37. Стратегія розвитку ринку спрямована на:

1. Збільшення збуту існуючих товарів на нових ринках або на нових сегментах наявного ринку.

2. Пропозицію старих товарів на старому ринку. При цьому перевага досягається за рахунок зниження витрат виробництва та продажу товарів за цінами, нижчими від цін конкурентів.

3. Усунення залежності виробника від якогось одного товару або ринку за рахунок виходу з новим товаром на новий ринок.

4. Збільшення збуту старих товарів на нових ринках.

38. Стратегія розроблення товару полягає у :

1. Створенні нових модифікацій товару для існуючих ринків.

2. Продажу існуючих товарів на нових ринках.

3. Збільшенні збуту існуючих товарів на нових ринках або на нових сегментах наявного ринку.

4. Усуненні залежності виробника від якогось одного товару або ринку за рахунок виходу з новим товаром на новий ринок.

39. Стратегія диверсифікації передбачає:

1. Усунення залежності виробника від якогось одного товару або ринку за рахунок виходу з новим товаром на новий ринок.

2. Створенні нових модифікацій товару для існуючих ринків.

3. Збільшення збуту існуючих товарів на нових ринках або на нових сегментах наявного ринку..

4. Продаж нових товарів на існуючих ринках.

40. Стратегія копіювання ("помилковий гриб") застосовується, коли:

1. Під оригінальний, запатентований марочний продукт великої фірми дрібні фірми випускають копії, "підробки". Копія продається, як правило, за цінами, значно нижчими від цін оригіналу.

2. Під оригінальний, запатентований марочний продукт великої фірми середні фірми випускають копії, "підробки". Копія продається, як правило, за цінами, значно нижчими від цін оригіналу.

3. Дрібні та середні фірми копіюють ринкову стратегію великих фірм.

4. Великі фірми випускають модифікований товар або товар-"підробку", скопійований в іншої великої фірми.

41. Стратегія оптимального розміру ("премудрий піскар") застосовується:

1. В тих галузях, де велике виробництво є неефективним.

2. Коли підприємство прагне швидко розширювати масштаби діяльності.

3. З метою виходжу на найновіші світові ринки.

4. В тих галузях, де велике виробництво є економічно доцільним, ефективним.

42. Залежно від темпів зростання і ступеня диверсифікації великі компанії поділяються на такі групи:.

1. "Горді леви", "могутні слони", "неповороткі бегемоти".

2. Високо- та низькодиверсифікрвані підприємства.

3. Підприємства, що застосовують відповідно стратегію "премедрого пічкура" та "жалкої бджоли".

4. "Неповороткі бегемоти" та "горді леви".

43. Сталість середніх фірм на ринку забезпечується:

1. Нішовою спеціалізацією.

2. Розгортанням масового стандартизованого виробництва.

3. Постійним підвищенням гнучкості.

4. Постійним оновленням продукції.

44. При участі у міжнародних комерційних операціях необхідно враховувати:

1. Ризики ділового середовища (національного і міжнародного) та проектні ризики.

2. Ризик інфляції.

3. Валютні ризики.

4. Ризик ліквідності.

45. Безризиковій зоні ризику відповідають:

1. Нульові втрати або навіть негативні (перевищення прибутку над очікуваним).

2. Втрати менші розрахункового прибутку.

3. Втрати що перевищують розмір очікуваного прибутку.

4. Втрати, що досягають величини власного капіталу або навіть перевищують його.

46. Зона припустимого ризику - це:

1. Область, в межах якої даний вид підприємницької діяльності зберігає свою економічну доцільність, тобто втрати мають місце, але вони менше очікуваного (розрахункового) прибутку; межі цієї зони відповідають рівню втрат, рівному розрахунковому прибутку.

2. Область, в межах якої даний вид підприємницької діяльності починає втрачати свою економічну доцільність.

3. Область, якій відповідає перевищення прибутку над очікуваним.

4. Область, якій відповідають нульові втрати.