1. Коли на території України розпочалось виготовлення та оздоблення кераміки? Що вам про це відомо?

Виготовлення кераміки почалося на території України ще за часів неоліту (приблизно у 5500-4900 роках до н.е ). Здебільшого на території Українивироби з кераміки представлені на Західній Волині, Галичині і Поділлі. На Прикарпатті і Волині жили племена культури «лінійно-стрічкової кераміки». Північно-східні райони України займали племена культури «ямково-гребінчастої кераміки». Кераміка була досконалою, круглою і плоскодонною.За виготовленням та орнаментацією умовно поділяється на кухонну і столову. Кухонна — товстостінна, виготовлена з домішками трави, має наліпний орнамент. Столова — тонкостінна, сірого кольору, виготовлена з добре вимішаної глини, прикрашена лінійно-стрічковим орнаментом. Стиль візерунків досить складний і своєрідний.

2. Культура населення України в період бронзового віку

Бронзова доба на території України на сучасному етапі може датуватись ІV — II тис. до н. е. Суть історичного процесу бронзової доби складають взаємовідносини різних етнічних груп, що населяли на той час Україну або були її близькими чи далекими сусідами. Зокрема, культурні трансформації початків бронзової доби в Україні були спровоковані північним походом ассирійського царя Ніна. Прихід під впливом цього походу частини населення Північного Кавказу в Приазов'я сприяв формуванню тут на ґрунті взаємодії з місцевим населенням так званої ямної культури (що свого часу постала на місці трипільської культури) - нової культурно-історичної спільноти, відомої у спеціальній літературі під назвою катакомбна культура.У взаємодії з південними племенами катакомбної культури еволюціонувало й суспільство носіїв культури шнурової кераміки або інакше культури "бойових сокир " (свою назву отримала від характерного орнаменту на посуді, що наносився за допомогою перевитого шнура, або від клиновидних сокирок з просвердленим отвором), які заселяли Полісся, північну смугу лісостепу та Прикарпаття. Поширення цих культур відповідає ареалові розселення північної групи індоєвропейців, до складу яких входили предки слов'ян, балтів і германців. У північно-східних районах і лісовій смузі розселялися племена фінно-угорської етнічної належності (їхня найзахідніша група), представлена зразками мар'янівської культури. В південній частині Закарпаття виявлено пам'ятки, що свідчать про проживання тут протофрако-іллірійського етнічного масиву.До рішучих змін культурно-етнічного характеру призводять події, пов'язані з активізацією скотарських племен, особливо тих з них, що оволоділи майстерством ведення війни на бойових колісницях. Набуває могутності перша держава індроєвропейців - Хетське царство, у Європі постає Мікенське царство. На півдні України панівні позиції завойовують індоіранські племена багатоваликової кераміки, які першими в регіоні оволоділи способом ведення бою на колісницях, запряжених кіньми. З часом вони поширили свій вплив на сучасну Київщину, лівобережжя Десни та Сейму. Щоправда, поширення культури багатоваликової кераміки не було тривалим, і невдовзі на півночі України відновили контроль балто-слов'янські племена східнотшинецької та комарівської культур.Зникнення з етнічної карти Південно-Східної Європи войовничих індоарійських племен, що в XVI ст. до н. е. перемістилися до Переднього Сходу та Північно-Західної Індії, відкрило відлік існуванню в Європі зрубної культури (назва походить від практики поховань у дерев'яних зрубах під курганами). Втрата чинника політичної напруги, яким, безперечно, були індоарії, відкрила можливості мирного розвитку міжетнічних процесів, проте водночас значно відстрочила перспективи виникнення державності (принаймні на тисячу років).Протослов'янське населення цього періоду представляють білогрудівська, висоцька, а на пізнішому етапі - північна група пам'яток чорноліської культури.