Гриб березовий (чага), Inonotus obliguus (Pers) Pil.

Російська назва - березовий гриб - чага.

Для лікування використовують плодове тіло гриба. Гриби, заготовлені навесні й восени, діють сильніше, ніж заготовлені влітку і взимку.

Хімічний склад та фармакологічні властивості майже не вивчено. Відомо, що чага містить ароматичні оксикислоти, флавонід, смоли, агарицинову кислоту, інотодіол, алкалоїди, з хімічних елементів - у великій кількості марганець, натрій,калій.

Показання до призначення: злоякісні пухлини шлунка, легень, органів малого таза, хвороби печінки і виразкашлунка.

Способи застосування. Внутрішньо - настій з березового гриба. Вимитий гриб заливають водою на 4-5 год для розм'якшення. Після цього його подрібнюють, розтирають у ступці і знову заливають тією самою водою, в якій його було намочено (1:5). Настоюють протягом двох діб. Водою високої температури заливати не слід, бо гриб втратить свою активність. Після настоювання проціджують (жмих вичавлюють) і розводять до початкового об'єму. Такий настій зберігається 3-4 дні. Вживають настій по 2-3 склянки на добу при раку шлунка, легень та інших органів. При пухлинах органів малого таза крім цього призначають теплі мікроклізми по 50-100 мл на ніч. Дієта молочно-рослинна без гострих, м'ясних і копчених блюд. Не рекомендується одночасно призначати антибіотики й глюкозу, які є антагоністами гриба.

Густий екстракт чаги - по 1 столовій ложці 3 рази на день перед їдою Перед вживанням флакон з екстрактом опускають на 8-10 хв у воду температурою 60-70° С для розрідження Потім 2 чайні ложки екстракту розводять у 150 мл теплої кип'яченої води. Таблетки - по одній 3-4 рази на день з 50 мл води за 30 хв до їди.

Лікування препаратами чаги триває 3-5 місяців, потім перерва на 7-10 днів, і курс повторюється.

Грицики звичайні, Capsella bursa-pastoris (l).

Російська назва - пастушья сумка обыкновенная.

Для лікування використовують стебло з квітами й листям.

Хімічний склад: рамноглікозид гісопін, тирамін, холін, ацетилхолін, інозит, флавоновий глікозид діасмін, таніни, кислоти (бурсова, аскорбінова, винна, лимонна, яблучна, фумарова), жирна олія (28%).

Фармакологічні властивості. Грицики звичайні звужують периферичні судини, мають в'яжучу,.сечогінну й кровоспинну дію, підсилюють скорочення м'язів матки.

Показання до призначення: кровотечі (маткові, ниркові, шлункові, легеневі, при густих менструаціях), гіпотонія м'язів матки під час родів, туберкульоз, хвороби печінки й нирок, жовчнокам'яна хвороба, порушений обмін речовин.

Способи застосування Внутрішньо -свіжий сік по 40 крапель на воді або горілці; відвар (10г подрібненої рослини на 200 мл води) -по 1 столовій ложці 3 рази на день. Такий же відвар використовують зовнішньо для примочок, промивань і компресів.

Деревій звичайний, Achillea millefolium l.

Російська назва - тысячелистник обыкновенный.

Для лікування використовують стебло, квіти, листя.

Хімічний склад: ефірна олія (0,18-0,8%), гіркий алкалоїд ахілеїн (0,05%), таніни (близько 2,8%), фітонциди, аспарагін, жирна олія (1,8%), цінеол, пінен, борнеол, туйон, органічні кислоти, аскорбінова кислота, каротин, філохінон. До складу ефірної олії входять проазулен (25-30%), азулен (1-10%), цінен, борнеол, складні ефіри (10-13%), камфора, туйон, цінеол (8-10%), карцофілен, мурашина, оцтова та ізовалеріанова кислоти, спирти (20%).

Фармакологічні властивості Деревій звичайний використовують як сильний кровоспинний, протизапальний (навіть при гнійних ранах), жовчогінний, сечогінний і потогінний засіб; він також поліпшує травлення і обмін речовин.

Показання до призначення: кровотечі (носові, легеневі, маткові, гемороїдальні, шлункові), рани, подряпини, чиряки; втрата апетиту, підвищення кислотності шлункового соку, понос, запор, коліт, глистяна інвазія, хвороби печінки, нічне нетримання сечі, запалення нирок; метропатії, фіброміома матки, нерегулярні менструації, гострий бронхіт, аритмія серця, артрит, запалення слизової оболонки рота.

Способи застосування. Найефективніше діє свіжий сік з медом (по 3 чайні ложки на день), свіжотовчене листя або мазь з нього.

Внутрішньо - гарячий настій (2 чайні ложки рослини на склянку окропу, настоюють годину, проціджують і випивають протягом одного дня), відвар (15 г рослини на 200 мл води) -по 1 столовій ложці або по 1 склянці 3 рази на день.

Зовнішньо - гарячий настій (2 столові ложки рослини на 0,5 л окропу), мазь (влітку беруть жменю розтовчених квітів з листям навпіл з свинячим салом, а взимку-1 частину настойки на 4 частини вазеліну). Свіжим соком вмивають лице, щоб шкіра була бархатистою і набула матового відтінку.