Тематика семінарських занять.

Основні цілі семінарських занять – закріпити оволодіння матеріалом, засвоєним на лекціях, формування вмінь і навичок практичного використання знань, принципів, прийомів і методів. Формування системи вмінь і навичок розпізнавання і представлення знання, проблемно-орієнтованого пошуку та обробки інформації.

Тема 1. Наука в сучасному світі та основні її визначення План

1. Наука в контексті глобалізації.

2. Наука та формування сучасних суспільних стратегій.

3. Виробництво знання та цивілізаційні процеси.

4. Полісистемність сучасної науки.

Для розкриття ролі науки в сучасному світі необхідно привернути увагу до основних вимірів її існування та з’ясувати їх головні характеристики.

Наука в контексті глобалізації відкриває праксеологічність сучасної науки та її спрямованість на практичний результат. Наука в контексті глобалізації пов’язана з наукою ТНК та їх технонауковим активізмом. Необхідно привернути також увагу до розкриття ролі матеріалізації та об’єктивації наукового знання.

Значення науки у формуванні сучасних суспільних стратегій розкривається при розгляді проблем “Постнекласична наука в інформаційному суспільстві” та “Виробництво знання як основа суспільства знання”. В першому питанні необхідно розкрити перехід від розгляду ролі університетської науки у розвитку сфери послуг в теорії постіндустріального суспільства до сучасної теорії інформаційного суспільства та розкрити роль науки у його становленні. Необхідно з’ясувати основні напрями постнекласичної науки, розкрити їх роль у формуванні філософії нестабільного світу. Розгляд питання про значення виробництва знання у розвитку суспільства знання привертає увагу до ролі науки, у тому числі й науки корпорацій у формуванні суспільних стратегій.

Розкриваючи науку у соціальному вимірі необхідно розкрити еволюцію її як соціального інституту та як виду духовного виробництва, обгрунтувати необхідність розгляду науки як форми культури в якості підгрунтя становлення сучасного суспільства знання.

Полісистемність сучасної науки виявляє значення науки як соціальної, інформаційної, інтелектуальної та когнітивної системи. Розкриття науки як соціальної системи характеризує науку як важливу підсистему суспільства, пов’язану з системою управління наукою, з виробниками наукового знання та управлінням сучасною наукою на рівні держави. Необхідно з’ясувати функції науки як соціальної системи та її прояви, розкрити значення соціальної організації наукових досліджень, виявити унікальні можливості основних національних моделей соціальної організації науки.

Комунікативний вимір науки пов’язаний з системою наукових комунікацій. Розкриття науки як інформаційної системи, її структури, розгляд інформаційних потоків в сучасній науці доцільно пов’язати з виявленням специфіки проблемно-орієнтованого наукового пошуку, з особливостями формування інформаційної і теоретичної бази наукових досліджень та обробкою інформації в сучасній науці.

Розкриття науки як інтелектуальної системи повинно виявити особливості інтелектуального контексту, виявити значення локальних наукових співтовариств у виробленні та представленні наукового знання.

Розкриття науки у когнітивному вимірі виявляє значення когнітивної активності людини у розвитку наукових досліджень та формуванні сучасної когнітивної сфери знання, пов’язаної з виробництвом наукового знання. Розгляд науки як когнітивної системи дозволяє виявити зв’язок науки як системи об’єктивного знання з способами його виробництва, з когнітивною дослідницькою культурою.