9. Загальнодержавні збори

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надрами, що здійснюють видобуток корисних копалин на раніше розвіданих родовищах. Відповідно до Кодексу України про надра останні надаються виключно в користування організаціям, підприємствам і громадянам тільки в тому випадку, якщо в них є спеціальний дозвіл (ліцензія) на використання ділянки надр. Механізм справляння закріплений постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 р. №115, якою затверджений Порядок установлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння.

Платниками відрахувань за геологорозвідувальні роботи є користувачі надрами усіх форм власності, в тому числі підприємства з іноземними інвестиціями, що добувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розміщених на території України, ЇЇ континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні на родовищах, що були заздалегідь оцінені і за згодою зацікавлених недрокористувачів передані їм для промислового освоєння.

Збір за спеціальне використання природних ресурсів. Специфіка цього збору полягає в тому, що його назва відображає смислове навантаження платежу, але не дає його визначення. До зборів за використання природних ресурсів належать:

1) плата за спеціальне використання лісових ресурсів;

2) плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів;

3) плата за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин.

Справляння плати за спеціальне використання природних ресурсів здійснюється відповідно до статтей 89-91 Лісового кодексу України. Використання лісових ресурсів може бути спеціальним і загальним. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється тільки на території земельних ділянок, наданих у користування. Такими користувачами можуть бути один або кілька тимчасових лісокористувачів у разі, якщо використовуються кілька лісових ресурсів. Дозволяється здійснювати такі види спеціального використання лісових ресурсів: заготівлю деревини під час порубки головним користувачем; заготівлю живиці; заготівлю другорядних лісових матеріалів (луб, кора та ін.); побічне лісове використання.

Установлено плату за спеціальне використання прісних водних ресурсів загальнодержавного і місцевого значення. Платниками платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів є суб’єкти підприємницької діяльності - водокористувачі незалежно від форм власності, які є юридичними особами, що включають підприємства гідроенергетики і водного транспорту, підприємства з іноземними інвестиціями, їхні філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не є юридичними особами, але мають окремий баланс, поточний і розрахунковий рахунки в банку. Плату за спеціальне використання прісних водних ресурсів вносять також господарські виробничі підрозділи, що не мають юридичного статусу, і підвідомчі негоспрозрахункові організації. У деяких випадках фізичні особи зобов’язані платити за спеціальне використання води.

Об’єктом обчислення плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів є об’єм води, яку водоспоживачі використовують для власних потреб, незалежно від того, надходить ця вода безпосередньо з водогосподарських систем (поверхневих чи підземних водних джерел) чи від інших водокористувачів або від підприємств комунального господарства. Підприємства, що використовують на потреби охолодження устаткування оборотну систему водопостачання, плату до бюджетів вносять тільки за воду, яку відбирають з водогосподарських систем і використовують для поповнення оборотної системи.

Платниками збору за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин є суб’єкти підприємницької діяльності (незалежно від форм власності), у тому числі підприємства з іноземними інвестиціями, які здійснюють видобування корисних копалин.

Об’єктом справляння плати за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин є обсяг фактично погашених у надрах балансових і забалансових запасів корисних копалин, який визначають як суму обсягів добутих корисних копалин і фактичних їх втрат у надрах під час їх видобування. Але деякі втрати не підлягають урахуванню під час визначення розміру платежів за використання надр при видобутку корисних копалин.

Розмір плати за використання надр для видобутку корисних копалин визначається надрокористувачами самостійно: для вугілля кам’яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, нерудної сировини для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної галузей і будівельної сировини — виходячи з обсягів погашених у надрах балансових і за-балансових запасів корисних копалин і нормативів плати й одиниці погашення в надрах запасів корисних копалин; для нафти, конденсату, газу природного, підземних вод, мінерального бруду й мулу - виходячи з обсягів добутих корисних копалин і нормативів плати за одиницю добутих корисних копалин; для урану, сировини ювелірного, ювелірно-виробничого, виробничого і для облицювальних матеріалів - виходячи з вартості мінеральної чи сировини продукції його первинного оброблення і нормативів плати. У випадку встановлення лімітів плата за використання надр для видобування корисних копалин обчислюється з їх урахуванням.

Від сплати збору звільняються землевласники, землекористувачі, що добувають корисні копалини без подальшої їх реалізації (тобто для власних потреб). Пільги передбачені при використанні надр для господарських і побутових потреб, якщо земельні ділянки перебувають у власності або в користуванні суб’єктів, що добувають корисні копалини.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища

Зазначений збір є загальнодержавним. Підприємства, установи, організації, що забруднюють навколишнє природне середовище, підлягають державному обліку і зобов’язані безкоштовно надавати інформацію установам, що здійснюють охорону навколишнього природного середовища, про обсяги викидів, скидів забруднювальних речовин, використання природних ресурсів, виконання завдань щодо охорони навколишнього природного середовища та іншу інформацію 9 порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Платниками збору є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності і підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво. Збір сплачують підприємства торгівлі:

Плата за торговий патент. Починаючи з 1998 р. в Україні стали з’являтися альтернативні форми оподаткування, до яких належать: здійснення підприємницької діяльності з придбанням спеціального патенту1 і спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва. Платники можуть обирати добровільно форму оподаткування. Щодо фіксованого сільськогосподарського податку, то, попри те, що він може бути спрощений, однак не може бути альтернативним, тобто не здійснюється на вибір платника.

Об’єкт патентування охоплює чотири укрупнених види підприємницької діяльності:

1. Торговельну діяльність за готівку і за кредитними картками на території України. Об’єктом патентування є не тільки роздрібна торгівля, а вся торговельна діяльність, під якою (відповідно до Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торгового обслуговування населення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р.) розуміють роздрібну й оптову торгівлю, а також діяльність у торгово-виробничій сфері (громадське харчування).

2. Діяльність з надання побутових послуг. Об’єктом регулювання (згідно зі ст. З Закону про патентування) є діяльність з надання побутових послуг, під якими розуміють діяльність, пов’язану з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки.

3. Діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками). Торгівля готівковими валютними цінностями в цьому Законі означає продаж готівкової іноземної валюти, інших готівкових платіжних засобів, виражених в іноземній валюті (в тому числі дорожніх, банківських та персональних чеків), а також операції з дебету вання кредитних (дебетових) карток в обмін на валюту України, інших готівкових платіжних засобів, виражених у валюті України, а також в обмін на іншу іноземну валюту.