2. Методи планових розрахунків.

Планування - це складний, багатоступінчастий і ітеративний процес, впродовж якого вирішується обширне коло економічних, організаційних і науково-технічних задач, задля рішення яких використовуються в їх тісній взаємодії різноманітні методи. В теорії і практиці планування накопичений набір різних методів. Відповідно оцінкам вчених нараховується більше 150 методів прогнозування і планування, але в практиці в якості основних використовується лише 15-20. Розвиток інформатики і обчислювальної техніки створює можливості розширення кола методів, що використовуються і їх удосконалення.

По ступеню формалізації методи можна поділити на інтуїтивні і формалізовані.

Інтуїтивні методи базуються на інтуїтивно - логічному мисленні. Вони використовуються в тих випадках коли неможливо врахувати вплив багатьох факторів по причині складності об'єкту планування. Такі методи використовують і в інших випадках в сукупності з формалізованими методами.

Серед інтуїтивних методів широке розповсюдження отримали методи експертних оцінок, методи історичних аналогій.

Широке застосування серед формалізованих методів отримали методи екстраполяції, економіко-математичного моделювання бюджетування, економічного (системного) аналізу, економіко статистичні, нормативний, балансовий, організаційні і ін. методи.

Методи експертних оцінок.

Основна ідея прогнозування і планування на основі експертних оцінок полягає в побудові раціональної процедури інтуїтивно-логічного мислення людини в поєднані з кількісними методами оцінки і обробки отриманих результатів.

Сутність методів експертних оцінок полягає в тому, що в основу прогнозу закладається думка спеціаліста або колективу спеціалістів, яка основана на професійному, науковому і практичному досвіді. Розрізняють індивідуальні і колективні експертні оцінки.

Індивідуальні експертні оцінки базуються на використанні думок експертів-спеціалістів відповідного профілю. Серед індивідуальних експертних оцінок найбільш широкого розповсюдження набули, окрім вже відомих, методи „інтерв'ю", аналітичний, написання сценарію.

Колективні експертні оцінки – це методи які розглядалися раніше в попередніх темах: “мозковий штурм”, конференція ідей, метод колективного блокноту, метод "дельфі" та ін.

Методи екстраполяції.

В методичному плані основним інструментом любого прогнозу є схема екстраполяції. Сутність екстраполяції полягає в вивчені стійких тенденцій розвитку об'єкта прогнозу, які склалися в минулому і теперішньому, і в переносі їх в майбутнє. Розрізняють формальну і прогнозну екстраполяцію. Формальна базується на передбачені про збереження в майбутньому минулих і теперішніх тенденцій розвитку об'єкту прогнозу; при прогнозній фактичний розвиток узгоджується з гіпотезами щодо динаміки досліджуваного процесу з врахуванням змін впливу різноманітних факторів в перспективі.

Методи екстраполяції є найбільш поширеними і опрацьованими.

Основу методів екстраполяції планування і прогнозування складає вивчення динамічних рядів. Динамічний ряд - це великий масив спостережень, отриманих послідовно в часі.

В економічному прогнозуванні широко використовується метод математичної екстраполяції, в математичному сенсі, який означає поширення закону зміни функції з області відрізку її спостереження на область, яка розміщена поза відрізком спостереження. Тенденція, яка описана якоюсь функцією від часу, називається трендом. Тренд - це довготривала тенденція зміни економічних показників. Функція уявляє собою просту математико-статистичну (трендову) модель явища, що вивчається.

Слід відзначити, що методи екстраполяції необхідно застосовувати на початковому етапі прогнозування для того щоб виявити тенденції змін показників.

В сучасних умовах господарювання найбільш доцільно застосовувати з методів екстраполяції - метод підбору функцій.