Питання для самоперевірки

1. Визначіть нормативність істини.

2. Розкрийте значення визначення істини як об’єктивної для встановлення об’єктивності наукового знання.

3. Чому наявність конвенцій у визначенні метричної точності не є підгрунтям для прийняття конвенціоналізму?

4. Розкрийте значення співвідношення визначення істини як об’єктивної в межах гносеологічного підходу з розкриттям проявів істини науки як системи об’єктивного знання.

5. Обгрунтуйте, чому розкриття особливостей виробництва наукового знання вимагає одночасного розгляду його істинності і точності.

Питання для модульного контролю

1. Розкрийте співвідношення істини та корисності. Дайте характеристику прагматистській теорії істини (Джеймс, Дьюї).

2. Чому праксеологічність сучасної науки не є виразом прагматичності істини.

3. Розкрийте нормативність істини та її значення для проблемно-орієнтованого наукового пошуку.

4. Чому співвідношення істини і точності є характеристикою сучасної науки, яка відмежовує її від лженауки?

5. Розкрийте значення інтервального підходу у співвідношенні істини і точності.

Теми для рефератів

1. Філософські проблеми метричної точності.

2. Значення семантичної істинності наукової теорії, її постулатів, принципів та законів.

3. Проблема адекватності наукового знання дійсності у розвитку наукової раціональності.

4. Гносеологічний підхід до істини.

5. Сучасні філософські концепції істини.

6. Види точності та їх значення.

Рекомендована література до теми 3.

Гадамер Х.-Г. Истина и метод / Гадамер Х.-Г. — М.: Прогресс, 1988. — 704 с.

Бичков’як О.В. Гносеологічне розуміння істини у концепції “цілісного знання” / О.В. Бичков’як // Людинознавчі студії. Збірник наукових праць ДДПУ. — Дрогобич: Науково-видавничий центр ДДПУ, 2010. — Випуск 22. Філософія. — С. 136-148.

Копилов В.О. Істина в контексті влади / В.О. Копилов // Гуманітарний часопис. — 2011. — №1. — С. 5-13.

Кримський С. Запити філософських смислів. / Кримський С. - К.: Вид.: ПАРАПАН, 2003. — 240 с.

Кураев В.И. Истина и точность в научном познании / Кураев В.И., Лазарев Ф.В. — М.: Наука, 1988. — 200 с.

Лебідь А.Є. Епістемічний образ істини / А.Є. Лебідь // Філософія науки: традиції та інновації. — 2011. — № 1(3). — С. 51-57.

Лебідь А.Є Концепція істини-події в системі трансдисциплінарних досліджень / А.Є.Лебідь // Людинознавчі студії. Збірник наукових праць ДДПУ. — Дрогобич: Науково-видавничий центр ДДПУ, 2010. — Випуск 22. Філософія. — С. 125-135.

Андрос Е.И. Истина как проблема познания и мировоззрения / Андрос Е.И. — К.: Наукова думка. — 1984. — 144 с.

Чуйко В.Л. Особливості концепції істини в теорії наукового пізнання / В.Л. Чуйко // Філософія науки: традиції та інновації. — 2008. — № 2. — С. 12-17.

Швырев В.С. Рациональность как ценность культуры. Традиция и современность / Швырев В.С. — М., 2003. –300 с.

Тема 4. Діалектика чуттєвого та раціонального. Інтуїція і наукова творчість. План

1. Значення діалектики чуттєвого та раціонального у підготовці магістрів.

2. Основні форми чуттєвого пізнання та формування перцептивного досвіду.

3. Теоретичне та аналітичне мислення.

4. Наукове пізнання і наукова творчість.

5. Інтуїція в науковому пізнанні і науковій творчості.

Зростання ненаочності сучасної науки, ненаочність її теоретичних об’єктів привертає увагу до необхідності зростання перцептивної складової у сучасному науковому пізнанні. Зростання значення діалектики чуттєвого і раціонального у підготовці магістрів всіх спеціальностей пов’язане з необхідністю візуалізації результатів наукових досліджень. Підготовка магістрів як на сучасному етапі передбачає зростання ролі перцептивного досвіду у формуванні фахівців.

Розглядаючи співвідношення чуттєвого і раціонального як виразу дії пізнавальних здатностей людини, необхідно підкреслити їх відмінність від емпіричного і теоретичного, як рівнів пізнання, що характеризують будову виробництва наукового знання в сучасній науці.

Розкриваючи чуттєві форми пізнання — відчуття, сприйняття, уявлення необхідно розкрити відмінність перцептивних і неперцептивних форм, встановити зв’язок умов перцепції із засобами спостереження, що існують в науці.

Розкриваючи основні риси відчуття потрібно привернути увагу до сучасних досліджень особливостей сенсорних систем у сучасній науці, дати основні характеристики сприйняття, відчуття, враховуючи дані сучасної науки.

Розглядаючи роль чуттєвої складової в науковому пізнанні та дослідницькій діяльності магістрів необхідно з’ясувати співвідношення спостережуваності та наочності, розглянути розширення меж спостережуваності під кутом зору розширення можливостей сприйняття об’єктів, що досліджуються в науці. Розкрити роль візуалізації в наукових дослідженнях, підкреслити зростання ролі інформаційних технологій в наукових дослідженнях в подоланні зростання ненаочності наукового пізнання і знання.

Для формування фахівців важливе значення набувають розрізнення первинного та непервинних видів сприйняття, у тому числі наданих інформаційними технологіями, медіазасобами. Розкрити екологічний підхід до візуального сприйняття (Дж. Гібсон). Підкреслюючи знання розкриття особливостей наукового мислення, необхідно з’ясувати особливості теоретичного та аналітичного мислення. Виявляючи креативність наукового мислення, необхідно привернути увагу до співвідношення пізнання і творчості в науці та при виконанні дослідницьких функцій магістрами.

Звертаючись до розкриття творчості як новаційного процесу, необхідно розкрити соціально-організаційні передумови наукової творчості, підкреслити зростаючу роль наукової творчості в проектній організації сучасної науки. Виявляючи взаємозв’язок інтуїції і творчості, необхідно подолати редукцію творчості до психологічного механізму “осяяння”, розкрити творчість як інноваційний процес, окреслити його онтологічні рамки та соціальні виміри.