у сучасній статистиці методології. Найважливішим узагальнюючим показником при цьому є рівень прибутковості інвестицій у довгостроковому контексті. У ширшому плані аналізується загальний рівень розвитку галузі, інфраструктура, рівень монополізації, ступінь державного впливу, кваліфікація місцевих фахівців галузі тощо.

Оцінка інвестиційної привабливості конкретного підприємства проводиться на основі аналізу показників фінансового стану (ліквідності і оборотності активів, фінансової стійкості, прибутковості капіталу, а також інших з врахуванням типу зрілості ринку країни, в яку здійснюється вкладення).

Ризик прямих іноземних інвестицій, як і інші інвестиційні ризики, що виникають при міжнародній інвестиційній діяльності, включає в себе всі типи ризику, пов'язані з інвестуванням на батьківщині, а також додаткові ризики (політичні й економічні).

Найважливішими показниками, за якими визначається ризик прямих іноземних інвестицій є:

1) внутрішні заворушення (ранжуються від страйків до громадянської війни);

2) зовнішні конфлікти (як існуючі, так і потенційно можливі);

3) можливість експропріації, застосування економічних санкцій з політичних чи економічних мотивів;

4) відсутність або можливість втрати міжнародної довіри.

Економічні параметри ризику прямих іноземних інвестицій включають як макроекономічні показники, так і специфічні індикатори, серед яких:

1) коефіцієнт обслуговування боргу – відношення процентних платежів по зовнішньому боргу до обсягу експорту;

2) відношення зовнішнього боргу до ВНП;

3) відношення всього державного боргу до ВНП;

4) індикатори ліквідності;

5) коефіцієнт відношення резервів країни до фінансових вимог (боргові зобов'язання з терміном погашення у поточному році плюс поточний бюджетний дефіцит);

6) коефіцієнт дефіциту ліквідності (відношення фінансових вимог до експорту товарів і послуг).

Серед соціальних параметрів ризику прямих іноземних інвестицій виділяють:

1) рівень соціальної напруженості;

2) екологічні параметри;

3) рівень криміногенності тощо.

Оскільки серед сукупності параметрів інвестиційного ризику домінують якісні, точне визначення інвестиційного ризику окремої країни неможливе. Однак існують методи ранжування країн за рівнем інвестиційного ризику шляхом визначення їх інвестиційного рейтингу через аналіз різноманітних факторів, їх компонування. Методи їх кількісної оцінки залежать від цілей та конкретних завдань інформаційно-аналітичної системи, що проводить ранжування.

Найвідомішими авторитетними системами оцінок інвестиційного клімату є Institutional Investor, Euromoney, BERI.