
- •Розділ 6 Облік операцій з кредитування
- •6.1. Сутність кредиту та класифікація кредитних операцій банку
- •6.2. Основні положення бухгалтерського обліку кредитних операцій
- •6.3. Технологія проведення та бухгалтерський облік операцій з кредитування
- •6.3.1. Організаційне забезпечення кредитної діяльності банків
- •6.3.2. Етапи банківського кредитування
- •6.3.3. Поняття та загальна характеристика форм забезпечення банківських кредитів
- •6.3.4. Бухгалтерський облік наданих кредитів
- •6.4. Характеристика та бухгалтерський облік окремих кредитних операцій
- •6.4.1. Бухгалтерський облік кредитів овердрафт
- •6.4.2. Бухгалтерський облік операцій репо
- •6.4.3. Бухгалтерський облік факторингових операцій
- •6.4.4. Облік операцій з консорціумного кредитування
- •6.4.5. Бухгалтерський облік операцій з урахування векселів
- •6.4.6. Особливості бухгалтерського обліку іпотечних кредитів
- •6.4.7. Бухгалтерський облік гарантій, авалів, поручительств
- •6.4.8. Бухгалтерський облік фінансового лізингу
- •6.5. Бухгалтерський облік формування і використання спеціальних резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями
- •6.6. Особливості обліку міжбанківського кредитування
- •Запитання і завдання дая самоконтролю Практичні завдання
6.3. Технологія проведення та бухгалтерський облік операцій з кредитування
6.3.1. Організаційне забезпечення кредитної діяльності банків
Для проведення кредитних операцій кожен банк розробляє власну кредитну політику. Кредитна політика банку - це стратегія і тактика банку щодо залучення коштів та спрямування їх на кредитування клієнтів банку (позичальників) на основі таких принципів кредитування, як строковість, платність, забезпеченість, поверненність та цільовий характер використання. Кредитна долітика щодо стратегії банку передбачає пріоритети, принципи та цілі окремого банку на кредитному ринку, а стосовно тактики - фінансовий та інший інструментарій, що використовується банком для реалізації його цілей при здійсненні кредитних угод, правила їх здійснення, регламент організації кредитного процесу.
Кредитна політика в більш вузькому розумінні - це система заходів банку у сфері кредитування його клієнтів, що здійснює банк для реалізації своєї загальної стратегії в певному періоді часу. Таким чином, кредитна політика як основа процесу управління кредитом визначає пріоритети в процесі розвитку кредитних відносин, з одного боку, та функціонування кредитного механізму - з іншого. Кредитна політика дає змогу планувати, регулювати, контролювати, раціонально організовувати взаємовідносини між банком та його клієнтами щодо зворотного руху грошових коштів. Кредитні вкладення для банку мають бути надійні та рентабельні. Оскільки кредити становлять у банках найзнач-нішу і завжди найбільш проблемну частину активів, то вони повинні піддаватися ретельній оцінці та нормативізації. Кредитна політика банку є одним із найважливіших інструментів запобігання ризикам, а її головне призначення полягає у встановленні ключових принципів, яких мусять дотримуватися менеджери та керівники банку при плануванні кредитної діяльності і надання кредитів.
У процесі розроблення кредитної політики банки визначають пріоритети при формуванні кредитного портфеля, розглядаючи його диверсифікацію з позицій визначення оптимальної кредитної політики.
Основою управління кредитним портфелем банку мають бути внутрішні положення, викладені у вигляді письмових документів і затверджені Радою та правлінням банку. Правління банку має запроваджувати та в разі необхідності доповнювати ці внутрішні положення, а також стежити за їх виконанням.
Внутрішні положення з кредитування є внутрішньобанківськими нормативними документами, що регламентують механізм надання кредитів і підвищення надійності кредитного портфеля банку, а також уніфікацію процедури кредитування в усіх структурних підрозділах банку.
Дії співробітника банку повинні чітко відповідати розробленим в банку кредитним процедурам з метою забезпечення точного виконання операцій у різних підрозділах банку.
Проте кредитні положення мають бути досить широкими за змістом, вони не повинні мати лише обмежувальний характер. Якщо положення містять занадто жорсткі, раз і назавжди визначені правила, це не лише стримує ініціативу, а й може заважати банку отримувати достатній прибуток та задовольняти потреби суспільства, які постійно змінюються.
Оптимальним положенням про кредитування є таке, що дає можливість кредитним працівникам подавати на розгляд кредитного комітету банку кредити, які вони вважають вигідними для банку, навіть якщо такі кредити і не описані в письмових положеннях.
Кредитні положення повинні давати банку можливість швидко пристосовуватися до нових економічних умов, розширювати обсяг своїх операцій, займатися новими видами бізнесу та надавати нові види послуг.
Внутрішнє положення з кредитування має забезпечити вирішення таких завдань:
встановлення в банку єдиної практики роботи з кредитами;
забезпечення ефективної взаємодії підрозділів банку на всіх організаційних рівнях;
методичне забезпечення співробітників кредитних підрозділів на всіх організаційних рівнях за всіма аспектами кредитного процесу;
сприяння в стандартизації і спрощенні кредитної роботи;
забезпечення механізму управління і контролю для виконання роботи відповідно до кредитних процедур;
створення блоку законодавчої інформації для розв' язання юридичних проблем;
запобігання дублюванню зусиль і забезпечення гармонічної діяльності співробітників за допомогою встановлення чітко визначених обов'язків;
забезпечення економії часу у створенні інструкцій для здійснення керівництва найбільш ефективним способом;
поліпшення управління і внутрішнього контролю;
навчання нових фахівців роботі з кредитами.
Положення про кредитування мають:
визначати обсяги кредитної діяльності банку;
визначати напрямки використання кредитних ресурсів;
визначати порядок надання кредитів, їх обслуговування та стягнення;
ураховувати фінансові ресурси конкретного банку, штат його працівників, можливості зростання його активів та капіталу;
містити визначення, хто має право на отримання кредиту, а також ціни на кредити різних типів;
указувати, хто надає кредит, у якій сумі та який підрозділ контролюватиме виконання внутрішніх положень банку.
Ще однією складовою організації кредитної діяльності банку є організаційна структура.
Організаційна структура кредитного підрозділу в кожному конкретному банку має свої особливості, що визначаються розмірами, можливостями банку, а також потребами клієнтури. У великих банках організаційна структура може складатися з кількох департаментів, які охоплюють розгалужену мережу відділів, секторів, комітетів, груп, економічних рад тощо. Ці структурні підрозділи спеціалізуються на виконанні певних функцій кредитної процедури, наприклад, відділ попереднього контролю та розгляду кредитних заявок, відділ кредитного аналізу, відділ галузевого аналізу, відділ кредитних ризиків, відділ кредитних продуктів, відділ кредитної документації, відділ економічних прогнозів, відділ кредитного моніторингу тощо. У невеликих банках виконання всіх функцій сконцентровано в кількох структурних підрозділах.
Однак у будь-якому разі існують загальні принципи та правила, яких має додержуватися менеджмент кожного банку, формуючи організаційну структуру процесу кредитування. Функцію надання кредитів необхідно відокремити від функції контролю за наданими кредитами. У кредитному відділенні доцільно функцію кредитного аналізу відокремити від власне процесу надання та оформлення позики. Це сприяє підвищенню рівня об'єктивності оцінки кредиту та більш обережному затвердженню позики.
Кредитна діяльність банку здійснюється через кредитний департамент банку, який у своїй діяльності керується чинним законодавством України, нормативними актами Національного банку України, статутом банку, рішеннями загальних зборів акціонерів, ради і правління банку, рішеннями кредитного комітету.
Департамент виконує весь комплекс комерційних операцій з надання кредитів юридичним і фізичним особам, іншим банкам, забезпечення повернення наданих кредитів, дослідження кон'єктури фінансово-кредитного ринку, консультуванню тощо.
Слід зазначити, що виконання кредитної функції не обмежується лише кредитними підрозділами, участь в організації кредитного процесу беруть майже всі структури банку. Як приклад наведемо основні функції певних підрозділів (табл. 6.1).
Таблиця 6.1. Організація кредитної роботи в банку
Організаційні підрозділи банку |
Стадії кредитного процесу |
|||||
кредитна політика |
оцінка кредиту |
моніторинг кредиту |
оцінка кредитного портфеля |
оцінка контролю |
прийняття рішень за результатами контролю |
|
Рада директорів |
Розроблення напрямків кредитної політики. Визначення меж кредитування |
– |
– |
Огляд кредитного портфеля. Визначення лімітів кредитування |
Огляд контролю. Визначення лімітів кредитування |
Зміни в кредитній політиці комерційного банку |
Кредитиний комітет |
Розроблення стандартів оцінок позик. Розроблення технології кредитування. Встановлення рівня процентних ставок |
Оцінка відхилень від прийнятих стандартів та процедур. Прийняття рішення про надання кредиту |
Оцінка відхилень від прийнятих стандартів та процедур |
Аналіз кредитного ризику портфеля. Оцінка відхилень від прийнятих стандартів та процедур. Періодичне списання безнадійних позик |
Відслідковування дії стандартів і процедур |
Зміна стандартів і процедур |
Начальники кредитних відділів |
– |
– |
Нагляд за кредитним портфелем |
Оцінка і аналіз тенденцій зміни якості портфеля комерційного банку |
Аналіз організації кредитного процесу і результатів контролю |
Пропозиції щодо зміни кредитної політики банку |
Працівники кредитного відділу |
– |
Аналіз фінансовогу стану позичальника |
Нагляд за змінами характеристики позики та забезпечення позик |
– |
Тематичні перевірки діяльності, контрольні перевірки та оцінка власної діяльності |
– |
Юридичний відділ |
Попередня оцінка стандартів позик та умов договору. Виявлення їх відповідності прийнятим стандартам
|
Попередня оцінка стандартів позик та умов договору. Перевірка забезпечення позики |
Підготовка справи для арбітражу в разі потреби |
– |
– |
Нагляд за ходом юридичних процедур |
Відділ безпеки |
Попередня оцінка клієнта з позицій прийнятих стандартів
|
Попередня оцінка клієнта з позицій прийнятих стандартів |
Контроль і нагляд за клієнтом |
– |
– |
Пропозиції щодо вирішення проблем, які виникли з клієнтом |
Організаційні підрозділи банку |
Стадії кредитного процесу |
|||||
кредитна політика |
оцінка кредиту |
моніторинг кредиту |
оцінка кредитного портфеля |
оцінка контролю |
прийняття рішень за результатами контролю |
|
Бухгалтерія |
– |
Оформлення позики згідно з прийнятими стандартами |
Нагляд за строками та сумами погашення процентів і основного боргу |
– |
– |
– |
Операційний відділ |
– |
– |
Зарахування списання коштів, у т.ч. операції з надання кредитів із позкових рахунків та їх погашення із рахунків клієнтів |
– |
– |
– |
Відділ внутрішнього аудиту |
– |
– |
Нагляд за дотриманням процедур, стандартів порядку надання і погашення кредиту |
– |
Оцінка контролю в ході виконання операцій працівниками банку |
Пропозиції усунення помилок в організації кредитної роботи банку |
Обов'язковою є організація роботи кредитного комітету та комітету кредитного нагляду. До складу комітетів входять керівники та провідні спеціалісти банку, які періодично збираються на засідання і колегіальне розв'язують поставлені завдання, формують кредитну політику, виносять рішення про надання «великих» кредитів та списання безнадійних кредитів. Комітети не є структурними підрозділами банку.
Функціями кредитного комітету е:
Формування кредитної стратегії та кредитної політики банку.
Затвердження організаційної структури кредитного департаменту та посадових інструкцій для його працівників.
Встановлення напрямів диверсифікації кредитного портфеля банку та відповідних лімітів за країнами, галузями, кредитними інструментами, позичальниками.
Оцінка адекватності резервів під можливі втрати за кредитами.
Аналіз кредитного ризику портфеля та інших суттєвих ризиків, що пов'язані з кредитуванням.
Прийняття рішень про надання «великих» кредитів.
Періодичне списання безнадійних кредитів.
До функцій комітету кредитного нагляду належать:
Ухвалення змін та доповнень до загальної кредитної політики.
Аналіз та оцінка нових ринків, на які спрямовані інтереси банку.
Затвердження критеріїв прийнятності ризику.
Ухвалення впровадження нових кредитних інструментів, зокрема встановлення припустимого рівня ризику за такими інструментами.
Розгляд взаємовідносин банку з найважливішими новими клієнтами та збільшення обсягу кредитних операцій з постійними клієнтами.
Затвердження окремих винятків із загальних правил кредитної політики банку.
Розгляд звітів внутрішніх аудиторів щодо процесу кредитування.
Ухвалення кредитних процедур.