
- •Розділ і. Загальна характеристика вбивств з розчленуванням трупа
- •Поняття вбивств з розчленуванням трупа
- •1.2. Класифікація вбивств з розчленуванням трупа
- •Розділ іі. Спосіб вчинення вбивств з розчленуванням трупа
- •2.1. Спосіб приготування
- •2.2. Спосіб вчинення
- •2.3. Спосіб розчленування
- •2.4. Спосіб приховування
- •3.1. Сукупність типових слідів
- •3.2. Особа потерпілого
- •3.3. Особа злочинця
- •Висновки
- •Список використаних джерел
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
НАУКОВИЙ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
„КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВБИВСТВ З РОЗЧЛЕНУВАННЯМ ТРУПА”
ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 12.00.09 „Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза”
Виконала: Нітченко Юлія Василівна
Ірпінь-2006
ЗМІСТ
Вступ.........................................................................................................................3
РОЗДІЛ І. Загальна характеристика вбивств з розчленуванням трупа
Поняття вбивств з розчленуванням трупа………………………………..6
Класифікація вбивств з розчленуванням трупа..........................................7
РОЗДІЛ ІІ. Спосіб вчинення вбивств з розчленуванням трупа
Спосіб приготування...................................................................................11
Спосіб вчинення..........................................................................................15
Спосіб розчленування.................................................................................16
Спосіб приховування..................................................................................27
РОЗДІЛ ІІІ. Необхідні складові частини вбивств з розчленуванням трупа
3.1. Сукупність типових слідів.............................................................................30
3.2. Особа потерпілого..........................................................................................33
3.3. Особа злочинця...............................................................................................37
Висновки................................................................................................................41
Список використаних джерел..............................................................................42
Додатки..................................................................................................................45
Вступ
Важливе значення у формуванні правової держави в Україні має ефективна діяльність правоохоронних органів у боротьбі з тяжкими злочинами проти особи, до числа яких належать вбивства з розчленуванням трупа. Як і раніше, зонами найбільш високої активності злочинців залишаються Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Луганська, Одеська, Запорізька, Львівська області. Автономна Республіка Крим і місто Київ. У цих регіонах вчинюється понад 65% загального числа злочинів.
Необхідність розробки даної проблеми обумовлена тим, що за останні роки в Україні спостерігається стійка тенденція до зростання кількості вбивств, поєднаних з розчленуванням трупа. Серед різновидів убивств вони набувають усе більшого поширення.
Узагальнення практики розслідування цих злочинів показує, що на сьогодні слідчі органи зазнають певних труднощів у розкритті названих видів злочинів. Їх розкриття пов'язано зі значною трудомісткістю, великим обсягом роботи, що дозволяє віднести їх до категорії підвищеної складності. Велика суспільна небезпека вбивств з розчленуванням трупа, трудність їх розкриття викликають необхідність вирішення низки теоретичних і прикладних проблем.
Істотний внесок у дослідження теоретичних питань, пов'язаних з проблемами криміналістичної характеристики злочинів з розчленуванням трупа внесений таких вченими-криміналістами України та інших держав, як Аленин Ю.П., Антонян Ю.М., Афанасьєв С.А., Бахін В.П., Кириченко О.А., Борисенко І.В., Водько Н.П., Волкова А.Є., Волошина Л.А., Додолев Є.Ю., Зеленковський С.П. та ін. Однак фундаментальних розробок з розслідування вбивств, пов'язаних з розчленуванням трупа останніми роками бракує. До сьогодення основною науковою роботою, присвяченою комплексному дослідженню вказаних злочинів, була робота В.П.Колмакова „Методика розслідування справ про вбивства з розчленуванням трупів” (1941 рік), І.В.Борисенка „Методика дослідження вбивств з розчленуванням трупа” (1999 рік).
Під час даної роботи досліджувалися праці вчених в галузі кримінології, кримінально-правової науки, судової психіатрії, судової медицини.
Аналіз законодавства, літературних джерел та судово-слідчої практики дозволяє дійти висновку, що вбивства з розчленуванням трупа вимагають якісно нових підходів до теоретичних досліджень цієї важливої проблеми.
Криміналістична характеристика вбивств з розчленуванням трупа має свої істотні особливості, обумовлені тим, що ці вбивства вчинюються в умовах неочевидності з застосуванням специфічних прийомів приховування злочину, з розчленуванням тіла жертви. Способи їх вчинення і приховування досить різноманітні, тому їх вивчення, класифікація і виявлення чинників об'єктивного і суб'єктивного характеру, що впливають на них, являють собою важливу проблему.
При написанні даної роботи були поставлені такі взаємопов'язані завдання:
1. Сформулювати поняття «вбивство з розчленуванням трупа» і класифікувати види злочину відповідно до особливостей механізму їх вчинення.
2. Розробити криміналістичну характеристику вбивств з розчленуванням трупа, виявити кореляційну взаємозалежність між її елементами.
3. Систематизувати і дослідити типові способи приготування, вчинення і приховування цих злочинів.
4. На основі вивчення криміналістичної, кримінально-правової, кримінологічної, судово-психіатричної літератури, що стосується проблематики дослідження, розробити диференціацію (типізацію) потерпілих і злочинців, що вчинюють подібні вбивства, з урахуванням їх криміналістичних особливостей.
Об'єктом наукового дослідження є взаємовідносини, що складаються в діяльності правоохоронних органів (попереднього слідства й оперативно-розшукових) по розслідуванню вбивств з розчленуванням трупа, а також практика їх діяльності.
Предметом дослідження виступає спосіб вчинення вбивств з розчленуванням трупа і формування на цій основі криміналістичної характеристики.
Методологічною основою є загальнонаукові та інші універсальні методи - логічний, науковий, історичний. Нарівні з зазначеними застосовувалися і методи конкретно-соціологічних досліджень - вивчення кримінальних справ, спостереження, аналіз висновків судово-медичних експертів.
Загальнотеоретичну базу даного наукового дослідження забезпечили труди вчених у галузі криміналістики і суміжних наук, праці зарубіжних авторів.
Правовою базою стали: Конституція України, кримінальне законодавство України, закони Верховної Ради України, за допомогою яких здійснюється криміналістична характеристика вбивств з розчленуванням трупа. Емпіричну базу склали: результати вивчення і узагальнення кримінальних справ про вбивства з розчленуванням трупа, що розглянуті судами України; матеріали судово-слідчої практики.
Розділ і. Загальна характеристика вбивств з розчленуванням трупа
Поняття вбивств з розчленуванням трупа
В літературі відсутнє поняття „вбивство з розчленуванням трупа”. Визначення вказаного поняття вимагає спочатку попереднього розгляду поняття „розчленування”, а також особливостей вбивства з розчленуванням трупа.
На російській мові термін „розчленовувати” означає „делить на отдельные части, члены”. Уперше поняття „злочинне розчленування” було дане В.Ф.Черваковим, який велику увагу приділяв питанням судово-медичного дослідження розчленованих трупів. За визначенням В.Ф.Червакова, злочинне розчленування являє собою відділення яких-небудь частин (частини) від трупа вбитої людини з метою перешкоджання впізнанню особи, а також в цілях полегшення транспортування і приховування частин трупа. В криміналістичній літературі має місце визначення „розчленування трупа”, як розділення трупа на частини, у тому числі і з метою приховування злочину [31; 35].
Виділяють два види умисного розчленування: дефензивне (захисне) і офензивне (наступальне), які розрізнюються по цілях. Так, якщо цілями дефензивного розчленування є приховування місця вчинення вбивства, полегшення транспортування і приховування трупа, перешкоджання ідентифікації особи загиблого, то при офензивному розчленуванні, навпаки, цілі злочинця полягають у задоволенні своїх бажань (сексуальних, садистських, некрофільних потреб тощо) в самому факті розчленування. Доречно зазначити, що особливість офензивного розчленування полягає в тому, що заходи до приховування трупа і перешкоджання встановленню особи вбитого не приймаються. Інакше кажучи, при офензивному виді, розчленування не виступає способом приховування вчиненого злочину, але це не міняє його суті, воно є умисним і, відповідно злочинним. Це ж в повній мірі можна віднести і до цілей, які як при офензивному, так і при дефензивному розчленуванні істотно розрізнюються, але їх об'єднує одне - всі вони є злочинними. Поняття злочинного розчленування, дане професором Черваковим вдало поєднує поняття цілей розчленування, але тільки такого його виду, як дефензивне, не охоплюючи при цьому цілей офензивного розчленування, яке, як зазначалося раніше, також є розчленуванням злочинним [31; 42].
Механізм вчинення будь-якого вбивства з розчленуванням являє собою складний комплекс дій злочинця, що охоплює такі основні компоненти як «вчинення вбивства» і «розчленування тіла». Важливим при цьому є те, що спосіб вчинення вбивства і спосіб розчленування завжди є обов'язковими елементами цього механізму, в той час як спосіб підготування та спосіб приховування можуть бути відсутніми. Також значущим є і те, що вчинення вбивства, що передує розчленуванню, не завжди буде умисним (прикладом тому є вчинення імпульсивних, необережних вбивств), в той час як розчленування завжди є умисним.
Виходячи з вищевикладеного, вбивство з розчленуванням трупа можна визначити як протиправне позбавлення життя людини з навмисним відділенням частин (частини) від її тіла в злочинних цілях, що призвело до порушення його анатомічної цілісності.