Контрольні запитання:

1. Поняття демографічного прогнозу.

2. Класифікація демографічних прогнозів за довжиною прогнозного обрію.

3. Класифікація демографічних прогнозів за цілями прогнозування.

4. Нормативний прогноз, його мета та особливості.

5. Суть функціонального прогнозу.

6. Особливості аналітичного прогнозу.

7. Прогноз застереження, як різновид аналітичного прогнозу.

Тест 10. Модель населення

1. Яку чисельність населення потрібно враховувати при визначенні потреби в дитячих дошкільних закладах в місті?

а) наявне населення;

б) середньорічну чисельність;

в) тимчасово присутнє населення;

г) постійне населення.

2. Коефіцієнт дитячої смертності.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

3. Визначити середньорічну чисельність населення за 2011 р. на основі таких даних (осіб): на 1.01. 2011 р.  5200, на 1.04.2011 р.  5000, на 1.07.2011 р.  5300, на 1.10.2011 р.  6600, на 1.01.2012 р.  5800.

а) 5500;

б) 5350;

в) 5380;

г) 4280.

4. Визначити загальний абсолютний приріст населення, якщо населення на початок року склало 1500 чол., а середньорічна чисельність 1510 чол. Коефіцієнт загального приросту населення склав 13,24 ‰, число народжених 10 чол. при коефіцієнті життєвості 1,25.

а) 10;

б) 20;

в) 8;

г) 2.

5. Визначити коефіцієнт загального приросту населення, якщо за звітний період коефіцієнт міграції склав ( 7 ‰;), коефіцієнт смертності 11 ‰, а коефіцієнт народжуваності 14 ‰.

а) 18;

б) 10;

в) -4;

г) 7.

6. Яка чисельність населення потрібна при обліку, коли планують міську мережу дошкільних установ?

а) Наявне населення;

б) Середньорічна чисельність населення;

в) Тимчасово відсутнє населення;

г) Постійне населення.

7. Коефіцієнт дитячої смертності.

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

8. Визначити коефіцієнт механічного приросту (зменшення) населення, якщо чисельність населення району на початок року склала 29,6 тис. чол., на кінець року 32,4 тис. чол., в продовж року народилось 1935 чол., а вмерло 375 чол.

а) 90,32 ‰;

б) 62,41 ‰;

в) 40,0 ‰;

г) 50,32 ‰.

9. Визначити коефіцієнт загальної зміни населення, якщо коефіцієнт народжуваності склав 25 ‰, коефіцієнт смертності 8 ‰, коефіцієнт механічного приросту 3 ‰.

а) 36,0 ‰;

б) 28,0 ‰;

в) 17,0 ‰;

г) 20,0 ‰.

10. Визначити постійне населення на початок року, якщо відомо, що в місті на початок року чисельність наявного населення 200 тис чол., тимчасово присутні 4 тис. чол., тимчасово відсутні 2 тис. чол.

а) 204;

б) 198;

в) 196;

г) 202.

Тема 11. Перспективні розрахунки населення

Статистична оцінка демографічної ситуації закінчується побудовою прогнозів чисельності і складу населення на перспективу.

Прогнозування-один зі складових елементів планування. Воно дозволяє виявити якісні та кількісні закономірності тенденцій економічного та соціального розвитку, перспективи формування процесів, можливі зрушення в їхній еволюції. Прогнози відіграють важливу роль в обґрунтуванні дострокових планів.

Демографічний прогноз є науковим передбаченням майбутнього розвитку населення на найближчу або віддалену перспективу. Особливе місце в системі прогнозування займає прогнозування чисельності та складу населення, оскільки це дає можливість визначити величину трудових ресурсів суспільства й обсяг його потреб. Переписи населення дають досить точні дані про країну в цілому й окремо за кожним районом і населеним пунктом. Однак переписи неможливо проводити щорічно.

Прогноз населення-демографічний прогноз-має особливо велике значення для суспільства, його економічного, політичного і соціального розвитку. Особливо це важливо, якщо суспільство господарює. Це викликає необхідність знати:

• майбутні трудові ресурси в цілому за країною;

• потреби, їхню структуру для здійснення будівництва дитячих садів, структурних підрозділів середньої й вищої освіти, медичних та інших установ, розвитку житлового будівництва, розвитку підприємств, які виробляють послуги на споживчому ринку-різні туристсько-екскурсійні послуги та ін.

У міжпереписний період чисельність населення обчислюється шляхом коректування чисельності за переписом (або в базисний розрахунковий рік) на природний і механічний приріст (зменшення) і визначається на початок поточного (звітного) року за формулою:

Н₁ = Н₀ + ∆_ПП + ∆_МП, (11.1)

де Н₁-чисельність населення на початок поточного року;

Н₀-чисельність населення за даними перепису або поточного обліку за базисний (попередній) рік;

∆_ПП і ∆_МП-абсолютний природний і абсолютний механічний приріст населення за рік, відповідно.

За умови збереження існуючої швидкості зміни загальної чисельності населення протягом прогнозного періоду перспективна чисельність населення та чисельність споживачів послуг туристичного бізнесу можуть бути визначені демографічним методом. Використовуючи наявні дані про кількість населення (або чисельність споживачів туристичних послуг) на вихідну дату та про середньорічну інтенсивність загального приросту (зниження) населення за деякий період (загальної зміни ± населення-споживачів туристичних послуг), який передує обчислювальному, умовно приймають, що населення (споживачі туристичних послуг) протягом обчислювального періоду з такою же швидкістю й у тому ж напрямку буде змінюватися.

Тоді перспективна чисельність населення (споживачів послуг туристичного бізнесу) через n років може бути визначена за формулою:

, (11.2.)

де Н_n-чисельність населення (споживачів послуг туристичного бізнесу та ін.) через n років;

Н₀ -чисельність населення (споживачів послуг туристичного бізнесу та ін.) на вихідну дату;

К_заг-середньорічний коефіцієнт загальної зміни (+збільшення,-зменшення) населення, у ‰:

, (11.3.)

де n-кількість років у періоді, що прогнозується;

-середньорічний коефіцієнт зміни (+, –) чисельності населення (споживачів послуг туристичного бізнесу). Він повинний бути повторений стільки разів, скільки років відокремлює нас від того моменту, на який ведеться розрахунок.

Зрозуміло, що темпи зміни населення протягом всього обчислювального періоду навряд чи будуть відповідати тим, що були в попередньому періоді, практично відхилення цих темпів у майбутньому від прийнятих у вирахуваннях визначає ступінь неточності розрахунків.

Основним методом розрахунку чисельності і складу населення за статтю й віком на перспективу є метод пересування за віком. Методологія і методика розрахунку показників за цим методом чітко відпрацьовані за час після першого його практичного застосування академіком С. Г. Струмиліним у 1922 р. Основні вихідні дані такі:

1) склад населення за статтю й віком згідно з останнім переписом населення. У залежності від задач прогнозу і вихідних даних беруться вікові групи населення, розділені одно-, п'яти- і десятирічними інтервалами;

2) з таблиць смертності населення, складених на момент проведення перепису, беруться дані про середнє число тих, щ оживуть у вікових групах від х до (х + 1) років, і на їхній основі обчислюються коефіцієнти дожиття за такими формулами:

-для однолітніх вікових груп:

; (11.4.)

-для вікових груп населення з п'ятирічним інтервалом:

; (11.5.)

• для вікових груп з десятирічним віковим інтервалом:

, (11.6.)

де L_х-середнє число тих, що живуть у віковому інтервалі від х до (х + 1) років за таблицями смертності стаціонарного населення.

Знаходиться імовірність родити для жінок у віці х років, при цьому використовується формула:

, (11.7.)

де Ж_x-число народжених на 1000 жінок у віці х років (за таблицями фертильності);

Д_x-число дітей, що народилися в матерів у віці х років за два роки, які примикають до року перепису;

Н_x-середньорічна чисельність жінок у віці х років (за даними перепису населення).

Розрахунок виробляється для всіх вікових груп жінок від 15 до 49 років-фертильний вік.

Основною сферою застосування методів цього класу є прогнозування чисельності населення невеликих територій (наприклад, регіонів тієї чи іншої країни), особливо тих, для яких не існує надійної демографічної статистики. Для прогнозування населення на рівні країни в цілому математичні методи застосовуються рідко, оскільки неврахування змін у компонентах зростання чисельності населення й у віково-статевій структурі, властиве цим методам, обумовлює виникнення істотних помилок прогнозу. На регіональному ж рівні ймовірність таких помилок може бути зменшена за допомогою додаткової умови, яка полягає в тому, що сумарна чисельність населення регіонів не повинна відрізнятися від результатів прогнозу для країни в цілому. Останній, таким чином, виступає як контрольний параметр для прогнозування населення на регіональному рівні. Математичні методи іноді застосовуються також для аналізу історичної динаміки й прогнозування чисельності населення на глобальному рівні. Математичні методи дозволяють одержати прогноз тільки загальної чисельності населення. Можливе прогнозування окремо чисельностей чоловіків і жінок, однак їхня сума може відрізнятися від прогнозу чисельності населення в цілому.

Для прогнозування, в принципі, можуть застосовуватися різні математичні функції. Найбільш часто, однак, використовуються лінійна, експонентна й логістична функції. При цьому прогнозування, засноване на застосуванні лінійної й експонентної функцій, іноді чисто умовно називають екстраполяційним методом, а прогнозування, засноване на застосуванні логістичної та інших функцій,-аналітичним методом.

При складанні різних методів прогнозування використовують середню квадратичну помилку прогнозу, яка розраховується за формулою:

, (11.8.)

де S_n-чисельність населення відповідно до прогнозу;

S_ф-фактична чисельність населення;

n-число величин, які зіставляються.

Чим менше величина середньої квадратичної помилки (σ), тим більш успішним і точним буде прогноз.

Досліджувач питань економічного прогнозування вчений Г. Тейл запропонував вважати мірою помилки прогнозу коефіцієнт невідповідності, у чисельнику якого-середня квадратична помилка (σ), а в знаменнику  середня квадратична з фактичних даних. Коефіцієнт невідповідності обчислюється за формулою:

(11.9.)

При V = 0 має місце випадок повного збігу прогнозних і фактичних даних; при V = l говорять про незмінність приростів динаміки; V > 1 означає, що прогноз дає гірші результати, ніж припущення про незмінність даного явища.