70. Автаркія – це:

1. Політика відособлення країни від економіки інших країн з метою створення замкнутого національного господарства. Така політика призводить до скорочення економічних зв’язків з іншими країнами.

2. Політика створення відкритої економіки, співробітництва з іншими країнами на підставі виробничої, науково-технічної, інноваційної та ін. кооперації та інтеграції.

3. Політика відособлення країни від економіки інших країн з метою створення замкнутого національного господарства. Така політика стимулює процеси підвищення якості та розширення асортименту продукції всередині країни.

4. Політика відособлення країни від економіки інших країн з метою створення замкнутого національного господарства. Така політика може впроваджуватися незалежно від сприйняття її населенням країни.

71. При наступальному (або агресивному) протекціонізмі: захищаються:

1. Не найменш розвинуті та уразливі виробництва і галузі, а, навпаки, ті галузі економіки, які за умов протекціоністських заходів здатні вже сьогодні або найближчим часом здійснити наступ (агресію) на відповідні світові ринки.

2. Окремі (вибіркові) галузі національної економіки, що потребують захисту. До них традиційно в світовій економіці належить сільське господарство, сфера послуг, молоді галузі національної економіки.

3. Всі галузі національної економіки.

4. Розвинуті виробництва та галузі, які вже здійснили наступ (агресію) на відповідні світові ринки та мають сильні конкурентні переваги.

72. Вартісні мита нараховуються:

1. У відсотках до митної вартості товару.

2. У встановленому розмірі з якої-небудь фізичної характеристики товару.

3. У вигляді процента від митної вартості і з одиниці фізичної міри товару одночасно.

4. З урахуванням рівня мит на імпортні вузли і деталі, які використовувались для виробництва кінцевої продукції.

73. Компенсаційні мита – це мита, що:

1. Накладаються на імпорт тих товарів, під час виробництва яких прямо чи опосередковано використовувались субсидії, якщо такий імпорт завдає шкоди національним товаровиробникам аналогічних товарів.

2. Встановлюються на основі односторонніх рішень державної влади країни поза залежністю від існуючих договорів і угод та інших міжнародних зобов’язань.

3. Встановлюються і закріплюються в рамках двосторонніх або багатосторонніх угод (СОТ).

4. Застосовуються, якщо на територію країни товари ввозяться за демпінговою ціною, тобто за ціною більш низькою, ніж їх нормальна ціна в країні-експортері.

74. Ембарго відноситься до:

1. Кількісних інструментів нетарифних обмежень.

2. Прихованих інструментів нетарифних обмежень.

3. Фінансових інструментів нетарифних обмежень.

4. Валютно-кредитних інструментів нетарифних обмежень.

75. Квотування відноситься до:

1. Кількісних інструментів нетарифних обмежень.

2. Прихованих інструментів нетарифних обмежень.

3. Фінансових інструментів нетарифних обмежень.

4. Валютно-кредитних інструментів нетарифних обмежень.

76. Ліцензування відноситься до:

1. Кількісних інструментів нетарифних обмежень.

2. Прихованих інструментів нетарифних обмежень.

3. Фінансових інструментів нетарифних обмежень.

4. Валютно-кредитних інструментів нетарифних обмежень.

77. «Добровільні» обмеження експорту відносяться до:

1. Кількісних інструментів нетарифних обмежень.

2. Прихованих інструментів нетарифних обмежень.

3. Фінансових інструментів нетарифних обмежень.

4. Валютно-кредитних інструментів нетарифних обмежень.

78. Часткові заборони безумовного характеру – це:

1. Заборони на імпорт конкретних товарів, здатних завдати шкоди різним сферам життя держави, наприклад, – обмеження релігійних законів: заборона на імпорт свинини та алкогольних напоїв у САР, Лівії та Пакистані.

2. Заборони стосовно імпорту сільськогосподарських продуктів в періоди достатньої наявності того чи іншого сезонно достиглого продукту.

3. Заборони, що вводяться через вагомі причини, які мають нестабільний та короткостроковий характер прояву.

4. Заборони, викликані недотриманням експортером санітарно-гігієнічних та інших, пов’язаних з якістю чи стандартизацією вимог.