Льон звичайний, Linum usilatisum l.

Російська назва - лен обыкновенный.

Для лікування використовують насіння.

Хімічний склад: глікозид лінамарин (1,5%), який при розщепленні утворює синильну кислоту; білкові речовини (20-33%), слиз (10-20%), цукор, стерини, органічні кислоти, ферменти, ретинолу ацетат, аскорбінова кислота, каротин, жирна олія (30-40%), до складу якої входять гліцериди лінолевої (17%) ліноленової (20%), ізоліноленової (3%), олеїнової (5-17%) кислот.

Фармакологічні властивості. Льон звичайний застосовують як пом'якшувальний обволікаючий, відхаркувальний, протизапальний, ранозагоювальний (сприяє швидкій епітелізації і рубцюванню рани), легкий проносний засіб; він знижує рівень холестерину і ліпідів у крові, поліпшує загальний стан, зменшує біль у ділянці серця, регулює секреторну і моторну функції кишок.

Показання до призначення: запалення слизової оболонки дихальних шляхів, травного каналу, органів сечовиділення (катар верхніх дихальних шляхів, ларингіт, бронхіт, пневмонія, гастрит, гастроентерит, хронічний коліт і запор, загострення виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, харчове отруєння, геморой, нефрит, цистит, камені в жовчовивідних і сечовивідних шляхах), атеросклероз вінцевих судин і мозку, хвороби шкіри (опіки, рани, виразка, фурункул, піодермія).

Способи застосування. Внутрішньо -подрібнене насіння з водою, молоком або комноюм (по 1-3 чайні ложки вранці і ввечері), насіння у вигляді слизу (2 столові ложки насіння обливають двома склянками окропу або пареного молока, кип'ятять один раз сколочують протягом 10 хв, проціджують, охолоджують) по півсклянки кілька раз на день.

Слиз можна приготувати ще й так: 2 чайні ложки насіння заливають склянкою холодної води (або окропу), настоюють протягом 3 год (або 15 хв, якшо заливають окропом) з частим перемішуванням, проціджують і застосовують для клізм, полоскань, спринцювань (попередньо розвести водою).

Зовнішньо -насіння для припарок ( у 2 торбини насипають подрібнене насіння, опускають у киплячу воду або молоко на 1-3 хв і по черзі накладають то одну, то другу на хворе місце). Для припарок використовують також борошно з насіння льону, як змішують з гарячою водою і накладають на марлеву салфетку.

Малина звичайна, Rubus idaeus l.

Російська назва - малина обыїкновенная.

Для лікування використовують ягоди, квіти й листя.

Хімічний склад, аскорбінова кислота (близько 0,01 -0,003 г на 100 г), тіаміну бромід, каротин, глюкоза, сахароза, органічні кислоти -винна, лимонна, саліцилова, яблучна (всього 1-4%) та солі цих кислот, флавони, велика кіль­кість танінів, пектинові речовини.

Фармакологічні властивості. Малина звичайна є ефективним потогінним, в'яжучим, протизапальним і протипроносним засобом.

Показання до призначення' нежить, ангіна, ларингіт, круп несправжній, артрит, шлункова кровотеча, менорагії, шкірні хвороби (вугрі, висипи, екзема).

Способи застосування. Внутрішньо -сироп, відвар ягід (30 г ягід на 200 мл води) пс 2-3 склянки або відвар квітів (20 г квітів на 200 м.л води) по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.

Зовнішньо -використовують відвар квітів або листя ;(10 г сировини на 200 мл води) для полоскання або мазь із свіжого соку (1 : 4).