47. Зона критичного ризику - це:

1. Область, що характеризується можливістю втрат, що перевищують розмір очікуваного прибутку та досягають розміру грошового обсягу виручки, тобто суми витрат та прибутку.

2. Область втрат, які перевищують виручку і в максимумі можуть досягти величини власного капіталу або майна підприємства.

3. Область, в межах якої даний вид підприємницької діяльності зберігає свою економічну доцільність.

4. Область, якій відповідають нульові втрати.

48. Регресне фінансування - це:

1. Фінансування спільних міжнародних проектів, яке передбачає повернення кредитів гарантом у випадку нездатності позичальника зробити це самостійно.

2. Кредит, який надається двома або більшою кількістю банків (синдикатом банків) позичальнику на загальних для всіх банків строках та на загальних умовах, що регулюються загальним документом.

3. Фінансування спільних міжнародних проектів, яке не передбачає повернення кредитів гарантом у випадку нездатності позичальника зробити це самостійно.

4. Спільне фінансування інвестицій, засноване на майбутній платоспроможності підприємства, що проектується та без врахування кредитоспроможності його учасників.

49. Нерегресне фінансування - це:

1. Фінансування спільних міжнародних проектів, яке передбачає звернення вимог за кредитом тільки на позичальника.

2. Фінансування спільних міжнародних проектів, яке передбачає повернення кредитів гарантом у випадку нездатності позичальника зробити це самостійно.

3. Кредит, який надається двома або більшою кількістю банків (синдикатом банків) позичальнику на загальних для всіх банків строках та на загальних умовах, що регулюються загальним документом.

4. Фінансування спільних міжнародних проектів, яке не передбачає повернення кредитів гарантом у випадку нездатності позичальника зробити це самостійно.

50. Стратегія інтернаціоналізації - це:

1. Освоєння нових закордонних ринків через розширення експорту не тільки товарів, а й капіталів.

2. Освоєння нових закордонних ринків через розширення експорту товарів.

3. Збільшення обсягів експорту товарів на вже існуючих зарубіжних ринках.

4. Освоєння нових закордонних ринків через розширення експорту капіталу.

51. Стратегія диверсифікації - це:

1. Освоєння виробництва нових товарів, товарних ринків, а також видів послуг, включаючи не просто диверсифікацію товарних груп, а й поширення підприємницької діяльності на нові і не пов'язані з основними видами діяльності фірми галузі.

2. Освоєння виробництва нових товарів, товарних ринків, а також видів послуг.

3. Поширення підприємницької діяльності на нові види діяльності.

4. Поглиблення ступеня насичення запропонованими товарами і послугами всіх гру споживачів, вибір максимальної глибини ринкового попиту, вивчення найдрібніших його відтінків.

52. Стратегія сегментації - це:

1. Поглиблення ступеня насичення запропонованими товарами і послугами всіх груп споживачів, вибір максимальної глибини ринкового попиту, вивчення найдрібніших його відтінків.

2 . Освоєння нових закордонних ринків через розширення експорту не тільки товарів, а й капіталів.

3. Освоєння виробництва нових товарів, товарних ринків, а також видів послуг, включаючи не просто диверсифікацію товарних груп, а й поширення підприємницької діяльності на нові і не пов'язані з основними видами діяльності фірми галузі.

4. Поширення підприємницької діяльності на нові види діяльності, вибір максимальної глибини ринкового попиту.

53. Органами управління зовнішньоекономічною діяльністю великих підприємств з децентралізованою структурою управління можуть бути:

1. Відділ в центральних службах, міжнародне відділення (відділення закордонних операцій), дочірня компанія з управління закордонною діяльністю.

2. Служба закордонних операцій у виробничих відділеннях. спеціалізований апарат управління міжнародною діяльністю.

3. Експортний відділ, відділ збуту.

4. Відділення закордонних операцій.

54. Органами управління зовнішньоекономічною діяльністю великих підприємств з централізованою структурою управління можуть бути:

1. Служба закордонних операцій у виробничих відділеннях. спеціалізований апарат управління міжнародною діяльністю.

2. Відділ в центральних службах, міжнародне відділення (відділення закордонних операцій), дочірня компанія з управління закордонною діяльністю.

3. Експортний відділ, відділ збуту.

4. Відділення закордонних операцій.

55. Великі підприємства з децентралізованою структурою управління за необхідністю повного підпорядкування дочірніх підприємств і філій створюють:

1. Міжнародне відділення (відділення закордонних операцій).

2. Відділ у центральних службах.

3. Міжнародний експортний відділ.

4. Відділ збуту.

56. Міжнародні відділення як орган управління Зовнішньоекономічною діяльністю великих підприємств з децентралізованою структурою управління бувають таких типів:

1. Відділення, націлене на отримання прибутку; відділення, зорієнтоване на контролювання діяльності закордонних підприємств.

2. Служба закордонних операцій у виробничих відділеннях, спеціалізований орган управління міжнародною діяльністю.

3. Регіональні міжнародні відділення (обслуговують дочірні підприємства у групі країн); континентальні міжнародні відділення (обслуговують дочірні підприємств на всьому континенті).

4. Міжнародні відділення, що здійснюють управління зовнішньоекономічною діяльністю, націлене на товар; міжнародні відділення, що здійснюють управління зовнішньоекономічною діяльністю, націлене на регіон.