4. Бюджетний дефіцит.
Стан бюджету залежить від співвідношення його дохідної та витратної частин. Перевищення видатків над доходами називають дефіцитом бюджету. Профіцит – це перевищення доходів над видатками. Збалансованим є бюджет, у якому доходи та видатки рівні.
Дефіцит бюджету може бути:
стійким, який існує в довгостроковому періоді;
тимчасовим, що викликається касовими розривами у виконанні бюджету.
За формою прояву він поділяється на:
відкритий – офіційно визнаний дефіцит на плановий рік;
прихований, який виникає в результаті завищення обсягів планових доходів та включення у їх склад джерел покриття бюджетного дефіциту.
За принципами виникнення дефіцит буває:
вимушений, що є наслідком скорочення обсягів ВВП і обмежених фінансових можливостей держави;
свідомий – виникає внаслідок такої фіскальної політики, яка передбачає зміни в розмірі витрат, податків.
За напрямом дефіцитного фінансування є:
активний бюджетний дефіцит, коли кошти бюджету направляються на інвестування економіки;
пасивний бюджетний дефіцит при спрямуванні коштів на покриття поточних видатків.
Причини виникнення бюджетного дефіциту:
надзвичайні обставини (війни, стихійні лиха, епідемії);
мілітаризація економіки;
кризові явища в економіці;
надмірні витрати на управління, соціальну сферу;
необхідність здійснення значних державних вкладень.
Джерела покриття дефіциту:
неінфляційні (внутрішні та зовнішні запозичення, трансферти);
інфляційні (позики центрального банку, емісія грошей).
Напрями оптимізації бюджетного дефіциту:
удосконалення податкової політики з метою створення сприятливих умов для суб’єктів господарювання та збільшення надходжень до бюджету;
скорочення державного сектору економіки та завершення економічних реформ;
направлення коштів бюджетів на розвиток галузей, що є пріоритетними;
зменшення обсягу видатків на оборону та державне управління.
5. Бюджетна система.
Бюджетна система – це сукупність окремих бюджетів, які формуються в даній державі згідно з її бюджетним устроєм.
Бюджетний устрій – це організація та принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками. Він визначається з урахуванням державного устрою та адміністративно-територіального поділу.
Склад бюджетної системи та основи її побудови визначено Бюджетним кодексом України. Зведений бюджет України включає показники доходів та видатків усіх бюджетів. Зведений бюджет області містить показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області. Зведений бюджет району включає показники районного бюджету, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району. Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу.
Зведений
Рис. Бюджетна система України.
Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах:
принцип єдності означає, що єдність забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів, ведення обліку та звітності;
принцип збалансованості – повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;
принцип самостійності – державний та місцеві бюджети є самостійними.
принцип повноти – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів;
принцип обґрунтованості – бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик і правил;
принцип ефективності – при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнути запланованих цілей, залучаючи мінімальний обсяг бюджетних коштів, і максимального результату, використовуючи визначений бюджетом обсяг коштів;
принцип субсидіарності – розподіл видатків між державним та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;
принцип цільового використання бюджетних коштів – бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;
принцип справедливості і неупередженості – бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;
принцип публічності та прозорості – державний та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, місцевими радами;
принцип відповідальності учасників бюджетного процесу – кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.
Визначальним елементом в бюджетній системі є розподіл доходів та видатків між окремими її ланками. Враховуючи принципи розподілу, держава закріпила за державним бюджетом загальнодержавні податки і збори, а за місцевими бюджетами – місцеві податки і збори, доходи, що закріплюються за місцевими бюджетами, а також доходи, які передаються з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня. Результатом такого розподілу є планова нестача власних доходів у переважній більшості місцевих бюджетів для покриття необхідних видатків. Збалансування місцевих бюджетів у такому випадку здійснюється за допомогою бюджетного регулювання – передачі частини коштів бюджетів вищого рівня для збалансування бюджетів нижчого рівня або передачі запланованого перевищення доходів над видатками з бюджетів нижчого рівня до бюджетів вищого рівня.
Бюджетна класифікація – це обов’язкове групування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками з чіткою системою розміщення і присвоєння окремим підрозділам бюджету певних найменувань і порядкових номерів.
Бюджетна класифікація застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів та видатків, забезпечення порівнянності бюджетних показників. Бюджетна класифікація має такі складові:
класифікація доходів бюджету;
класифікація видатків бюджету;
класифікація фінансування бюджету;
класифікація боргу.
В бюджетній системі важливе місце займають міжбюджетні відносини. Це відносини між державою та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання покладених на них функцій. Міжбюджетні відносини здійснюються на основі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості, як певного рівня соціальних послуг, у розрахунку на душу населення. Надання таких послуг гарантується державою, виходячи з наявних фінансових ресурсів та визначеного розміру міжбюджетних трансфертів.
Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості визначається як відношення загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних програм, на кількість жителів чи споживачів соціальних послуг. Цей показник коригується коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання соціальних послуг залежно від:
кількості населення та споживачів соціальних послуг;
соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей адміністративно-територіальних одиниць.
Прогнозні доходи бюджету можуть бути недостатніми для фінансування планових видатків, обчислених із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригувальних коефіцієнтів. У такому бюджеті передбачаються міжбюджетні трансферти. До них відносять:
дотацію вирівнювання;
субвенцію;
кошти, що передаються до державного бюджету та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;
інші дотації.