Кульбаба лікарська, Taraxacum officinale Wigg.

Російська назва - одуванчик лекарственный.

Для лікування використовують коріння.

Хімічний склад: гіркий глікозид тараксацин (близько 10%), інулін (24-40%), білкові речовини (12-15%), каучук (2-3%), жирна олія, до складу якої входять гліцериди пальмітинової, олеїнової, лінолевої, мелісової і церитонової кислот; фітостероли (тараксастерол і гомотараксастерол), інозит, маніт, ефірна олія, слиз, дубильні речовини, ретинолу ацетат, рибофлавін, аскорбінова кислота (0,05 г на 100 г коріння), каротин (0,006 г на 100 г коріння); в молочному соці -холін, аспарагін, сапоніни, органічні кислоти, мінеральні солі, смоли, каучук.

Фармакологічні властивості. Кульбаба лікарська діє як жовчогінний, сечогінний, кровоспинний, болезаспокійливий, протизапальний і відхаркувальний засіб, а також збуджує апетит, поліпшує діяльність органів травлення, сприяє розсмоктуванню запальних вогнищ.

Показання до призначення: хвороби травного каналу (метеоризм, хронічний запор, глистяна інвазія, геморой), хронічне запалення печінки і жовчного міхура, жовчно- і нирковокам'яна хвороба, захворювання сечовивідних шляхів, по­рушений обмін речовин, хвороби шкіри (висипи, фурункули, екзема), нестача або відсутність вітамінів (ретинолу ацетату, аскорбінової кислоти, піридоксину гідрохлориду), анемія, атеросклероз.

Способи застосування. Внутрішньо -відвар (20 г подрібненого коріння на 200 мл окропу) по '/2-'/4 склянки 3_4 рази на день за 30 хв до їди; порошок з коріння і стебла -по 0,5-1 г на прийом, настій холодний (2 чайні ложки коріння заливають склянкою води і витримують в холодному місці 8 год) -по кілька ложок 3 -5 разів на день.

Зовнішньо -примочки з відвару коренів, свіжий сік або мазь з порошку коренів, меду і борошна, змішаних порівну.

Липа серцелиста, Тіlia cordata Mill.

Російська назва -липа сердцелистная.

Для лікування використовують суцвіття під назвою липовий цвіт.

Хімічний склад: специфічний глікозид тіліацин, потогінний глікозид, флавоновий глікозид гесперидин, гіркі й дубильні речовини, цукор, ефірна олія (0,05%), слиз, каротин, віск, аскорбінова кислота (0,031 г на 100 г), сліди сапонінів.

Фармакологічні властивості. Липовий цвіт використовують як потогінний, жарознижуючий, бактеріоцидний, сечогінний засіб. Він має спазмолітичну і секретолітичну дію.

Показання до призначення: використовують як потогінний засіб при захворюваннях дихальних шляхів (фарингіт, трахеїт, бронхіт, пневмонія), як дезинфікуючий засіб для полоскання ротової порожнини і горла; запалення нирок і сечового міхура, нирковокам'яна хвороба, головний біль, спазми шлунка, неврози, невралгії.

Способи застосування. Внутрішньо -гарячий настій (1 -2 столові ложки цвіту на склянку окропу) по 1-3 склянки на день. Часто липовий цвіг використовують в суміші з листям підбілу, ягодами малини, корінням верби білої, насінням анісу (змішують в рівних кількостях і беруть 1 столовуложку збору на 2 склянки окропу). Вживають по 1 склянцізамість чаю перед сном. Зовнішньо -полоскання ротової порожнини і горла вищевказаним настоєм 3-4 рази на день.