
- •Питання Менеджмент зед
- •Еталонна відповідь на теоретичне питання № 1
- •Еталонна відповідь на теоретичне питання № 2
- •Еталонна відповідь на теоретичне питання № 3
- •Еталонна відповідь на теоретичне питання № 4
- •Еталонна відповідь на теоретичне питання № 5
- •Еталонна відповідь на теоретичне питання № 6
- •Еталонна відповідь на теоретичне питання № 7
- •Еталонна відповідь на теоретичне питання № 8
- •Еталонна відповідь на теоретичне питання № 9
- •Еталонна відповідь на теоретичне питання № 10
- •Творчі задачі до державного іспиту з дисципліни «менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»
- •Типові ситуаційні задачі з дисципліни «менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»
- •Тестові завдання з дисципліни «менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»
- •1. Зовнішньоекономічна діяльність - це:
- •2. Загальні принципи зовнішньоекономічної діяльності - це:
- •3. Специфічні принципи зовнішньоекономічної діяльності - це:
- •4. Національні принципи зовнішньоекономічної діяльності - це:
- •5. Основними видами зовнішньоекономічної діяльності є:
- •6. Бартерні операції - це:
- •7. Операції з давальницької сировини - це:
- •8. До внутрішніх чинників управління зовнішньоекономічною діяльністю відносяться:
- •9. Вперше політика фритредерства була визначена та обґрунтована:
- •10. Відповідно теорії відносної переваги д.Рікардо - р.Торренса:
- •11. Відповідно теорії абсолютної переваги а.Сміта:
- •12. Відповідно теорії міжнародної вартості Дж. Ст. Мілля:
- •13. Відповідно теорії Хекшера-Оліна:
- •14. Вільна економічна зона – це:
- •15. Вільна торгова зона – це:
- •16. Експортно-промислова зона – це:
- •17. Міжнародний стратегічний альянс – це:
- •18. Багатонаціональна компанія – це:
- •19. Фінансово-промислова група – це:
- •20. Холдингова компанія – це:
- •21. Асоційований банк – це:
- •22. Міжнародний стратегічний альянс у формі функціональних угод – це:
- •23. Міжнародний стратегічний альянс горизонтального типу створюється з:
- •37. Стратегія розвитку ринку спрямована на:
- •38. Стратегія розроблення товару полягає у :
- •39. Стратегія диверсифікації передбачає:
- •40. Стратегія копіювання ("помилковий гриб") застосовується, коли:
- •47. Зона критичного ризику - це:
- •48. Регресне фінансування - це:
- •49. Нерегресне фінансування - це:
- •50. Стратегія інтернаціоналізації - це:
- •51. Стратегія диверсифікації - це:
- •52. Стратегія сегментації - це:
- •57. Організаційними формами управління експортною діяльністю дрібних і середніх підприємств із значними обсягами експортних операцій є:
- •58. Якщо дрібне або середнє підприємство фінансово неспроможне з метою управління зовнішньоекономічною діяльністю воно може скористатися послугами:
- •59. Експортна асоціація є:
- •60. Спільною збутовою фірмою є:
- •61. Підбір та наймання персоналу як складова системи управління персоналом включає:
- •62. Мета концепції управління персоналом - це:
- •63. Підбір персоналу починається з:
- •64. Оцінювання персоналу включає:
- •65. Концепція "людських ресурсів" ґрунтується на:
- •66. Атестація персоналу - це:
- •67. На корпоративному рівні регулювання міжнародної торгівлі здійснюється через:
- •68. Обмежувальна ділова практика – це:
- •69. Інструментами обмежувальної ділової практики є:
- •70. Автаркія – це:
- •71. При наступальному (або агресивному) протекціонізмі: захищаються:
- •72. Вартісні мита нараховуються:
- •73. Компенсаційні мита – це мита, що:
- •79. Глобальна квота – це:
- •80. Генеральна ліцензія – це:
- •90. Розбійницькій демпінг – це:
- •91. Міжнародна міграція капіталів - це:
- •92. Поняття капіталу включає:
- •93. Вивіз капіталу у грошовій формі - це:
- •94. Вивіз підприємницького капіталу здійснюється у таких формах:
- •95. Прямі закордонні інвестиції - це:
- •96. Портфельні інвестиції - це:
- •97. Факторний ринок виконує функцію:
- •98. Міжнародний інвестиційний ринок - це:
- •99. Національні облігації - це:
- •100. Європейські облігації - це:
- •101. Іноземні облігації - це:
- •102. Прямі облігації - це:
- •103. Облігації з нульовим купоном - це:
- •104. Ноти з плаваючим відсотком - це:
- •109. Планування в транснаціональних корпораціях починається з:
- •110. Першим етапом еволюції «зовнішньої» структури фірм у процесі їх розвитку у транснаціональні корпорації за Дж. Мак-Дональдом і м.Паркером є:
- •111. Лідируючі позиції транснаціональних корпорацій на світових ринках є наслідком:
- •112. Основною формою експансії транснаціональних корпорацій є:
- •113. Найбільші транснаціональні корпорації за національною приналежністю відносяться до:
- •114. Функціональна організаційна структура застосовується транснаціональними корпораціями, що:
- •115. До каналів руху коштів усередині транснаціональної корпорації не відноситься:
- •116. До внутрішньофірмових короткострокових позик транснаціональних корпорацій не відноситься:
- •117. Відповідно пофазного переходу Дж. Стопфорда та л.Уелса друга фаза росту фірми характеризується:
- •118. Спільне підприємство як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності – це:
- •119. Вищим органом управління спільним підприємством є:
- •120. Створення спільного підприємства починається з:
Еталонна відповідь на теоретичне питання № 6
Швидке зростання прямих іноземних інвестицій, вихід технологічного поділу праці за межі фірм, галузей і національних кордонів супроводжується появою транснаціональних корпорацій — гігантських міжнародних виробничих комплексів з філіалами в різних країнах і на різних континентах.
Міжнародний бізнес – це будь-які господарські операції, що проводяться суб'єктами двох або більше країн з метою одержання прибутку. В якості таких суб'єктів можуть виступати як приватні, так і державні організації незалежно від розмірів, галузей та ін. При цьому в міжнародному бізнесі головну і зростаючу роль відіграють так звані транснаціональні корпорації (ТНК). За офіційним визначенням ЮНКТАД, транснаціональна корпорація – це підприємство, що об'єднує юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм і видів діяльності в двох чи більше країнах і провадить єдину політику і загальну стратегію завдяки одному або декільком центрам прийняття рішень.
Під транснаціональними корпораціями розуміються міжнародні фірми, що мають свої господарські підрозділи удвох або більше країнах і керівництво цими підрозділами здійснюється з одного або декількох центрів на основі такого механізму прийняття рішень, який дозволяє провести узгоджену політику і загальну стратегію, розподіляючи ресурси, технології і відповідальність для досягнення результату — отримання прибутку.
Транснаціональна (міжнародна) корпорація розуміється як мережа взаємопов'язаних підприємств, які походять з однієї країни та мають складові частини і філіали в інших країнах.
Відміна транснаціональної корпорації від звичайної корпорації, яка оперує у зовнішніх економічних зв'язках, полягає у тому, що транснаціональна корпорація переносить за кордон не товар, а сам процес вкладення капіталу, поєднуючи його з закордонною робочою силою в рамках міжнародного виробництва.
Транснаціональним корпораціям належать або ними контролюються комплекси виробництва або обслуговування, що знаходяться за межами країни, в якій ці корпорації базуються, і мають широку мережу філіалів та відділень в різних країнах, посідаючи провідне місце у виробництві й реалізації того або іншого товару.
В літературі виділяються такі ознаки транснаціональних корпорацій:
— фірма реалізує продукцію, що випускається більш ніж в одній країні;
— її підприємства і філіали розташовані удвох і більше країнах;
— її власники є резидентами різних країн.
Отже, ознаки транснаціональних корпорацій відносяться до сфери обігу, виробництва і власності. Реально функціонуючим фірмам досить відповідати будь-якій з наведених вище ознак, щоб потрапити до категорії транснаціональних корпорацій. Багато великих компаній володіють всіма трьома ознаками одночасно.
Деякі фірми, що володіють ознаками транснаціональних корпорацій, з'явилися дуже давно. Так, Еаst India Company утворилася в 1600 р., деякі інші великі фірми існують вже не одне сторіччя. Однак в основному формування транснаціональних корпорацій відноситься до 60-х років XX століття, коли провідні компанії західних країн почали здійснювати масований вивіз капіталу. Науково-технічний прогрес також сприяв їх виникненню. Поглиблення суспільного поділу праці і впровадження нових технологій створювали можливості для просторового роз'єднання окремих технологічних процесів, а поява нових засобів транспорту і зв'язку сприяла реалізації цих можливостей. Єдиний процес виробництва став дробитися і розміщуватися з урахуванням відмінностей у цінах національних чинників виробництва. Стала розвиватися просторова децентралізація виробництва в планетарному масштабі при концентрації капіталу.
Феномен ТНК нерозривно зв'язаний з ростом прямих зарубіжних інвестицій, тобто вкладеннями капіталу, що призводить до створення виробничих і збутових філій фірм в інших країнах. Організовуючи такі філії (у тому числі і шляхом придбання вже існуючих підприємств), ТНК прагнуть збільшити свої прибутки за рахунок перенесення виробництва до ринків збуту, джерел сировини і дешевої робочої сили, обійти митні бар'єри, подолати сковуючі рамки національних правових норм, уникнути високих податків і т.д. Міжнародне виробництво дозволяє ТНК подолати обмеженість внутрішніх ринків окремих країн, домагатися підвищення розмірів підприємств і серійності продукції, яка випускається, максимально використовувати переваги міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.
Загальноприйнятого визначення ТНК немає. Загалом ТНК можна розглядати як міжнародну монополію, яка не просто приносить в інші країни частину виробничих і збутових операцій, а організовує свою міжнародну діяльність таким чином, що всі елементи інтернаціональної структури компанії розглядаються нею як складові частини єдиного механізму. Центр ООН по ТНК довго відносив до них такі фірми, які мали оборот понад 100 млн. доларів, і філії не менше ніж у шести країнах. Останнім часом цей критерій дещо уточнили: тепер про «міжнародний статус» фірми свідчить питома вага її продажів, реалізованих за межами країни-резиденції (за цим показником лідером є швейцарська компанія «Нестле» — 98%), а також розміри її зарубіжних активів і їхня частка в загальних активах.
Основними специфічними рисами ТНК є:
ТНК є активними учасниками міжнародного поділу праці і сприяють його розвитку;
рух капіталів ТНК незалежний від процесів, які відбуваються в країні базування;
ТНК проникають у високотехнологічні галузі, які вимагають значних інвестицій і висококваліфікованого персоналу (так, 500 найбільших ТНК реалізують 80% усієї виробничої продукції електроніки і хімії, 95% — фармацевтики, 76% — продукції машинобудування);
ТНК здійснюють значну диверсифікованість свого виробництва і послуг (кожна з 500 найбільших ТНК США має в середньому підприємства в 11 галузях, а найпотужніші охоплюють по 30-50 галузей);
ТНК проводять таку виробничо-торгову політику, яка забезпечує високоефективне планування виробництва і товарного ринку.