Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СР.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
387.58 Кб
Скачать

7. Характеристика світових фінансових (офшорних) центрів

Найбільш активно перелив фінансових ресурсів здійснюється у таких міжнародних фінансових центрах світу, як Нью-Йорк і Чикаго — в Америці, Лондон, Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюріх, Женева, Люксембург — в Європі, Токіо, Сінгапур, Гонконг, Бахрейн — в Азії. Але сьогодні тільки Лондон, Нью-Йорк, Токіо відповідають таким основним показникам та стандартам міжнародного фінансового центру, як:

  • широкий спектр інструментів фінансового ринку;

  • всесвітня участь у внутрішніх та іноземних секторах ринку;

  • ефективні міжнародні системи зв’язку.

У міжнародні фінансові центри перетворилися деякі офшорні центри, насамперед у басейні Карибського моря — Панама, Бермудські, Багамські, Кайманові, Антильські та інші острови. Поява фінансових центрів на периферії світового господарства (Багамські острови, Сінгапур, Гонконг, Панама, Бахрейн та ін.) обумовлена певною мірою нижчими податковими й операційними витратами, незначним державним втручанням та ліберальним валютним законодавством.

Срс №2. Тема 2. Світова валютна система

  1. Поняття валютної системи, її види та елементи.

Світова валютно-фінансова система – форма організації валютно-фінансових відносин, які обслуговують міжнародний рух капіталу і факторів виробництва або які функціонують самостійно, що закріплено в міжнародних угодах.

Валютна система – форма організації та регулювання валютних відносин, яка закріплена національним законодавством або міжнародними угодами.

Розрізняють національну, світову і регіональну валютні системи.

Раніше виникла національна валютна система.

Національна валютна система – сукупність валютно-економічних відносин, за допомогою яких здійснюється міжнародний платіжний обіг, утворюються і використовуються валютні ресурси країни.

До національних валютних систем входять відповідні інфраструктурні ланки: банківські та кредитно-фінансові установи, біржі, спеціальні органи валютного контролю та інші державні і приватно-комерційні інституції.

Основними елементами національної валютної системи є:

  • національна валюта;

  • паритет національної валюти;

  • режим курсу національної валюти;

  • система валютного регулювання;

  • міжнародна валютна ліквідність країни;

  • наявність чи відсутність валютних обмежень;

  • міжнародні кредитні засоби, регламентація їх використання;

  • регламентація міжнародних розрахунків країни;

  • режим національного ринку і ринку золота;

  • національні органи, що обслуговують і регулюють валютні відносини країни.

Світова валютна система – це форма організації та регулювання валютних відносин, які закріплені в міжнародних угодах та обслуговують міжнародний рух товарів і факторів виробництва.

До основних елементів світової валютної системи належать:

  • міжнародна валютна ліквідність – це здатність певної країни забезпечити своєчасне погашення своїх міжнародних зобов’язань. Міжнародні ліквідні ресурси включають такі елементи, як золотовалютні резерви, резервні кредити в МВФ і розрахунки в СПЗ та євро;

  • резервні валюти (золото й національні валюти провідних розвинутих країн світу, євро та СПЗ), міжнародні розрахункові одиниці (євро та СПЗ);

  • уніфікований режим валютних паритетів;

  • регламентація режимів валютних курсів;

  • світовий грошовий товар. Приймається кожною державою самостійно як еквівалент вивезеного з неї багатства та для обслуговування міжнародних економічних відносин. Міжнародним грошовим товаром можуть бути резервні валюти;

  • міждержавне регулювання валютних обмежень;

  • уніфікація правил використання міжнародних кредитних засобів обігу;

  • режим світових валютних ринків і ринків золота;

  • міжнародні організації, які здійснюють міждержавне валютне регулювання.

Світова валютна система сьогодні базується на кількох національних валютах провідних країн світу та міжнародних валютних одиницях (долар, євро та СПЗ).

Регіональна валютна система – це договірно-правова форма організації валютних відносин між групою країн (наприклад, Європейська валютна система об’єднує 12 країн Європи). Регіональна валютна система відображає особливості функціонування економічних відносин в окремих регіонах світу.

Основним елементом кожного виду валютної системи є валюта.

Під валютою слід розуміти будь-який товар, здатний виконувати функцію засобу обміну в міжнародних розрахунках. У вужчому розумінні – наявна частина грошової маси, яка переходить з рук у руки в формі грошових банкнот і монет.