2.1 Формування групи експертів

2.1.1 Вибір кількості експертів

Достовірність експертизи залежить від кількості експертів в групі і їх індивідуальної компетентності. На рис.2.1 [19] представлено графік експериментальних даних, які встановлюють монотонне зростання достовірності при збільшенні кількості експертів у групі.

кількість експертів

Рисунок 2.1 - Залежність достовірності експертизи від кількості експертів

Кількість експертів в експертній групі залежить від множини факторів та умов. Зокрема, від важливості розв’язуваної проблеми, наявних можливостей та ін. В більшості випадків визначається мінімально можлива кількість експертів, що частіше стає важливою умовою встановлення кількості запрошуваних експертів.

Існують різні підходи до вибору кількості експертів в робочій групі [3,10,9,8]:

1. Кількість експертів (m) повинна бути не менша числа факторів (n) або ознак, які підлягають ранжируванню (m ≥ n)

2. Кількість експертів рекомендується визначати за наступною формулою:

, (2.1)

де b - похибка результату експертного аналізу 0 < b < 1. Так при допустимій помилці в 5% (b = 0,05) до складу робочої групи повинні входити не менше 6 експертів

3. Кількість експертів відповідно до принципу Гештальта повинна бути в межах 10 осіб. При великій кількості експертів , по-перше, досить важко узгоджувати їх судження, якщо експерти належать до різних наукових шкіл та направлень, а по-друге, виникають певні складності в організації експертного опитування.

4. На основі результатів практичної діяльності [9] кількість експертів рекомендовано брати не менше 7 та не більше як 20 осіб. В [8] не менше 10 та не більше 30 оскільки, мала кількість експертів призводить до недостовірності групової оцінки, а велика – до складності організації експертного опитування.

5. Кількість експертів рекомендовано визначати за наступною формулою

, (2.2)

де m^* - це кількість експертів в попередньо сформованій групі; Q_i - компетентність і-го експерта, яка оцінюється в балах, наприклад, рекомендується від 1 до 5 балів; Q_max - максимально можлива компетентність і-го експерта , наприклад, 5 балів. Тоді, наприклад, якщо в якості вихідних даних маємо m^* =10 та всі експерти одного найвищого рівня кваліфікації Q_i=5 (i=1...10) та Q_max=5, то отримуємо m≤15;

6. Аналізуючи різні наукові джерела за експертним опитуванням, було встановлено, що єдиної думки про кількість експертів не існує, кількісний склад експертів може бути : 3-5 осіб, 5-7 осіб, до 30 осіб. Виходячи з того, що дослідження в авіаційній галузі пов’язані з вирішенням проблеми підвищення рівня БП, тому склад групи експертів повинен бути не менше 10 осіб. Рекомендована кількість – від 15 до 30 осіб [3,4].

При оцінці якостей експерта необхідно враховувати його професійні знання, досвід діяльності та ефективність роботи в складі експертних груп. Існує багато способів оцінки якостей експерта, кожний з яких може бути вдало використаний у тому або іншому конкретному випадку. Вони підрозділяються на три основні групи [18]:

- апріорні;

- апостеріорні;

- тестові.

Апріорними називаються методи оцінки якостей експерта, при яких не використовується інформація про результати його участі в попередніх експертизах.

Апостеріорними називаються методи оцінки якостей експерта, засновані на інформації про результати його участі в попередніх експертизах.

Тестовими є методи оцінки якостей експерта, що припускають проведення спеціального випробування.