3. Сучасні гроші. Грошові агрегати м1 і м2.

Гроші в їх сучасному вигляді перестали бути товаром. Вони не мають власної вартості (Напр. купюра в 100$ – має власну вартість 1цент). Сучасна цінність грошей полягає не у їх власній вартості, а у функціях, які вони виконують, їх купівельній силі.

Гроші – це все, що виконує функції грошей:

1/ міра вартості;

2/ купівельний засіб;

3/ засіб розрахунку і платежів;

4/ засіб нагромадження.

У сучасній класифікації грошей розрізняють:

1/ справжні гроші;

2/ майже гроші.

Критерієм їх поділу є ліквідність, тобто можливість швидко збути з рук, здійснити покупку. Відповідно, гроші поділяють на грошові агрегати М₁ і М₂.

М₁ – гроші у вузькому розумінні або справжні гроші (готівка, розмінна монета, банкноти, чеки, кредитні карточки).

М₂ – гроші в широкому розумінні, майже гроші або грошові активи /безчекові рахунки, строкові вклади (депозити), векселі, акції, облігації, та інші цінні папери/. З цими грошима треба здійснювати додаткові операції, напр. продати, або витримувати певний термін, або домовлятися з партнером по торговій операції, щоб здійснити покупку.

Якщо М₁ гроші, які є засобом розрахунків і платежів, то М₂ – гроші, як засіб нагромадження, переважно для підприємницької діяльності.

5. Кількість грошей, необхідних для обігу. Інфляція та її наслідки.

Гроші в обіг випускає держава.Тому вона повинна точно розраховувати їх

кількість за формулою:

Г = (СЦ – К + П – ВП) : О

Де:

Г – кількість випущених грошей;

СЦ – сума цін товарів, які знаходяться в обігу;

К – товари, продані в кредит;

П – платежі, які треба здійснювати за раніше продані товари;

ВП – взаємні платежі;

О – кількість оборотів грошей.

Якщо грошей випущено забагато, в країні наступає інфляція.

Інфляція – це надмірний випуск грошей:

– паперових порівняно із золотими /їх обмін існував до 20-х років ХХ ст./;

– в сучасних умовах, порівняно з кількістю товарів та сумою товарних цін.

Проявами інфляції є:

• знецінення грошей;

– підвишення цін.

Інфляція свідчить, що хоча гроші втратили свою товарну форму (золота), вони мають свою власну вартість і їх не можна випускати довільно.

Класифікація інфляцій

1. За причинами:

• інфляція попиту. Збільшення доходів населення /зарплат, пенсій тощо/ зумовлюють підвищення попиту на товари. У відповідь продавці піднімають ціни. Для їх покриття держава змушена випустити додаткові гроші.

• Інфляція пропозиції. Зумовлена підвищенням собівартості продукції за рахунок підвищення цін на фактори виробництва / сировину, робочу силу, енергетичні ресурси, як в Україні/ і, як наслідок, зростання кінцевих цін.

2. Історично розрізняють інфляцію:

• класичну або воєнну, яка виникає у зв’язку з різними політичними, соціальними, економічними потрясіннями /війна, революція, криза тощо/.

Класичною її називають тому, що в ній найяскравіше відображені риси інфляції – надмірний випуск грошей і їх знецінення, руйнування виробництва,

– сучасна інфляція – почалася з 30–х років ХХ століття, після відміни обміну паперових грошей на золоті. Держави одержали можливість випускати гроші довільно, що спричинило постійну повзучу інфляцію у світі.