6.4.3. Бухгалтерський облік факторингових операцій

У Законі України «Про банки та банківську діяльність» № 2740 III від 20.09.2001 р. факторинг визначається як банківська операція, що передбачає придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги з прийманням на себе ризику виконання таких вимог і приймання платежів.

Факторингові операції банку-фактора - це різновид його торговельно-комісійних операцій, що поєднують у собі кредиту­вання обігового капіталу клієнтів, пов'язаних з переуступкою клієнтами постачальниками банку-фактору неоплачених платіж­них вимог за поставлену продукцію, виконані роботи і надані по­слуги та права одержання платежів за ними.

Комплекс факторингових послуг охоплює:

• фінансування поставок товарів (послуг);

• страхування кредитних ризиків;

• облік стану дебіторської заборгованості та регулярне представлення відповідних звітів клієнту;

• контроль за своєчасністю оплати та робота з дебіторами.

У міжнародній практиці суб'єкти факторингових операцій у своїх діях керуються «Конвенцією про міжнародний факторинг», прийнятою 27 травня 1988 року Міжнародним інститутом уніфі­кації приватного права. Згідно з цією конвенцією до факторинго­вих належать операції, що відповідають таким критеріям:

• наявність кредитування у формі попередньої оплати боргових зобов'язань;

• ведення бухгалтерського обліку постачальника, перш за все обліку реалізації;

• інкасування його заборгованості (пред'явлення до сплати грошових вимог);

• страхування постачальника від кредитного ризику.

Об'єктом факторингової операції є право вимоги на виконан­ня зобов'язань у грошовій формі. Суб'єктами факторингу є:

• продавець (постачальник);

• покупець;

• факторингова компанія (банк-фактор).

Загальна схема організації факторингової операції може мати вигляд, наведений на рис. 6.5.

1. Поставка продавцем товару покупцю на умовах відстрочки платежу.

2. Уступка продавцем права вимоги щодо боргу налсористь банку-фактоса.

3. Виплата дострокового платежу (до 90% суми поставленого то­вару) відразу після поставки.

4. Оплата покупця за поставлений товар банку-фактору.

5. Виплата залишку коштів (від 10% після оплати покупцем) за вирахуванням процентів, комісії та інших витрат.

Правовою основою відносин банка-фактора з клієнтом є дого­вір, що визначає зобов'язання і відповідальність сторін. Зокрема, у ньому зазначається: вид факторингу, розмір факторингового кредиту і процентна ставка за цей кредит, розмір комісійної ви­нагороди за всіма видами комісійно-посередницьких послуг, га­рантії виконання взаємних зобов'язань і матеріальна відпові­дальність за їх невиконання, порядок оформлення документів та інші умови на розсуд сторін.

Угода банку-фактора про факторингове обслуговування клієн­та може передбачати умови, які захищають інтереси сторін: від­крита або закрита угода, з правом регресу чи без нього, з поперед­ньою оплатою або без неї, з повним або частковим обслуговуван­ням тощо.

Факторинг з регресом/без регресу. Ці терміни пов'язані з ри­зиком, що виникає, якщо покупець не спроможний виконати свої платіжні зобов'язання, тобто з кредитним ризиком (ризиком не­платежу). При факторингу з правом регресу постачальник несе кредитний ризик відносно дебіторських заборгованостей, прода­них фактору. У разі неплатежу з боку покупця, що відбувся з будь-якої причини, у т.ч. через фінансову неспроможність, факторинг може вимагати відповідного платежу від постачальника.

У міжнародній практиці всі факторингові угоди набувають сили регресу стосовно постачальника у випадку, якщо дебіторсь­ка заборгованість визнана недійсною, а також у випадку виник­нення між постачальником і покупцем суперечок щодо кількості поставлених товарів, якості, термінів постачання тощо. При цьо­му покупець вправі повернути поставлений товар і анулювати будь-які платіжні зобов'язання.

Таблиця 6.6. Облік факторингових операцій
№ пор.	Зміст операції	Дебет	Кредит
1	Облік розрахункових документів клієнта, отриманих відповідно до умов договору факторингу, за номінальною вартістю	9800	9910
2	Відображення в обліку суми зобов'язання за факторинговою операцією на дату укладення договору	9129	9900
3	Облік коштів, наданих за факторинговими операціями клієнту	2030	2600
4	Облік неамортизованого дисконту за вимогами, що придбаних за операціями факторингу, у разі утримання авансом процентних або комісійних доходів	2030	2036
5	Зменшення зобов'язань з кредитування на суму, сплачену клієнту	9900	9129
6	Нарахування процентних доходів за факторинговими операціями	2038	6023
7	Відображення в обліку отриманих від боржника коштів як погашення заборгованості за кредитом та процентами	2600	2030
8	Списання з позабалансових рахунків оплачених боржником документів за факторинговими операціями	9910	9800
9	Оплата залишку купленої дебіторської заборгованості і переказ коштів на рахунок клієнта	2030	2600
10	Платежі, одержані від дебітора, але ще не проведені банком	2600	3739
11	Після проведення платежу сума переноситься на рахунок факторингових операцій	3739	2030
12	Визнання заборгованості за факторинговими операціями простроченою	2037	2030

В угодах без права регресу фактор бере на себе ризик неплате­жу з боку покупців і є відповідальним за фінансову неспромож­ність покупця здійснити платіж.

Якщо договором факторингу передбачено право регресу банку-фактора до клієнта за непогашеною боржником заборгованіс­тю, то банк-фактор після подання регресу відображає заборгова­ність за рахунками з обліку кредитів залежно від фінансового ста­ну клієнта або боржника.

Після укладання угоди про факторингове обслуговування банк-фактор відкриває для клієнта факторинговий рахунок, з якого оплачує на погоджених сторонами умовах його розрахун­кові документи, акцептованими платниками, і на який зарахову­ється надходження коштів від платників на адресу клієнта.

Тобто, суму коштів, сплачених клієнту, банк-фактор відобра­жає в бухгалтерському обліку як наданий кредит, отримані від боржника кошти спрямовуються на погашення заборгованості за кредитом та процентами. У разі перевищення надходжень над сумою заборгованості за кредитом та процентами банк-фактор повертає різницю клієнту.

На рахунку 2030 відображаються платіжні операції по взаємовідносинах банка-фактора з клієнтом та його боржниками. Де­бетове сальдо відображає заборгованість клієнта перед банком-фактором.

Отримані відповідно до умов договору факторингу розрахун­кові документи клієнта обліковують за номінальною вартістю за позабалансовими рахунками.

Основні кореспонденції рахунків з обліку факторингових опе­рацій наведені в табл. 6.6.

Банк у разі часткового погашення боржником заборгованості робить відмітку про дату та суму частково погашених зобов'язань на відповідному платіжному документі.