Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Латынь сборник.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
226.61 Кб
Скачать

Формування найменувань лікарських засобів

Найчастіше нові лікувальні засоби винаходяться, а потім отримуються в хіміко-фармацевтичних лабораторіях, шляхом хімічного синтезу. Будь-яка органічна хімічна речовина має систематичну (наукову) назву, складену згідно принципам Міжнародної номенклатури органічної хімії. Наприклад, наукове визначення анальгіну звучить так:

1-феніл-2,3-диметил-4-метиламінопіразолон-5-N-метансульфонат натрію. З хімічної точки зору таке визначення є ідеальним. Однак використання його в повсякденному житті практично неможливe через його складність. Саме тому в якості готових лікарських засобів використовують не систематичне, наукове, а тривіальне, умовне визначення(від лат.trivialis,e - повсякденний, зручний).

При їх складанні використовується відносно постійний та органічний набір словотворчих елементів, котрі як і в звичайних словах мови розділяються на кореневі та афіксальні; такі слова органічно вливаються в граматичну систему латинської мови, підпорядковуючись всім її законам.

...................................................................................................................

Формирование наименований лекарственных средств

Зачастую новые лечебные средства изобретаются , а затем получаемые в химико -фармацевтических лабораториях , путем химического синтеза . Любая органическая вещество имеет систематическую ( научную ) название, составленное согласно принципам Международной номенклатуры органической химии . Например , научное определение анальгина звучит так :

1-феніл-2,3-диметил-4-метиламінопіразолон-5-N-метансульфонат натрия. С химической точки зрения такое определение является идеальным. Однако использование его в повседневной жизни практически неможливe из-за его сложности . Именно поэтому в качестве готовых лекарственных средств используют не систематическое , научное , а тривиальное , условное определение (от лат.trivialis , e - повседневный , удобный) .

При их составлении используется относительно постоянный и органический набор словообразовательных элементов, как и в обычных словах языка разделяются на корневые и аффиксальные ; такие слова органично вливаются в грамматическую систему латинского языка , подчиняясь всем ее законам.

Написання і вимова найменувань лікарських засобів

Латинська граматична форма традиційно була завжди офіціальною формою найменувань лікарських речовин в національних фармакопеях в науковій та довідниковій літературі європейських мов. Це завжди, як правило, форма іменників середнього роду ІІ відміни із закінченням -um (при перекладі укр.мовою це закічення редукується), або-дуже рідко-жіночого роду І відміни:

Atropinum - Атропін, Codeinum - Кодеін, No-spa - Но-шпа.

В зв”язку з цим, що більшість європейських народів використовує латинський алфавіт, зміни при переході на національні мови полягають в зміні латинського закінчення –um на невимовне або нульове закінчення. Так, в сучасних реєстрах та довідниках більшість назв лікувальних препаратів дається без вказівки їх офіціальної латинської форми: Procaine - Прокаин, Neomycin - Неоміцин та ін.

Відмова від латинської форми найменувань лікарських засобів в світовій науковій та довідниковій літературі призвели до того,що в українській науковій, довідниковій літературі латинське граматичне оформлення стало не обов'язковим. Більшість торгових назв препаратів не мають граматичного оформлення та характеризуються різноманітністю кінцевих елементів: Quipro - Квіпро, Upsampi - Упсампі, Iso Mac - Ізо Мак, Sugafree - Шугафрі, Cetebe - Цетебе, Cee-NU - Сіі-NU, Sprit-Lime - Спріт-Лайм та ін. В той же час фірми іноді привласнюють своїм препаратам і назви з традиційним латинським закінченням –um, що придає їм наукоподібність: Elenium, Imodium, Lopedium, Procorum, Relanium, Valium та ін.

Що стосується графічної форми найменувань лікарських препаратів, то це те, що в ХХ сторіччі активізувалась тенденція до спрощення, і це стосується насамперед словотворчих засобів грецького походження

В 1962 році рекомендовано для полегшення вимови змінювати ph-на f, th-на t,у-на і,дифтонги та зовсім не використовувати: Cyclopenthiazide, але Penciclovir; Ethisterone, але Etofibrate; Thioacetazone, але Tiapride.

................................................................................................................