Мінога українська

Eudontomyzon mariae Berg, 1931

Природоохоронний статус виду: Зникаючий

Чисельність i причини її зміни: Катастрофічно низька. Практично зникла в корінному руслі Дніпра і його великих притоках, Сів. Дінця і Дністра, зрідка трапляється в їх додатковій системі. Порушення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного та біологічного режимів водойм, спричиненої господарською діяльністю.

Особливості біології та наукове значення: Прісноводна донна непаразитична мінога. Мешканець річок і струмків гірської і передгірської зони, а також рівнинних рік. Дорослі живуть на чистих, добре насичених киснем, із швидкою течією і дещо замуленим кам’янистим і кам’янисто-піщаним ґрунтом ділянках, личинки - у місцях з повільною течією та добре замуленим дном. Личинки тримаються на глибинах до 0,5-1 м, де закопуються в ґрунт. Розмноження в квітні-травні при температурі води від 8-16°С. У самок завдовжки 16,6-20,5 см плодючість складала 5742-6066 ікринок. На нерест мігрує на невеликі відстані в чисті струмки і річечки. Личинки-піскорийки живляться детритом, найдрібнішими бентичними організмами, діатомовими і іншими водоростями. Морфологічні ознаки: Найбільша довжина тіла дорослих особин до 22,2 см, маса до 20 г, личинок - до 23 см і 20-25 г, тривалість життя загалом 4,8-7,2 років, з яких 4-5, можливо, припадає на личинковий період, 4-5 тижнів - на метаморфоз і 11-13 міс. на життя в дорослому стані. Верхня частина голови, боків тіла і спина в дорослих особин темно-сірі, попелясті або чорні, боки і черево сірувато-білі з сріблястим або перламутровим вилиском. Личинки зазвичай мають коричнювато-сіруваті спину і верхню частину боків тіла, жовтувато-білуваті нижні частини боків і черево.

Господарське та комерційне значення: Промислового значення не має.

Журавель сірий

Grus grus (Linnaeus, 1758)

Природоохоронний статус виду: Рідкісний

Чисельність i причини її зміни:

Зараз у, Полтавській - 40-45 пар. Міграційні скупчення на Житомирщині, Полтавщині, Київщині, у БЗ "Асканія-Нова" - 8-16 тис. ос. Зміна чисельності: фактор непокою на гніздуванні, зниження рівня води у гніздових біотопах, що робить доступними гнізда для хижаків, браконьєрство, зіткнення з електролініями, використання пестицидів.

Особливості біології та наукове значення: Весняна міграція у березні - на початку травня. Моногам, пари постійні. У р-ни гніздування повертається з кінця березня - до початку травня. Оселяється по заболочених лісах, на великих відкритих болотах та у заплавах з заростями очерету. Гніздиться окремими парами, гнізда з рослинних решток на купинах або сухих місцинах. Кладка з 1-3 яєць у кінці квітня - на початку травня, насиджують обидва птахи. Інкубація близько 30 діб. Молодь починає літати у віці 2-х місяців. Статева зрілість у віці 4-6 років. Осіння міграція з середини вересня до кінця жовтня. Живиться переважно рослинною їжею: вегетативними частинами рослин, насінням, ягодами, а також комахами, ящірками, зміями, яйцями птахів, гризунами, молюсками тощо.

Морфологічні ознаки: Маса тіла: 4-7 кг, довжина тіла: 114-130 см, розмах крил: 200-230 см. Шия, дзьоб і ноги довгі. Дорослий птах сірий, на тім’ї гола червона шкіра; потилиця, горло і верх шиї чорні, по боках голови білі смуги, дзьоб буруватий, ноги чорні. Молодий птах рудувато-бурий.

Нічниця водяна

Myotis daubentonii (Kuhl, 1817)

Природоохоронний статус виду: Вразливий

Чисельність i причини її зміни: Звичайний вид більшості регіонів України. Є домінантом зимових скупчень рукокрилих у підземеллях Полісся, лісостепу та деяких регіонів степової зони. Причини зміни чисельності: непокоєння у сховищах, зменшення кількості придатних сховищ.

Особливості біології та наукове значення:

Літніми сховищами виду є дупла дерев, різні частини будівель, підземелля. Самки утворюють виводкові колонії кількістю до декількох десятків особин. Народження малят припадає на червень-липень. Літними молоді стають на 3-4 тиждень життя. Лактація триває близько 6 тижнів. Самці та ялові самки в цей час звичайно оселяються окремо. Парування: кінець літа - осінь. В якості зимових сховищ використовує виключно підземелля - природні печери, каменоломні, тунелі, підземні гідроконструкції тощо, в яких можуть формувати скупчення до декількох сотень особин. Осілий вид, що місцями здійснює локальні міграції на декілька десятків кілометрів. Полює над різноманітними водоймами, збираючи здобич з поверхні води. Здобиччю, в основному, є різноманітні водні та навколоводні види двокрилих, лускокрилих, жуків, волохокрильців та ін. Самка раз на рік народжує одне маля. Максимальна відома тривалість життя 28 років. Є природним регулятором чисельності навколоводних комах у багатьох регіонах України.