57. Організаційними формами управління експортною діяльністю дрібних і середніх підприємств із значними обсягами експортних операцій є:

1. Дочірня експортна компанія, експортний відділ.

2. Комерційний апарат власного підприємства (відділ збуту, збутова або торгова дочірня компанія).

3. Формування систем франчайзних договірних відносин, залучення закордонного представництва.

4. Використання збутового апарату інших підприємств та інституту агентів-комівояжерів.

58. Якщо дрібне або середнє підприємство фінансово неспроможне з метою управління зовнішньоекономічною діяльністю воно може скористатися послугами:

1. Збутового апарату інших підприємств ("приймальних фірм").

2. Власного комерційного апарату.

3. Експортних асоціацій.

4. Агентів-комівояжерів.

59. Експортна асоціація є:

1. Нестатутною організацією, що існує на внески засновників. Свою діяльність вони вибудовують не з метою отримання прибутку для власних цілей, а з метою обґрунтованого його розподілу між підприємствами-засновниками.

2. Юридичною особою. Вона купує товар у підприємств-засновників і реалізує його згідно з домовленістю від їх імені або під власною торговельною маркою. За згодою засновників вона може реалізовувати і продукцію інших підприємств.

3. Взаємовигідною формою співпраці великого і дрібного підприємництва, за якої відбувається надання невеликій фірмі ліцензії на товарний знак/технологією, права на виробництво/продаж продукції великої фірми.

4. Організацією, що діє як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, з метою здійснення якісного управлінського впливу з боку материнського підприємства та оперативного розподілу прибутків.

60. Спільною збутовою фірмою є:

1. Організацією, що діє як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, є юридичною особою. Вона купує товар у підприємств-засновників і реалізує його згідно з домовленістю від їх імені або під власною торговельною маркою.

2. Нестатутною організацією, що існує на внески засновників (фіксовані або у відсотках від прибутку). Свою діяльність вони вибудовують не з метою отримання прибутку для власних цілей, а з метою обґрунтованого його розподілу між підприємствами-засновниками.

3. Взаємовигідною формою співпраці великого і дрібного підприємництва, за якої відбувається надання невеликій фірмі ліцензії на товарний знак/технологією, права на виробництво/продаж продукції великої фірми.

4. Організація, яка здійснює експорт через систему комісійних нарахувань.

61. Підбір та наймання персоналу як складова системи управління персоналом включає:

1. Проведення співбесід, тестів, анкетування для вияву інтелектуального рівня, професіоналізму, комунікативності та інших необхідних якостей.

2. Персональну оцінку - рівня знань, умінь, майстерності та особистісної відповідальності.

3. Проведення заходів, спрямованих на вияв відповідності результатів діяльності, якостей і потенціалу особистості працівника вимогам, що висуваються до виконуваної роботи.

4. Оцінювання виконання персоналом своїх функціональних обов'язків.

62. Мета концепції управління персоналом - це:

1. На економічних стимулах і соціальних гарантіях, орієнтованих на зближення інтересів працівника з інтересами підприємства в одержанні найвищих економічних результатів діяльності.

2. На адміністративних методах, орієнтованих на підвищення ефективності виробництва.

3. На економічних інструментах і методах, орієнтованих на матеріальне заохочення працівників.

4. На психологічних методах та інструментах, орієнтованих на моральну мотивацію працівників.