Рябчик малий
Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. et Schult.f.
Природоохоронний статус виду:
Вразливий
Наукове значення:
Європейсько-західно-сибірський вид з диз’юнктивним ареалом.
Причини зміни чисельності:
Порушення умов зростання: розорювання заплав, докорінне та поверхневе поліпшення лук, випасання худоби; зривання на букети, викопування цибулин.
Умови місцезростання:
Зростає на вогких луках у заплавах річок, зрідка у степових подах. Найкраще почуває себе в лучних угрупованнях кл. Molinio-Arrenathe-retae, зрідка поодинокі екземпляри трапляються в лучно-степових угрупованнях союзу Fragario viridis-Trifolion montani. Мезофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Геофіт. Ефемероїд. Багаторічна трав’яна рослина 20-70 см заввишки. Цибулина яйцеподібно-куляста, з бурою оболонкою. Стебло з 5-8 вузьколінійними, жолобчастими, загостреними, спірально розташованими листками. Квітки 25-35 мм завдовжки, зазвичай поодинокі, повислі, брудно-пурпурові, всередині жовтуваті з темними плямами, які утворюють невиразний шаховий малюнок, зовнішні листочки оцвітини довгасті або довгасто-еліптичні, внутрішні - довгасто-обернено-яйцеподібні. Плід - довгаста ту-потригранна, гострокінчаста коробочка до 2,5 см завдовжки і 1,5 см завширшки. Цвіте у квітні-травні. Плодоносить у червні. Розмножується насінням та цибулинами.
Косарики тонкі
Gladiolus tenuis M.Bieb.
Природоохоронний статус виду: Вразливий
Наукове значення:
Представник давнього мезогігрофільного флорогенетичного комплексу.
Чисельність та структура популяцій:
Трапляється поодинці або невеликими групами, зрідка популяції численні, але загальна кількість особин зменшується.
Причини зміни чисельності:
Викошування та розорювання лук, надмірний випас, зривання рослин на букети, викопування бульбоцибулин.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 35-85 см заввишки. Бульбоцибулина короткояйцепо-дібна з конусоподібною верхівкою, іноді має кілька додаткових бульбоцибулинок. Покривні луски з сітчастими і паралельними грубими волокнами. Стебло прямостояче, знизу обгорнуте двома піхвами. З трьох листків два нижні ліній- номечоподібні, верхній у вигляді піхви з недорозвиненою пластинкою. Суцвіття - однобічна, 4-10 (12)-квіткова китиця. Квітки 3-3,8 см завдовжки, пурпурово-фіолетові. Коробочка оберненояйцеподібна, з трьома малопомітними закругленими гранями. Насіння грушоподібне, без крилатої облямівки. Цвіте в травні-липні. Плодоносить у червні-серпні. Розмножується бульбоцибулинами та насінням.
Альдрованда пухирчаста
Aldrovanda vesiculosa L.
Природоохоронний статус виду: Рідкісний
Наукове значення: Диз’юнктивно поширений вид.
Чисельність та структура популяцій: Характерна різка зміна чисельності у різні роки залежно від середньодобових температур у літні місяці. У роки з холодним дощовим літом популяції можуть знаходитися у латентному стані у вигляді туріонів, у сприятливі роки щільність популяцій досягає 20-30 особин на 1 м2.
Причини зміни чисельності: Антропогенні: хімічне та біологічне (масовий розвиток в екотопах Elodea canadensis) забруднення, засолення води, евтрофікація, меліорація та зарегулювання стоку; природні: реакція на зміну погодних умов під час вегетації.
Умови місцезростання: Мезо-, евтрофні прісноводні малопроточні водойми, що добре прогріваються, з мулисто-торф’янистими донними відкладами. Утворює асоціацію Aldrovandetum vesiculosae кл. Lemnetea, або поодиноко трапляється в плаваючому ярусі ценозів асоціації Phragmitetum communis кл. Phragmito-Magnocaricetea. Плейстофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика:
Гідрофіт. Вільноплаваюча у поверхневому шарі води багаторічна комахоїдна рослина, що перезимовує у вигляді туріонів на дні водойми. Стебла 5-15 см завдовжки. Листки зібрані в мутовки по 6-9, черешкові, щетинисті, пластинка листка 0,5-0,9 см у діаметрі, з двох часток, що утворюють ловчий апарат. Квітки поодинокі, дрібні (5-8 мм в діаметрі), з білими пелюстками. Плід - одногніздна куляста коробочка. Цвіте в червні-липні, плодоносить у липні-вересні. Розмножується насінням та вегетативно - фрагментами пагонів та туріонами.
ТВАРИНИ Червоної Книги Полтавської області
До списку входить 113 видів тварин, з них:
Кишковопорожнинних — 0;
Круглих червів — 0;
Кільчастих червів 1;
Членистоногих — 57;
Молюсків — 1;
Хордових — 54.
Серед них за природоохоронним статусом:
Вразливих — 51;
Рідкісних — 29;
Недостатньо відомих — 2;
Неоцінених — 8;
Зникаючих — 23;
Зниклих у природі — 0;
Зниклих — 0.
П’явка медична
Hirudo medicinalis Linnaeus, 1758
Природоохоронний статус виду: Вразливий
Чисельність i причини її зміни:
В окремій водоймі популяція може досягати кількох тисяч особин. Причини зміни чисельності: масове виловлювання, забруднення і знищення водойм, меліоративні заходи
Особливості біології та наукове значення:
Ставки, водойми, що періодично пересихають, заплавні водойми, невеликі озера, річки з повільною течією. Існуванню виду сприяють наявність у водоймі жаб та відвідування його великими ссавцями (великою рогатою худобою та конями); відсутність ворогів - хижої великої псевдокінської п’явки Haemopis sanguisuga; наявність сприятливої для видкладання коконів узбережної смуги; достатнє прогрівання води
Морфологічні ознаки:
Тіло сплющене, до переду звужується. Поверхя тіла вкрита маленькими сосочками. Забарвлення з характерним малюнком з оранжевих з нерівними краями та темних смужок. Черевна сторона тіла без темних плям. Довжина тіла - 100-150 см, максимальна - до 25 см
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:
Збереження біотопів, штучне відтворення. Занесена до додатку ІІ CITES, додатку ІІІ Бернської конвенції
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Розмножується в неволі в напівпромислових умовах
Господарське та комерційне значення:
Використовується в медицині: є джерелом цінного препарату – грудину.