ПЛАН

Вступ

1. Економічний аналіз і бухгалтерський облік

2. Економічний аналіз і статистика

3. Економічний аналіз і управління (маркетинг, менеджмент)

4. Економічний аналіз і планування

5. Економічний аналіз і математичне моделювання

Висновки

Вступ

У даному рефераті спробую з’ясувати, яке місце посідає економічний аналіз у системі економічних та інших наук і які взаємозв’язки існують між ними.

Теоретичною основою економічного аналізу є політична економія, а загальним методом пізнання, як і для всіх інших наук – діалектика.

Економічний аналіз тісно пов’язаний з галузевими економіками, організацією та менеджментом, маркетингом, фінансовими дисциплінами, банківською справою і кредитуванням.

Особливу роль в економічному аналізі відіграють бухгалтерський облік та статистика. Вони не тільки постачають йому необхідну інформацію, а й надають деякі свої методи для її вивчення. Особливо плідно у цій справі склалися стосунки між аналізом і статистикою, внаслідок чого методика аналізу збагатилася багатьма статистичними методами й прийомами дослідження.

В економічному аналізі широко застосовуються сучасні обробки інформації, економіко-математичні та соціологічні методи, знання в галузі техніки й технології виробництва.

Економічний аналіз як спеціальна галузь знань сформувався в результаті диференціації суспільних наук.

Сформувавши в самостійну науку економічний аналіз, комплексно, системно використовує дані, а в ряді випадків способи і прийоми дослідження, властивій статистиці, плануванню, бухгалтерському обліку, математиці й іншим безпосередньо пов'язаним з ним наукам.

Але дотепер немає чітко виражених границь між економічним аналізом і цими спеціальними дисциплінами. Найбільш тісні зв'язки існують між бухгалтерським обліком і економічним аналізом.

1. Економічний аналіз і бухгалтерський облік

Бухгалтерський облік був і є основним “постачальником” економічної інформації на підприємстві. Бухгалтерський облік відбиває господарські операції в первинній документації, записує їх у регістрах синтетичного й аналітичного обліку й у бухгалтерській звітності. Складання балансу допомагає проаналізувати стан господарських засобів і джерел їхнього утворення, з'ясувати, чи всі резерви використані підприємством для збільшення прибутку, з'ясувати, які недоліки гальмували господарську діяльність у минулому звітному періоді.

Упровадження комерційного розрахунку і строге дотримання державної дисципліни в області оподатковування помітно підвищує значення “аналітичної діяльності” головних бухгалтерів акціонерних об'єднань, пайових суспільств з обмеженою і необмеженою відповідальністю, державних і часток підприємств.

2. Економічний аналіз і статистика

Тіснота зв'язку економічного аналізу і статистики виражається, по-перше, у тому, що статистичний облік і звітність служать для аналізу, як і бухгалтерський облік, необхідною інформаційною базою; по-друге, у тому, що статистична наука, яка проблемно розробляє методи угруповань, індексів, кореляції, регресії й ін., істотно поповнює арсенал аналітичних способів і прийомів.

Верхня границя аналізу господарської діяльності підприємств об'єднань проходить там, де завершується ведення бухгалтерського обліку, там, де кінчається бухгалтерський баланс.

Можна отже сказати, що мікроаналіз – це справа бухгалтерів-аналітиків, економістів-аналітиків, а макроаналіз – економістів статистиків. Однак у першому і в другому випадках, економічний аналіз виступає як самостійна наука.

3. Економічний аналіз і управління (маркетинг, менеджмент)

Наукова теорія управління відрізняється багатоскладністю функцій і елементів. У якості системи управління, що складається, виступають: планування, організація. Регулювання (координація), стимулювання і контроль. А до основних принципів керування можна віднести: демократичний підхід, колегіальність, індивідуальну відповідальність, конкретність і оперативність керівництва, об'єктивність і наукову обґрунтованість прийнятих рішень.

Навіть перелік окремих функцій і принципів керування визначає значення і місце економічного аналізу в управлінському процесі.

Демократичний підхід до управлінського процесу знаходить вираження в першу чергу у використанні в народному господарстві усіх форм власності (державної, колективної, часткової). Якщо при державній формі власності аналіз, як з повною підставою вважалося раніше, відіграє важливу роль у науковій розробці планів і нормативів, у контролі за їхнім неухильним виконанням і дотриманням, то при колективній і особливо приватної формах власності, ця роль сторазово зростає. Координація, чи регулювання робіт (функція управління), єдиноначальність і колегіальність (принципи керування) у тім чи іншому ступені припускають використання форм і методів економічного аналізу. На державних підприємствах це традиційно, як було прийнято і раніше (хоча практично і не завжди в достатній мері). У колективно-власницьких підприємствах принцип єдиноначальності і колегіальності виявляється більш чітко.

Найтіснішим образом аналіз пов'язаний і з таким важливим принципом управління, як режим економії. Упровадження діючого комерційного розрахунку в усі галузі господарства, забезпечення кращих результатів при найменших витратах, дотримання найсуворішого режиму економії вимагають постійного спостереження за всіма доданками виробничої собівартості, глибокого аналізу витрат по статтях і елементам. При цьому особливо ретельно повинні аналізуватися непродуктивної витрати і втрати. Тільки повсякденний контроль за такими витратами і втратами, оперативний аналіз факторів, їх що обумовили, допоможуть виключити нераціональні витрати живої й упредметненої праці. Дотримання режиму економії підвищує економічну ефективність виробництва, збільшує прибуток і розширює можливості матеріального стимулювання.

Дуже важливе значення конкретність і оперативність управління, об'єктивність і наукова обґрунтованість прийнятих рішень здобувають в умовах ринкової економіки.