Об'єкти та суб'єкти права землекористування

Земля (ґрунт) - пухкий, родючий, поверхневий шар земної кори, який утворився в умовах тривалої тісної взаємодії атмосфери, літосфери і біосфери внаслідок фізичних, хімічних і біологічних процесів. Особливо велику роль в утворенні ґрунту відіграють різноманітні живі організми, які сприя­ють розвитку основної властивості ґрунту - родючості.

Земля і її родючість - найважливіше і незмінне джерело харчових ресурсів для людини, головне багатство, від якого залежить наше життя.

Чинний Земельний кодекс України не дає визначення землі як об'єкта правового регулювання. Водночас він визначає, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних від­носин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (ч. 2 ст. 4 Земельного кодексу України).

Об'єктом права власності на землю та права землекористування є не земля взагалі як фізичний об'єкт об'єктивного світу, як поверхня нашої планети, а земельна ділянка як частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України).

Суб'єктами права землекористування виступають юридичні та фізичні особи, які в установленому законом порядку набули це право для досягнення відповідних цілей і мають у зв'язку з цим певні земельні права та обов'язки3.

Основний перелік суб'єктів права землекористування законодавчо закріплений у Земельному кодексі України та Законі України «Про оренду землі».Законодавець у ст. 80 Земельного кодексу України визначив суб'єктами права власності на землю: а) громадян України та юридичних осіб - на землі приватної власності;б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;в) державу, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Категорії орендодавців та орендарів визначені у Законі України «Про оренду землі».

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою, а саме:а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;

в) громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави (ст. 5 Закону України «Про оренду землі»).