Філософські проблеми наукового пізнання для магістрів всіх спеціальностей: Методичні рекомендації до проведення семінарських занять і написання рефератів з дисципліни “Філософські проблеми наукового пізнання для магістрів денної форми навчання” / Уклад.: О.М. Рубанець – К.: НТУУ «КПІ», 2012 – 31 с.

Гриф надано вченою радою ФСП

(протокол № 6 від 24 лютого 2012 р.)

Навчальне видання

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

Методичні рекомендації

до проведення семінарських занять і

написання рефератів з дисципліни

«Філософські проблеми наукового пізнання»

для магістрів всіх спеціальностей”

Укладач: Рубанець Олександра Михайлівна, д.ф.н, доц., проф.

Відповідальний

редактор: Новіков Б.В., д.ф.н. проф.

Рецензент: Димитрова Л.М., д.ф.н. проф.

За редакцією укладачів

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. 3

МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ. 3

ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ. 4

Тема 1. НАУКА В СУЧАСНОМУ СВІТІ ТА ОСНОВНІ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ 5

Тема 2. ПРОБЛЕМА ЗНАННЯ. ВЗАЄМОДІЯ ЕМПІРИЧНОГО І ТЕОРЕТИЧНОГО 9

Тема 3. ІСТИНА І ТОЧНІСТЬ В НАУКОВОМУ ПІЗНАННІ 14

Тема 4. ДІАЛЕКТИКА ЧУТТЄВОГО ТА РАЦІОНАЛЬНОГО. ІНТУЇЦІЯ І НАУКОВА ТВОРЧІСТЬ. 18

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТУ 21

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ. 22

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ. 25

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА: 25

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА: 26

ЗАКЛЮЧЕННЯ 31

Загальні відомості.

Міжнародні стандарти підготовки спеціалістів, яка відповідає ступені магістрів, передбачає надання філософських знань з розвитку науки і техніки, основних філософських проблем фундаментального і прикладного, природничого, технічного і технологічного знання, особливостей виробництва наукового знання та інноваційного процесу. В курсі України на європейську інтеграцію філософська підготовка магістрів спрямована на формування фахових ознак, які роблять магістерський ступінь підготовки в європейській співдружності проміжним між підготовкою бакалаврів і докторів філософії в різних галузях науки. Цінність курсу «Філософські проблеми наукового пізнання» визначається формуванням системи навичок і вмінь з проблемно-орієнтованого пошуку знання, розпізнавання і швидкісної обробки знання та інформації. Це стає підґрунтям формування дослідницької складової та компетенцій, які відповідають ступеню магістра. Курс створює підготовку магістрів до концептуалізації та розв’язання практичних проблем суспільства на основі використання наукового знання, стаючи передумовою для інтеграції України в Європу як суспільство знання. “Філософські проблеми наукового пізнання” належать до дисциплін гуманітарного і соціально-економічного циклів. Читанню курсу передує курс “Філософії” бакалаврської підготовки; в свою чергу “Філософські проблеми наукового пізнання” є передумовою подальшої філософської підготовки до складання кандмінімуму з філософії.

Мета і завдання дисципліни.

Мета дисципліни – формування інноваційних навичок, необхідних для проблемно-орієнтованого інформаційного пошуку, виробництва та представлення наукового знання, оволодіння іноваційними механізмами його застосування у будь-яких сферах суспільної діяльності.

Реалізація цієї мети передбачає засвоєння теоретичного матеріалу з дослідження природи знання, його видів, особливостей виробництва наукового знання, емпіричного та теоретичного дослідження, наукового пізнання та наукової творчості, дослідження проблем розвитку науки як соціальної, інтелектуальної, когнітивної та інформаційної системи, значення вироблення наукового знання, розвитку науково-технічної сфери та інноваційного промислового розвитку суспільства, впливу науки на всі сфери суспільного життя та основні тенденції цивілізаційного розвитку суспільства.

Досягнення мети забезпечується послідовним вивченням тем курсу згідно з робочою навчальною програмою дисципліни “Філософські проблеми наукового пізнання” та формуванням вмінь і навичок в процесі самостійної роботи над матеріалом і проведенням семінарських занять. Самостійна робота студентів, що здійснюється під керівництвом викладача, є важливим елементом індивідуалізації навчання, в ході якої відбувається закріплення навичок проблемно-орієнтованого інформаційного пошуку, розпізнавання та представлення знання, швидкісної обробки інформації в напрямі, який вільно обирається самим студентом в науково-освітньому просторі. Індивідуалізація навчання спирається на індивідуальні консультації і передбачає також вільний вибір теми реферату, пов’язаний з виявлення та концептуалізацією філософських аспектів фахової діяльності магістра. Для підвищення ефективності навчального процесу застосовуються різноманітні форми поточного та підсумкового контролю (з плануванням і керівництвом самостійної роботи студента з боку викладача, проведенням контрольних робіт, тестуванням з певних тем, організації та керівництвом з боку викладача, написанням рефератів тощо).