Контрольні запитання:

1. Що таке цивільний шлюб, фактичний шлюб, співжиття?

2. Якими рисами характеризується європейський тип шлюбності?

3. Який законодавчо встановлений вік вступу в шлюб? Хто й при яких умовах може його зменшити?

4. Як розраховується середній вік вступу в шлюб?

5. Чи вірно, що так називані “пробні шлюби” характеризуються більшою міцністю? Прокоментувати відповідь.

Тест 7. Статистичне вивчення шлюбності та розлучуваності

1. Що обчислюють за формулою ?

а) коефіцієнт дитячої смертності;

б) коефіцієнт Покровського;

в) коефіцієнт природного руху;

г) коефіцієнт народжуваності.

2. Абсолютна величина загального приросту населення:

а) S_К  S_П;

б) ;

в) N  M;

г) П  В.

3. Визначити коефіцієнт дитячої смертності Ратса, якщо в попередньому році народилось 18 тис. дітей, чисельність населення міста на кінець року склала 1000 тис. чол. Протягом року народилось 27 тис. чол., вмерло 7 тис. чол., в т. ч. дітей в віці до 1 року 0,48 тис. чол.

а) 9;

б) 0,47;

в) 16,0;

г) 20,0.

4. Обчислити коефіцієнт народжуваності, якщо чисельність населення району на 1.01.2011 р. склала 9 тис. чол. на 1.01.2012 р. 11 тис. чол. В 2011 р. народилось 245 чол., вмерло 25 чол.

а) 20;

б) 177,5;

в) 24,5;

г) 22.

5. Визначити середню річну чисельність населення СМТ за такими даними в тис чол.: на 1.01.  110, на 1.03.  112, на 1.10.  116, 1.12.  120.

а) 115;

б) 114,5;

в) 114,8;

г) 114,3.

6. Що визначають за формулою ?

а) загальну перспективну чисельність населення;

б) перспективну чисельність населення за окремими віковими групами;

в) загальний приріст населення;

г) чисельність населення на кінець року.

7. Абсолютна величина загального приросту населення:

а) N  M;

б) S + (N  M) + (П  В);

в) (N  M) + (П  В);

г) П  В.

8. Визначити коефіцієнт народжуваності, якщо чисельність населення району на 1.01.2011 р. склала 9 тис. чол., на 1.01.2012 р. склала 11 тис. чол. В 2011 р. народилось 245 чол. і вмерло 25 чол.

а) 20;

б) 177,5;

в) 24,5;

г) 22.

9. Визначити коефіцієнт життєвості, якщо чисельність населення регіону на початок року склала 1980 чол., на кінець  2020 чол. Протягом року народилось 20 чол., а механічний приріст склав 25 чол.

а) 12,5;

б) 20;

в) 10;

г) 400.

10. Обчислити середньорічну чисельність населення міста, якщо є такі дані про чисельність населення за станом: на 1.01.2011 р.  204,00 чол., на 1.07.2011р.  21100 чол., на 1.01.2012 р.  22100 чол.

а) 21250;

б) 21175;

в) 21200;

г) 21100.

Тема 8. Статистичне вивчення народжуваності та плідності Демографічне поняття народжуваності

Народжуваність-масовий статистичний процес дітородіння в сукупності людей, які становлять покоління, або в сукупності поколінь-населенні. Демографічне вживання слова народжуваність має відношення насамперед до числа народжень живих дітей, які дійсно мала жінка. Народжуваність є позитивною стороною відтворення населення, яка характеризує появу в населенні нових членів, у той час як смертність є його негативною стороною, яка характеризує їхнє зникнення, вибуття з населення.Демографічне вивчення народжуваності має справу з деякими феноменами, пов'язаними з людським дітородінням, або репродукцією. Цей термін відноситься до частоти випадків народжень (або більш точно-живонароджень) у населенні або субнаселенні.

Народжуваність як масовий процес варто відрізняти від індивідуальних народжень дітей в окремих жінок або в окремих родинах. Народжуваність як процес складається з маси індивідуальних випадків народження, але не зводиться до них. Вона є соціальним процесом, який підкоряється дії соціальних чинностей і закономірностей, але розвертається в певних, історично-конкретних межах, які зазнають дії біологічних, фізіологічних факторів.

Народжуваність пов’язана з поняттям плідності, яке характеризує біологічний потенціал народжуваності, фізіологічну здатність індивіда або шлюбної пари до відтворення потомства (заплідненню, зачаттю, виношуванню плода й народженню живої дитини). Плідність має історично-конкретний характер, вона залежить від наявних (наявних у даному суспільстві в цей момент часу) соціально-економічних і санітарно-гігієнічних умов. Однак плідність є більше стабільною (менш підданою коливанням) характеристикою в порівнянні з числом народжень. Останнє є реалізацію плідності, біологічного потенціалу народжуваності та є одним з результатів репродуктивної поведінки жінок або родин, регульованої у свою чергу системою відповідних соціальних норм.

Плідність як здатність до народження дітей варто відрізняти від фактичного дітородіння, яке характеризується числом народжених дітей.

Поняття плідності пов'язане із цілим рядом інших понять, які розкривають ті чи інші її сторони. Ця сукупність містить у собі поняття стерильності, безплідності, інфертильності й бездітності.

Під стерильністю, за умови нормального статевого життя, розуміють нездатність до зачаття. При цьому розрізняють стерильність:

• постійну і тимчасову;

• природну;

• штучну (контрацептивну) та патологічну;

• абсолютну та відносну.

Постійна стерильність наступає в старших віках, після досягнення менопаузи; у репродуктивному періоді постійна стерильність є слідством захворювання або операції стерилізації. Тимчасова стерильність має місце в період вагітності й відразу після її закінчення (післяпологова або післяабортна аменорея), вона може бути також результатом застосування контрацепції (протизаплідних коштів). Природна стерильність викликається нормальними фізіологічними причинами: віком, вагітністю, годівлею грудьми, аменореєю та ін.Штучна стерильність обумовлена застосуванням контрацепції. Патологічна стерильність є слідством хвороб і травм. Про абсолютну стерильність говорять, коли шанси на зачаття дорівнюють нулю. При збереженні деякої ймовірності зачаття має місце відносна стерильність.

Термін, безплідність означає, на противагу плідності, нездатність зрілого організму чоловіка або жінки до відтворення потомства. Чоловіча безплідність означає нездатність до запліднення, жіноча-відповідно або до зачаття, або до виношування, або до народження дитини. Звичайно шлюб (шлюбний союз) вважається марним, якщо протягом трьох років регулярного статевого життя й за умови незастосування контрацепції й штучних абортів, не відбувається народження живої дитини або через відсутність зачать (стерильність), або через те, що вагітність закінчується мимовільним абортом (невиношуваність вагітності), або народженням мертвої дитини.

Безплідність, отже, обумовлено або спонтанною (недобровільною) стерильністю, або спонтанною невиношуваністю вагітності, або мертвонародженням.

Безплідність є одним з факторів інфертильності, тобто відсутності народжень. Інфертильність може бути слідством штучного переривання вагітності, а також повної відсутності сексуальних відносин (абстиненції) протягом усього репродуктивного періоду або якоїсь його частини (через відсутність шлюбу, тривалого розділення чоловіка й жінки або контрацептивної помірності). Інфертильність разом з можливими випадками смерті дітей є чинником бездітності, тобто відсутності дітей у родині.

Як відомо, в демографії застосовуються два засоби вивчення демографічних процесів й явищ-метод умовного покоління й метод реального покоління. Відповідно показники народжуваності насамперед діляться на показники, які відносяться до періоду часу (звичайно року), і показники, які характеризують певну когорту, або покоління (якщо мова йде про когорту за роком народження), або когортні показники. Перші характеризують народжуваність, яка спостерігалася протягом певного періоду, другі – народжуваність, властиву певним групам жінок, їхню репродуктивну історію. Розгляд показників народжуваності ми почнемо з показників, які відносяться до періоду часу та характеризують умовне покоління. Вони є більш простими в порівнянні з когортними й застосовуються частіше. Ми будемо їх розглядати в порядку збільшення складності й обсягу необхідних для їхнього розрахунку даних.

Показники народжуваності для умовного покоління відображають рівень народжуваності будь-якого конкретного періоду, найчастіше року. Вони виражаються через відношення числа народжень, які мали місце протягом даного періоду часу, до чисельності населення, у якому відбулися ці народження. Виділяють наступні шість класів таких показників:

- загальний коефіцієнт народжуваності (ЗКНр);

- спеціальний коефіцієнт народжуваності (СКНр);

- повікові коефіцієнти народжуваності (ПКНр);

- сумарний коефіцієнт народжуваності (ΣКНр);

- коефіцієнти народжуваності почергового народження (КНр_Ч);

- повікові коефіцієнти шлюбної народжуваності.

Ці коефіцієнти розраховують, використовуючи або дані, які відносяться до певного року, або усереднюючи (приводячи до року) дані, які відносяться до періоду тієї або іншої тривалості (наприклад, 3- або 5-річні інтервали часу). У кожному разі ці коефіцієнти є показниками умовного покоління (або, інакше, періодичними, поперечними), оскільки всі вони відображають умови народжуваності в якийсь конкретний період часу. Всі ці коефіцієнти пов'язані один з одним, однак кожен з них відображає той чи інший аспект процесу дітородіння й завдяки цьому має самостійну цінність.

Коефіцієнт (індекс) дітності-відношення чисельності дітей у віці 0-4 роки до чисельності жінок репродуктивного (15-49 років) віку. Коефіцієнт дітності, будучи структурним коефіцієнтом навантаження, не входить у систему показників народжуваності, однак може використатися для характеристики останньої в тих випадках, коли дані про число народжень або відсутні, або ненадійні. Показник можна використати для первинної оцінки величини народжуваності, особливо в країнах з погано налагодженим обліком природного руху населення, але з досить точними переписними даними. Він підходить також для первісного порівняння рівнів народжуваності за різними країнами: коефіцієнт дітності високий там, де висока народжуваність, і низький у країнах з низькою народжуваністю. Недоліком коефіцієнта дітності є те, що він надзвичайно чутливий до коливань дитячої смертності й до недообліку дитячого населення. Тому його використання в країнах з високою дитячою смертністю й ненадійною статистикою може привести до невірних оцінок і висновків. Показники, які будуть розглянуті нижче, на відміну від коефіцієнта дітності, характеризують безпосередньо процес народжуваності. Першим і вихідним із цих показників є абсолютне число народжень.

Абсолютне число народжень показує, скільки всього дітей народилося в тому чи іншому населенні за певний період, звичайно за рік. Величина абсолютного числа народжень дає перше подання про “валові обсяги” народжуваності й дозволяє робити їхні порівняння за різними періодами часу й різними територіями. Інформацію про абсолютні числа народжень одержують у ході обліку природного руху населення, обробляючи статистичні реєстраційні форми свідоцтв про народження. Однак абсолютне число народжень є малоінформативним показником, оскільки залежить від абсолютної чисельності населення. Судити з величини абсолютного числа народжених про народжуваність не можна, не зіставивши його із загальною чисельністю населення. Також безглуздо говорити про динаміку народжуваності, ґрунтуючись лише на даних про зміну абсолютного числа народжених і не беручи до уваги ні загальну чисельність населення, ні зміни демографічних структур. Народжуваність (так само, як смертність, шлюбність та ін.) завжди виражається тільки відношенням числа народжених дітей (звичайно тільки народжених живими) до тієї чи іншої чисельності населення (або до загальної чисельності населення, або тільки до жінок певного віку, заміжніх та ін.).

Отже, необхідний перехід до відносних показників народжуваності, які б не залежали від чисельності населення, тобто до коефіцієнтів народжуваності.

Загальний коефіцієнт народжуваності. Першим, найбільш простим і широко використовуваним відносним показником народжуваності є загальний (грубий) коефіцієнт народжуваності. Загальний коефіцієнт народжуваності розраховується як відношення абсолютного числа народжень до середньої чисельності населення за період, звичайно за рік. Це відношення для наочності множиться на 1000, тобто загальний коефіцієнт народжуваності виміряється в проміле (‰).

Спеціальний коефіцієнт народжуваності розраховується відносно до тієї частини населення, що “провадить” народження, тобто по відношенню тільки до чисельності жінок репродуктивного віку (15-49 років або, у деяких країнах, 15-44 роки). Спеціальний коефіцієнт народжуваності дорівнює відношенню загального числа народжень за рік до середньорічної чисельності жінок репродуктивного віку, помноженому на 1000 ‰.

Загальний і спеціальний коефіцієнти народжуваності пов'язані між собою таким співвідношенням: загальний коефіцієнт дорівнює спеціальному, помноженому на частку жінок репродуктивного віку у всьому населенні:

Окремі коефіцієнти народжуваності розраховуються для усунення впливу інших демографічних і недемографічних структур. Зокрема, там, де значне місце серед всіх народжень займають позашлюбні народження, часто розраховують коефіцієнти шлюбної й позашлюбної народжуваності, які дорівнюють, відповідно, відношенням чисел народжених у шлюбі й поза шлюбом до середньорічної чисельності жінок, одружених і не одружених.

Показники календаря народжень умовного покоління-характеризують не рівень, але так званий таймінг, або календар, народжуваності, тобто її розподіл на всьому інтервалі репродуктивного віку:

- частка сумарної народжуваності Δ_Х, яка приходиться на певний вік х. Розраховується як результат від розподілу відповідного повікового коефіцієнта на коефіцієнт сумарної народжуваності:

; (8.1.)

- кумулята частки сумарної народжуваності (CumΔ_Х), яка приходиться на певний вік:

; (8.2.)

• середній вік матері при народженні дитини ( ):

, (8.3.)

де mdpnt x-середина вікового інтервалу (х, х + n) років.