47. Вплив фінансових результатів на виробничу програму підприємства

Виробнича программа - це система планових показників виробництва за обсягом, асортиментом та якістю продукції. Виробнича програма визначає: обсяг випуску продукції, номенклатуру та асортимент продукції, кількісні та якісні показники виробництва, обсяги робіт промислового характеру, які запланованані до виконання на підприємстві, обсяги реалізованої продукції протягом планового періоду .

Виробнича програма є центральною ланкою системи фінансово-господарських планів розвитку підприємства, є вихідною передумовою їхньої розробки, що відображує специфіку процесу виробництва.

Виробнича програма є одним з основних планів господарсько-фінансового розвитку підприємства у зв'язку з тим, що в ній формуються основні показники його діяльності, які визначають рівень конкурентоспроможності підприємства на ринку.

Для виконання цієї стратегічної мети у виробничій програмі підприємства повинно бути передбачене вирішення таких проблем:

) забезпечення високих і стійких темпів росту випуску продукції підприємства як у кількісному, так і в якісному вираженні;

) формування номенклатури та асортименту продукції, що випускається залежно від сформованого попиту на неї;

) оновлення номенклатури та асортименту продукції залежно від стадій життєвого циклу товару;

) підвищення якості та надійності, поліпшення дизайну продукції, що виготовляється;

) врахування дій конкурентів;

) найбільш повне використання виробничих потужностей підприємства

За основу при розробці виробничої програми беруть стратегічний план розвитку підприємства; результати аналізу діяльності підприємства за період, що передував базовому; дані про забезпеченість сировиною ті її якісний склад; попит на продукцію підприємства; величину виробничої потужності підприємства та показники її використання; дані про залишки готової продукції на початок та кінець періоду, на який складається план; прогнози цін на продукцію

48. Методи аналізу грошових потоків у довгостроковому періоді

Реалізація стратегій, пов’язаних із зростанням чи збереженням існуючих позицій на ринку, тісно пов’язана з інвестиційною діяльністю підприємства. Ця сфера діяльності є предметом діяльності стратегічного аналізу інвестицій.

Стратегічний аналіз інвестицій пов’язаний з грошовими потоками, які направляються у виробничо-господарську діяльність.

Для зіставлення очікуваних грошових потоків у довгостроковому періоді використовується концепція вартості грошей у часі і метод дисконтування грошових потоків.

Оскільки різні варіанти інвестицій можуть відрізнятися як за величиною грошових потоків, так і за часом їх здійснення, необхідно вибрати єдині критерії їх порівняльної оцінки та зіставлення.

Для цього в межах концепції вартості грошей у часі використовуються такі поняття, як приведена (поточна) вартість, майбутня вартість, дисконтування грошових потоків і складні проценти.

Приведена (поточна) вартість – це вартість грошових потоків, які належать до різних часових періодів, у єдиному часовому еквіваленті, тобто вартість на поточний момент. Так само, як грошові потоки, виражені в різних валютах, для порівняння потрібно перевести в одну базову валюту, так і платежі, здійснені або отримані в різний час, необхідно перерахувати в поточну вартість. При перерахунку валюти використовується обмінний курс, а при перерахунку грошових потоків – ставка дисконтування.

Ставка дисконтування – це можлива вартість грошей при їх використанні в інвестиціях. Наприклад, як ставка дисконтування може бути використана процентна ставка на гарантовані державою облігації внутрішньої позики.

Процедура розрахунку приведеної вартості грошових потоків дещо ускладнюється необхідністю врахування складних відсотків. Складні відсотки – це відсотки, нараховані на реінвестовані відсотки.

Приведена вартість грошового потоку може бути розрахована наступним чином

PV = CF_t / (1 + k_t)^t, (1.12)

де PV – приведена вартість грошового потоку;

CF_t – отримані грошові кошті в момент часу t;

t – момент часу;

k_t – ставка дисконтування, що застосовується до грошового потоку.

Можна вважати, що всі грошові потоки мають деяку приведену вартість. Оскільки ці приведені вартості віднесені до одного і того ж моменту часу, тобто до поточного моменту, вони можуть бути співставлені за величиною і додані. Суму приведених вартостей n грошових потоків розраховують за формулою

PV = ΣCF_t / (1 + k_t)^t. (1.13)

При аналізі інвестиційних проектів, крім грошових потоків, приведених до поточної варстості, враховують також початкові затрати (вкладення). Різниця між сумою приведених вартостей грошових потоків, породжених певною інвестицією, і початковими затратами називається чистою поточною (приведеною) вартістю. Вона визначається за формулою

NVP = ΣCF_t / (1 + k_t)^t – І_о, (1.14)

де NVP – чиста поточна (приведена) вартість;

І_о – початкові витрати.

Для аналізу інвестицій у стратегічному аналізі використовується майбутня вартість грошового потоку.

Майбутня вартість (FV) – це сума, що дорівнює сукупній величині інвестованих коштів з урахуванням нарахованих складних відсотків, визначених на певну дату в майбутньому. Вона може бути визначена за формулою

FV = PV (1+r)^t, (1.15)

де r – процентна ставка;

t – кількість майбутніх періодів.

Стратегічне рішення щодо вибору оптимального варіанта інвестування коштів за допомогою розрахунку майбутньої вартості повинно враховувати ризик втрати стратегічної гнучкості, притаманний кожному проекту.