Тезаурус

Поняття, твердження

Визначення

1.ЕКОЛОГІЧНА ХІМІЯ ГІДРОСФЕРИ:

Гідросфера, озера, болота, річки, ізотопи, водневий зв'язок, аномальні властивості води, кругообіг води в природі, види вологообігу в природі, водокористування, класифікація водокористування, зависі , колоїдні розчини, молекулярні розчини ,

водневий показник рН, гранично допустимі концентрації (ГДК), орієнтовно допустимі рівні (ОДР) шкідливих речовин у воді, контрольні створи (КС) або пункти , лімітуючий контрольний створ , фоновий створ , розрахунковий створ.

Гідросфера – водна оболонка землі, що являє собою сукупність океанів, морів, поверхневих вод суші і криги, які разом становлять близько 71% земної поверхні, а також підземних вод.

Озера – маленькі моделі океану з точки зору руху вод, за концентрацією та набором розчинених речовин озера ближчі до підземних вод. Дуже солоні озера найчастіше безстічні: вода річок і льодовиків приносить розчинені речовини, які при випаровуванні накопичуються в озері (солоність води може бути більшою ніж в океані в 10 разів).

Болота – проміжна ланка між озерами і підземними водами.

Річки – на відміну від озер і болот – швидкі транспортери води. Регулярно оновлюють гідросферу, повна заміна води відбувається 1 раз на 30 тис. років. За час існування нашої планети вода Світового океану і підземної гідросфери пройшла через річки більше 100 тис. разів.

Ізотопи – різновидності атомів (ядер) одного хімічного елементу з різною кількістю нейтронів у ядрі.

Водневий зв'язок - позитивно заряджений атом водню взаємодіє з електронами атомів кисню інших молекул і утворює водневі зв’язки.

Аномальні властивості води: перехід води з твердого стану в рідкий або газоподібний відбувається при значно вищих температурах, ніж речовин аналогів води; аномалія теплоємності ; аномальність густини; максимальна щільність води при ț +4°С; найбільший поверхневий натяг при ț +18°С; має високу діелектричну проникненість, їй притаманне вибіркове поглинання та розсіювання світла.

Кругообіг води в природі - обмін вологою між гідросферою, атмосферою і земною поверхнею, що складається з процесів: випаровування, перенесення водяної пари в атмосфері, конденсація води в атмосфері, випадіння опадів і сток.

Види вологообігу в природі - великий, або світовий, кругообіг, малий, або океанічний, кругообіг, внутрішньо-континентальний кругообіг .

Водокористування – це використання водних об'єктів для задоволення потреб населення та об'єктів господарської діяльності.

Зависі –дисперсна система, в якій розмір частинок 1*10 ^-4 мм, (в порівнянні з молекулами він дуже великий), такі системі нестійкі, і розподілена речовина дуже швидко осідає або піднімається догори.

Колоїдні розчини – дисперсна система, в якій розмір частинок (від 1*10^-6 до 1*10^-4мм), при незмінних зовнішніх умовах колоїдні розчини достатньо стійкі.

Молекулярні розчини - дисперсна система, в якій роздроблена речовина доведена до розмірів молекулярного стану (1*10^-6мм),такі високодисперсні системи дуже стійкі, не розділяються при тривалому відстоюванні

Водневий показник рН= - lg [Н+]

Гранично допустимі концентрації (ГДК) - нормативи, що встановлюють концентрації шкідливої речовини в одиниці об'єму (повітря, води), які при дії за певний проміжок часу практично не впливають на здоров'я людини і не викликають несприятливих наслідків у його потомства.

Орієнтовно допустимі рівні (ОДР) шкідливих речовин у воді – концентрація речовин у водному об’єкті, вище якої вода не придатна для водокористування.

Контрольні створи (КС) або пункти — ті місця, де мають дотримуватись встановлені норми якості води.

Лімітуючий контрольний створ — створ на водному об'єкті, для дотримання норм якості води в якому необхідне встановлення най­більш суворих обмежень на скид речовин із зворотними водами.

Фоновий створ — створ, розташований на водному об'єкті без­посередньо до місця впливу скиду зворотних вод з урахуванням напрям­ку течії.

Розрахунковий створ — створ, для якого визначають розрахун­кові характеристики водного об'єкта; ним можуть бути контрольний, фоновий, гідрометричний, гирловий (для річок) та інші створи.

2. ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ВОДИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД НАПРЯМКУ ВИКОРИСТАННЯ: класифікація природних вод, групи домішок в природних водах, гумусові речовини, фізичні показники якості води, визначення інтенсивності запаху та присмаку води, визначення вкусу води, хімічне споживання кисню (ХСК), біохімічне споживання кисню (БСК), мінеральний склад води, системи водозабезпечення, оброблені питні води, очищення питної води, домінералізація питної води, паразитологічні показники, фітотоксичність, транс локаційний показник, водно-міграційний показник, загально-санітарний показник.

Класифікація природних вод – за походженням, за кількістю та характером домішок, за використанням.

Групи домішок в природних водах – речовини, що повністю розчиняються у воді; домішки, що утворюють з водою колоїдні системи; домішки, що утворюють з водою зависі.

Гумусові речовини - продукти конденсації ароматичних сполук фенольного типу з АК та протеїнами (фульвокислоти, гумінові кислоти,їх солі).

Фізичні показники якості води: температура, запах, смак, прозорість, мутність, колір, густина .

Визначення інтенсивності запаху та присмаку води - за п’ятибальною шкалою, спочатку визначають характер запаху (запах природного походження, запах штучного походження).

Визначення вкусу води – розрізняють чотири вкуси води: солоний, гіркий, солодкий та кислий.

Хімічне споживання кисню (ХСК). ХСК визначається як кількість кисню , який необхідний для хімічного окислення в одиниці об’єму води органічних та мінеральних речовин.

Біохімічне споживання кисню (БСК) - визначається як кількість кисню, який необхідний на біохімічне окислення в одиниці об’єму води органічних речовин за визначений проміжок часу.

Мінеральний склад води- визначається по сумарному складу головних іонів: К⁺, Na⁺, Ca⁺², Mg²⁺ , Cl^- , SO₄^2- , HCO₃^-

Системи водозабезпечення – господарсько-питні, сільськогосподарські, виробничі (технічні).

Оброблені питні води - виготовляються з води, отриманої з поверхневих джерел питного водопостачання, підземних джерел питного водопостачання шляхом очищення чи домінералізації.

Необроблені (природні) - води, отримані безпосередньо з підземних джерел питного водопостачання які за всіма показниками відповідають вимогам Санітарних норм без їх очищення (крім освітлення) чи домінералізації.

Очищення питної води - спосіб підготовки питної води з метою поліпшення її показників безпечності та якості механічними, хімічними, фізичними та біологічними методами (освітлення, пом'якшення, знесолення, знезараження тощо).

Домінералізація питної води - технологічний процес обробки питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- та мікроелементів (штучна мінералізація аборозведення).

Паразитологічні показники - показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення паразитарних інвазій у людини.

Фітотоксичність (ФТ) - показник, за яким оцінюють здатність хімічних елементів та речовин негативно впливати на схожість, ріст та розвиток рослин, урожайність та якість сільськогосподарської про­дукції.

Транслокаційний (ТР) показник - кількісне вираження здат­ності хімічних елементів та речовин надходити з ґрунту до рослин і накопичуватись в них до небезпечних концентрацій.

Водно-міграційний (ВМ) показник - кількісне вираження здат­ності хімічних елементів та речовин мігрувати по профілю ґрунтів та забруднювати підземні і поверхневі води.

Загально-санітарний (СТ) (санітарно-токсикологічний) показ­ник - кількісне вираження здатності хімічних елементів та речовин негативно впливати на біоту ґрунтів та їх самоочищення.

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ПРОЦЕСІВ,ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ ОЧИЩЕННІ ВОД РІЗНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ: відстоювання, фільтрація, коагулювання, флокулювання, оптимальна доза коагулянту, знезаражен-ня води, способи знезараження води, стабільна вода, дегазація води, дезодорація води,

Відстоювання - освітлення та частково обезбарвлення води без використання реагентів.

Фільтрація – прискорення очистки води від зависей .

Коагулювання - обробка води реагентом, що призводить до укрупнення частинок з метою прискорення їх осадження.

Флокулювання - обробка води реагентом, що нейтралізує заряд на колоїдній частинці коагулянту; використовується коли система знаходиться в агрегативно нестійкому стані .

Оптимальна доза коагулянту - найменша концентрація коагулянту, що дає найбільше зниження мутності.

Знезараження води – дезинфекція реагентами, що вбивають патогенні мікроорганізми.

Способи знезараження води – іонізуюче випромінювання, ультразвукові коливання, окислювачі, теплова обробка, ультрафіолетове випромінювання.

Стабільна вода - під час тривалого контакту з металевими бетонними поверхнями не змінює свого складу або не виділяє і не розчиняє карбонат кальцію.

Дегазація води - це видалення з води розчинених газів.

Дезодорація – обробка води з метою знешкодження неприємного запаху та присмаку, обумовленого різними домішками іноді в аналітично невизначених концентраціях.

Атмосфера

газова оболонка, що оточує небесне тіло. Її характеристики залежать від розміру, маси, температури, швидкості обертання й хімічного складу даного небесного тіла, а також визначаються історією його формування починаючи з моменту зародження.

Шала висот

характеризує довжину атмосфери, за умови, що температура в ній всюди однакова (ізотермічна атмосфера).

Стандартна атмосфера

це модель, що відповідає стандартним тиску у основи атмосфери Р₀ і хімічному складу.

Топосфера

Самий нижній і найбільш щільний шар атмосфери, у якому температура швидко зменшується з висотою, називається

Дисипація

Деякі молекули, в основному водню й гелію, мають розімкнуті траєкторії й виходять у космічний простір

Хемосфера

шар атмосфери до висоти 3080 км, у якому переважно протікають хімічні реакції під дією сонячних променів

Іоносфера

шар вище 80 км, що характеризується високим вмістом заряджених частить та протіканням реакцій іонізації

Гетеросфера

шар атмосфери де спостерігається сепарація газів

Гомосфера

шар, де спостерігається інтенсивне перемішування газів.

Пряма сонячна радіація

енергія, що дійшла до земної поверхні у виді паралельних променів від Сонця

Циркуляція атмосфери

великомаштабна система повітряних течій над земною кулею.

Фотохімічні реакції

Реакції, що ініціюються квантами світла

Фотохімічний закон еквівалентності Эйнштейна.

число молекул, що випробували фотохімічне перетворення, повинне бути дорівнює числу поглинених світлових квантів

Фотоіонізація

це процес утворення іонів з молекул та атомів під дією квантів світла.

Кислотний дощ

види метеорологічних осадів (дощ, туман, сніг, град), рН яких менше за середнє значення рН дощової води (5,6).

цикл Чепмена

Механізм фотохімічного утворення та руйнування озону

Озоноруйнівні сполуки

Група хлорфторвугреводів (фреонів), які руйнують стратосферний озон та викликають послаблення озонового екрану

гіпотеза Роуленда-Моліні

гіпотеза про участь у руйнуванні стратосферного озону хлорфторуглеродів

парниковий ефект

Явище нагрівання нижніх шарів атмосфери за рахунок поглинання інфрачервогого випромінення рядом газів в атмосфері.

Парникові гази

Гази, що затримують теплове випромінювання й перешкоджають відтік тепла в космічний простір

Забруднення атмосфери

це привнесення в атмосферу або утворення в ній фізико-хімічних сполук, агентів або речовин, обумовлене як природними, так і антропогенними факторами.

Лондонський смог

смог, пов’язаний із забрудненням атмосфери сажею або димом, що містить диоксид сульфуру

Лос-Анджелеський смог (фотохімічний смог)

смог, викликаний забрудненням повітря вихлопними газами автотранспорту, що містять оксиди нітрогену

Аерозолі

дисперсна система, що уявляє собою сукупність дрібних частиць та рідких крапель, диспергованих у газовому середовищі (повітрі)