Кількісні показники експорту-імпорту підприємств України

у 2003 р. (млн дол. США)

Країни	Експорт	Імпорт
Усього	23066,8	23020,1
у тому числі:
країни СНД	6044,4	11508,5
усі країни Європи	9147,4	8165,6
країни Європейського союзу	4559,3	5800,2
Америка (включаючи США)	1219,2	1072,2

Шляхом інтеграції пішли й інші більш розвинуті держави, такі як Італія, Іспанія, Греція і т. д. Цей шлях обрали практично всі східно-європейські країни, що ввійшли до Європейського союзу в 2004 р. Описані банківські технології доводять, що прагнення України стати одним із регіонів Європейського союзу є не її політичними амбіціями, а за своєю сутністю єдиним виходом для її національної банківської системи. Виходячи з регіональних устремлінь України і її банківської системи, представляється доцільним здійснення заходів Національним банком, що, з одного боку, сприятимуть подальшому зміцненню єв­ропейської валюти на світовому фінансовому ринку, а з іншого боку, створенню менш вигідних умов для її основного конкурента – долара США. Такими діями НБУ можуть стати:

• переведення більшої частини валютних резервів держави з ак­тивів у доларах США у європейську валюту;

• створення більш сприятливих умов для міжнародних розрахунків регіональних підприємств, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю, в європейській валюті шляхом коректування нормативу валютної позиції комерційних банків убік збільшення довгої валютної позиції за європейською валютою і її скорочення за американською, а так само шляхом внесення змін у порядок відкриття банками корес­пон­дентських рахунків в іноземних банківських системах;

• створення більш вигідних умов для готівкового обігу євро­пей­ської валюти в обмінних пунктах.

При переході України до єдиної європейської валюти в комер­цій­них банків і їхніх клієнтів відпаде необхідність створювати довгу ва­лютну позицію і переводити частину своїх активів у міжнародні пла­тіжні засоби, тому що таким платіжним засобом буде їхня власна національна валюта.

6. Ефективність банківської цінової політики.7. Мета й основна ідея цінової політики банку.

При розробці, впровадженні й удосконаленні нових банківських продуктів необхідно звернути увагу на те, що впровадження і роз­ширення асортименту банківських продуктів не є кінцевою крап­кою в розвитку й удосконаленні діяльності комерційних банків. Банківська система не повинна припиняти пошук нових механізмів, но­вих бан­ківських продуктів і шляхів їхнього просування на ринку. Навіть ме­ха­нізми споживчого кредитування без комплексу інших бан­ківських продуктів, наданих банком-кредитором, не дадуть належ­ного еконо­міч­ного ефекту, не досягнуть мети, не опанують серйозною часткою ринку банківських продуктів. Розвиток нових банківських продуктів можливий при наявності комплексної концепції розвитку цінової стратегії комерційного банку. Банківська цінова політика – виз­начен­ня рівня цін і можливих варіантів їх зміни залеж­но від цілей і завдань, розв'язуваних банком у короткостроковому плані та перс­пективі. Од­нією з можливих і одночасно достатньо оптимальною є наступна: концепція розвитку цінової політики банку.