^{застосування лікарських рослин в фітотерапії}

ФАРМАКОТЕРАПЕВТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН

Авран лікарський, Gratiola officinalis l

Російська назва - авран лекарственный.

Для лікування використовують надземну частину.

Хімічний склад близько 0,3 % глікозидів(граціолін, граціотоксин,граціозид, граціолінін), різні кислоти (бетулінова, граціолінова, дубильна, яблучна, і жирні), смолисті речовини, гіркоти , сапоніни

Фармакологічні властивості .Авран лікарський має сильні проносні, глистогінні, і сечогінні властивості, а також поліпшує живлення шкіри, на серце діє подібно до наперстянки , але не кумулюється і більш токсичний . Гіркі на смак глікозиди подразнюють слизову оболонку травного каналу, викликають нудоту, блювоту, понос.

Показання до призначення запор, глистяна інвазія (аскаридами), хвороба печінки, недостатність серця з декомпенсацією, хронічні захворювання шкіри (свербень, короста, трофічна виразка, екзема, різні рани, висипання, лишай )

Способи застосування . Внутрішньо - настій ( 2 чайні ложки подрібненої сировини на склянку окропу ) по 1 столовій ложці 3 рази на день до їди, або сухий порошок по 0,1-0,3 г 1-3 рази на день

Зовнішньо - компреси з настою або мазь із соку рослини, змішаного з жировою основою в рівних кількостях.

П Р И М І Т К А. Авран лікарський має отруйні властивості.

Аїр звичайний (лепеха звичайна), Acorus calamus l .

Російська назва - аир обыкновенный.

Для лікування використовують кореневище.

Хімічний склад ефірна олія (1,5-4,8% ), до складу якої входить азарон (7,8%), азариновий альдегідкаламсон, сесквітерпен, алкоголь каламенол, камфен (7%), алкалоїд каламін (10%), гіркий глікозид акорин (0,2%) , глікозиди ізоакорин, акоретин, органічні кислоти та їх мінеральні солі, крохмаль (20-40%), камфора (8,7%), евгенол (6%), проазулен, холін, пальмітинова і аскорбінова (0,15 г на 100 г кореневища) кислоти.

Фармакологічні властивості. Лепеха звичайна збуджує смакові рецептори, підсилює рефлекторне виділення шлункового соку (зокрема соляної кислоти) , збільшує жовчовиділення, підвищує тонус жовчногоі сечового міхура. Крім цього має протизапальну, антиснптичну, дезінфікуючу, болезаспокійливу, загальнозміцнюючу, відхаркувальну, заспокійливу, глистогінну, “вітрогінну”, і протипроносну дію, а також знижує артеріальний тиск.

Показання до призначення. Кольки шлунка і кишок, понос, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (із зниженою кислотністю шлункового соку), метеоризм, жовтяниця, хвороби жовчовивідних шляхів, нирок, сечового міхура, нирково- і жовчекамяна хвороба, ексулативний діатез, рахіт, цинга, пародонтоз, стоматит, гнійні і важкозагоювані рани, трофічна виразка, фурункульоз, випадання волосся , висипи після перенесення інфекційних хвороб, істерія, іпохондрія, пригнічення центральної нервової системи.

Способи до застосування. Внутрішньо - настій або відвар ( 1 чайну ложку подрібненого кореневища на 200 мл води-холодної при виготовленні настою, окропу - для приготування відвару) по 1 столовій ложці 3 рази на день за 30 хв до їди; настойку (20 г кореневища на 100 мл спирту етиловрго настоюють 8 днів у теплому місці) – по 20-40 крапель також перед їдою; порошок з кореневища по 0,2-0,5 г 3 рази на день.

Зовнішньо-сидячі ванни з відвару (30 г кореневища на 1 л води) або порошок для присипання уражених ділянок шкіри.

П Р И М І Т К А. Порошок з кореневища лепехи входить до складу препарату “Вілакін”.