33. Стратегія фокусування (за м. Портером)

Стратегія фокусування – одна із загальних конкурентних стратегій, направлена на підвищення спеціалізації і концентрації діяльності підприємства, з урахуванням вимог визначеного сегменту без орієнтації на весь ринок.

Доцільна за умов:

• наявність чіткого розмежування різних груп покупців, які: мають специфічні потреби і використовують продукт по-різному;

• відсутність конкурентів, що претендують на обслуговування вузького конкретного сегменту;

• неможливості використання наявних ресурсів підприємства на ширшому сегменті;

• наявність значних відмінностей в розмірах, темпах зростання, прибутковості, інтенсивності дії конкурентних сил, що робить одні сегменти привабливішими, ніж інші.

Ризики:

• можливість у багатьох підприємств галузі, обслуговуючих ринок в цілому, знайти ефективніші засоби конкуренції в тому ж сегменті, на який націлено підприємство;

• велика залежність підприємства від змін потреб споживачів;

• «пересегментація» ринку, коли підприємство може втратити свій сегмент за рахунок появи нових конкурентів, товарів, зміни в потребах і так далі.

34. Матриця Бостонської консалтингової|консалтінг| групи (мбкг).

В основі Бостонської матриці лежить модель життєвого циклу товару, відповідно до якої товар в своєму розвитку проходить чотири стадії: вихід на ринок (товар-"проблема"), зростання (товар-"зірка"), зрілість (товар-"дійна корова") і спад (товар-"собака").

Для оцінки конкурентоспроможності окремих видів бізнесу використовуються два критерії:

• темп зростання галузевого ринку;

• відносна частка ринку.

"Проблеми" (швидкий ріст/мала частка): товари цієї групи можуть виявитися дуже перспективними, оскільки ринок розширюється, але вимагають значних коштів для підтримки зростання. Стосовно цієї групи продуктів необхідно вирішити: збільшити частку ринку даних товарів або припинити їх фінансування.

"Зірки" (швидкий ріст/висока частка) – це ринкові лідери. Вони приносять значний прибуток завдяки своїй конкурентоспромож-ності, але також потребують фінансування для підтримки високої частки динамічного ринку.

"Дійні корови" (повільний ріст/висока частка): товари, здатні принести більше прибутку, чим необхідно для підтримки їх зростання. Вони є основним джерелом фінансових коштів для диверсифікації і наукових досліджень. Пріоритетна стратегічна мета – "збір урожаю".

"Собаки" (повільний ріст/мала частка) – це продукти, які знаходяться в невигідному положенні по витратах і не мають можливостей зростання. Збереження таких товарів пов'язане із значними фінансовими витратами при невеликих шансах на поліпшення положення. Пріоритетна стратегія – припинення інвестицій і скромне існування.

35. Матриця Ансоффа

	Старий ринок	Новий ринок
Старий товар	Вдосконалення діяльності	Стратегія розвитку ринку
Новий товар	Товарна експансія	Диверсифікація

1. Стратегія вдосконалення діяльності (проникнення на ринок). При виборі даної стратегії компанії рекомендується звернути увагу на заходи маркетингу для наявних товарів на існуючих ринках: провести вивчення цільового ринку підприємства, розробити заходи щодо просування продукції і збільшення ефективності діяльності на існуючому ринку.

2. Товарна експансія (розвиток продукту) – стратегія розробки нових або вдосконалення існуючих товарів з метою збільшення продажів. Компанія може здійснювати таку стратегію на вже відомому ринку, відшукуючи і заповнюючи ринкові ніші. Дохід в даному випадку забезпечується за рахунок збереження частки на ринку в майбутньому. Така стратегія найбільш бажана з точки зору мінімізації ризиків, оскільки компанія діє на знайомому ринку.

3. Стратегія розвитку ринку. Дана стратегія направлена на пошук нового ринку або нового сегменту ринку для вже освоєних товарів. Дохід забезпечується завдяки розширенню ринку збуту в межах географічного регіону, так і поза ним. Така стратегія пов'язана із значними витратами і більш ризикована, ніж обидві попередні, але більш прибуткова. Проте вийти безпосередньо на нові географічні ринки важко, оскільки вони зайняті іншими компаніями.

4. Стратегія диверсифікації припускає розробку нових видів продукції одночасно з освоєнням нових ринків. При цьому товари можуть бути новими для всіх компаній, що працюють на цільовому ринку або тільки для даного господарюючого суб'єкта. Така стратегія забезпечує прибуток, стабільність і стійкість компанії у далекому майбутньому, але вона є найбільш ризикованою і дорогою.