4.За об'єктами прогнозування:

а) прогнози відтворення населення, народжуваності, смертності;

б) прогнози міграційних процесів;

в) прогнози чисельності і складу трудових ресурсів, які є на території і які необхідні її народному господарству;

г) прогнози окремих структурних елементів і категорій населення або трудових ресурсів (чоловіки і жінки, особи в працездатному віці, особи які вступають у робочий вік або вибувають з нього);

д) прогнози динаміки чисельності і віково-статевого складу всього населення даної території.

5.За рівнем прогнозування населення і трудових ресурсів:

а) прогнози, складені на народногосподарському рівні;

б) прогнози, складені на територіальному рівні (республіки, економічного району, регіону, економічної зони);

в) прогнози, складені на рівні окремих поселень (міст, робочих селищ, великих сіл та ін.).

6.За методами побудови:

а) прогнози, побудовані методом змістовної екстраполяції;

б) прогнози, побудовані методом експертних оцінок;

в) прогнози, побудовані за аналоговим принципом.

Екстраполяційні методи засновані на використанні прийомів теорії імовірностей і математичної статистики. Застосовуваний у статистичній практиці з 20-х років нашого століття, метод пересувки віків виправдав себе, і є, по суті своїй, методом змістовної екстраполяції, тому що розкриває перспективи не тільки зростання загальної чисельності населення, але і його складу за статтю й віком. Експертний метод, або метод експертних оцінок  заснований на досвіді, компетентності прогнозиста, на його науковому передбаченні. Аналогові методи базуються на припущенні, що один об'єкт буде мати в майбутньому ті ж тенденції й етапи розвитку, які пройшов інший, що знаходиться на більш високому ступені розвитку.

7.За часом побудови:

а) поточні прогнози (на майбутній за звітним рік);

б) на найближчі 5-10 років;

в) на період 10 років і більш.

За межами 15-20 років прогнозування ускладнене, тому що треба передбачати хід процесів природного руху для поколінь, яких ще немає і які не з'являться при житті існуючих на момент складання прогнозу поколінь.

Прогнози, які складаються в ряді країн, на 50-100 років позбавлені реального змісту. Однак і такі прогнози мають пізнавальне значення, тому що показують, яким було б населення при збереженні існуючих тенденцій його розвитку на 50-100 років уперед.

Значення демографічних прогнозів полягає в наступному:

1) вони дозволяють визначити чисельність і склад населення і трудових ресурсів на перспективу і зіставити їх з потребами суспільства в робочій силі в ці періоди, виявити розміри її дефіциту (або надлишку) у регіональному розрізі, знайти можливості управління розміщенням трудових ресурсів по території;

2) прогнози, виконані в територіальному розрізі, дають можливість скоректувати цільові програми економічного і соціального розвитку окремих територій, регіонів, республік, країв, областей, міст і сільських районів;

3) прогнози дозволяють врахувати особливості демографічної ситуації в територіальному розрізі.

Порядок перспективного розрахунку такий:

1. постановка основних цілей та завднь;

2. визначення тимчасових і територіальних границь прогнозу;

3. встановлення обсягів та деталізації прогнозованих показників;

4. підготовка вихідної статистичної інформації;

5. вибір і опис наукових гіпотез зміни режиму відтворення населення на прогнозований період;

6. власне розрахунки варіантів перспективної чисельності й інших показників прогнозу;

7. оцінка точності отриманих результатів;

8. заключний аналіз прогнозів, теоретичні узагальнення і висновки, обробка даних і передача їх для практичного використання господарськими і науковими установами.