7 Забезпечення аудиту виробничих запасів підприємства

Виходячи з вимог чинного законодавства, метою аудиту виробничих запасів є висловлення аудитором думки про те, чи відповідає фінансова інформація щодо руху і залишків виробничих запасів на підприємстві в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок її підготовки і надання користувачам.

Планування аудиту виробничих запасів, включає такі розділи:

– вступ;

– планування роботи;

– загальний план аудиторської перевірки;

– зміни та уточнення у загальному плані та в програмі аудиторської перевірки.

 Під час аудиторської перевірки виробничих запасів використовується наступна інформація:

– умови договору (терміни, звітування перед клієнтами, вартість оплати за послуги тощо);

– нормативно – правові документи, які регулюють аудит виробничих запасів;

– наявність аудиторських доказів;

– рівень довіри до системи внутрішнього контролю;

– облікова інформація підприємства;

– визначений рівень ризику та суттєвості.

Приступаючи до проведення аудиту аудитори вивчають усі нормативні документи щодо порядку надходження, обліку, зберігання виробничих запасів. Виробничі запаси займають велику частку в активі балансу, тому проведення аудиту за даним напрямом дозволяє встановити достовірність первинних даних щодо наявності та руху виробничих запасів, повноти та своєчасності відображення операцій у зведених документах та облікових регістрах на ПАТ «Дніпровський меткомбінат»

Для досягнення основної мети аудиту, задоволення потреб користувачів в отриманні повної, правдивої та неупередженої інформації щодо виробничих запасів аудитори:

• перевіряють правильність визнання запасів активами суб'єкта господарювання;

• перевіряють, чи відповідають чинному законодавству методи оцінки та

обліку виробничих запасів в обліковій політиці, та встановлюють, наскільки вибір суб'єкта господарювання є оптимальним;

• встановлюють, чи дотримується підприємство прийнятих методів

оцінки та обліку виробничих запасів;

• перевіряють й оцінюють стан внутрішнього контролю та системи обліку

виробничих запасів;

• перевіряють, чи здійснюється контроль за збереженням виробничих

запасів у місцях їх зберігання та на всіх етапах їх руху;

• встановлюють, чи здійснюється контроль за використанням виробничих

запасів у виробництві;

• встановлюють, чи своєчасно виявляються залишки виробничих запасів,

непотрібні для підприємства, з метою їх реалізації чи обміну;

• перевіряють, чи правильно та своєчасно здійснюється документальне

відображення операцій, і чи забезпечуються достовірною інформацією користувачі інформації із заготівлі, надходження, відпускання та використання виробничих запасів;

• перевіряють, чи правильно та своєчасно здійснені господарські операції

з виробничими запасами відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

• встановлюють, чи немає на підприємстві протизаконних дій, пов'язаних

із рухом виробничих запасів, суттєвих порушень і помилок у бухгалтерському обліку та звітності.

Приступаючи до проведення аудиту виробничих запасів аудитори вивчають усі нормативні документи щодо порядку надходження, обліку, зберігання виробничих запасів. Проведення аудиту виробничих запасів дозволяє встановити достовірність первинних даних щодо наявності та руху виробничих запасів, повноти та своєчасності відображення операцій у первинних документах та облікових регістрах, правильність ведення обліку виробничих запасів.

Основними джерелами інформації аудиту матеріально-виробничих запасів є: товарно-транспортні накладні, вимоги, накладні, лімітно-забірні карти, супроводжувальні та розрахунково-платіжні документи постачальників, доручення, журнали реєстрації доручень, митні декларації, акти приймання матеріалів (якщо якість і кількість матеріалів, що надійшли на склад, не відповідає даним супроводжувальних документів або матеріали надійшли без документів), документи, що обґрунтовують купівельну ціну та первісну вартість запасів, матеріали інвентаризації (накази про проведення інвентаризації, інвентаризаційні описи, акти результатів контрольних перевірок цінностей, письмові пояснення матеріально-відповідальних осіб, протоколи засідань інвентаризаційних комісій), розрахунки природних втрат, акти псування, картки складського обліку (за кожним номенклатурним номером), матеріальні звіти, журнали-ордери, Баланс підприємства та інші форми звітності.

Згідно Міжнародного стандарту аудиту 700 «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення» та 701 «Модифікація висновку незалежного аудитора» узагальнення результатів аудиторської перевірки здійснюється у документі «Аудиторський висновок», який складається після проведення перевірки на ПАТ «Дніпровський меткомбінат».

Аудиторський звіт – це узагальнюючий документ, адресований курівництву підприємства, що містить детальні відомості про хід аудиторської перевірки, виявленні відхилення від встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, порушення у фінансовій звітності, а також іншу інформацію, отриману в результаті проведеного огляду документів та вивчення операцій і є підставою для складання аудиторського висновку.

У звіті аудитор вказує, які ділянки облікової роботи вивчені повністю, тобто проведено суцільний аудит, а які – вибірково. Також у ньому наводяться усі відхилення від законів, стандартів, положень та інших норм, що здійснюють чи можуть здійснити суттєвий вплив на достовірність бухгалтерської звітності, збереження майна та ефективність його використання. При цьому аудитор у звіті може наводити будь-яку інформацію, що стосується проведеного аудиту, яка на його думку є доцільною і необхідною для управлінського апарату підприємства. Аудиторський звіт складається у двох примірниках, один з яких видається клієнту для вжиття відповідних заходів і внесення виправлень до облікових записів, а другий залишається в аудиторської фірми як звітний документ про виконану роботу. У ньому слід мати розписку клієнта про отримання першого примірника звіту. Інформація, що міститься в аудиторському звіті, є конфіденційною, за її розголошення аудитори несуть відповідальність відповідно до законодавства. Тому аудиторський звіт може бути переданий тільки наступним особам:

– особі, що підписала договір про надання аудиторських послуг;

– особі, що прямо вказана в якості одержувача письмової інформації аудитора у договорі (листі-зобов’язанні) про надання аудиторських послуг;

– посадовій особі керівництва господарюючого суб’єкта, яка має на те відповідні повноваження;

– будь-якій іншій особі – у випадку письмового повідомлення про це на адресу аудиторської фірми, підписаного особою, що має на те відповідні повноваження.

Відповідно до міжнародних стандартів аудиту результатом аудиту виступає висновок аудиторської фірми (аудитора), що має юридичне значення для всіх юридичних і фізичних осіб, органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування і судових органів.

Аудиторський висновок – офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою суб’єкта аудиторської діяльності, який складається у встановленому порядку за результатами проведеного аудиту і містить думку аудитора про достовірність вивчених ним фактів господарського життя та виражає оцінку відповідності їх в усіх суттєвих аспектах діючим нормативним актам.